Те, що Черкащина сьогодні наповнена лісами, які привносять у наше життя животворну силу, регулюють клімат, покращують екологію, працюють на розвиток економіки регіонів області та України в цілому, то це, передусім, завдяки нелегкій і самовідданій праці лісівників, які щоденно, з року в рік працюють на відтворення, збереження і захист лісів.Це непросто — створювати нові ліси, нерідко на грунтах, де взагалі нічого не росте.
Та коли в кожен лісовий сіянець вкладається душа, кожен росточок захищається від посухи, шкідників, пожеж, то й ліс піднімається до неба міцним і сильним.Саме так — з любов’ю до лісу, відповідально і на високому фаховому рівні — трудяться працівники державного підприємства «Чигиринське лісове господарство», яке входить до складу Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. Очолює це підприємство Роман Фендюр, з яким і наша розмова.
Романе Анатолійовичу, уявити сьогодні Чигиринщину без розкішних лісових масивів просто неможливо. Зараз мало хто пам’ятає, що на місці теперішніх величних дібров та сонячних соснових борів ще піввіку тому лежала пустеля.
— Але так і було. Тут, у центрі України, на Притясминському пасмі, утворилося майже 10 тисяч гектарів рухомих пісків, які швидко розповзалися і вже загрожували засипанням навколишнім селам. Люди потерпали від пилових бур, про високу врожайність сільськогосподарських культур і мови не було — все вкривалося піском і пилюкою. По суті, це вже можна було вважати екологічною катастрофою. І спричинена вона була знищенням лісів, яких ще в середині ХVІІ-го століття на цій території було надзвичайно багато. Спочатку їх випалювали польські конфедерати, щоб не дати можливості переховуватися в них гайдамакам, потім їх по-хижацьки почали вирубувати для гуралень та цукрового виробництва. Первозданні ліси зникли майже повністю за короткий час, і не захищена ними земля досить швидко перетворилася в пустку.
Бережливо ставитися до лісів і до природи взагалі — ось урок, який дає нам історія. І ми його зобов’язані засвоїти назавжди, щоб ні тепер, ні в майбутньому не було подібного. Ліс — це велика життєдайна сила, не буде його — й сама планета може перетворитися в пустелю.
Активне ж відновлення чигиринських лісів розпочалося в 1958-му році, коли було створено Чигиринський лісгосп. І можна лише уявити, скільки сил вклало тодішнє покоління лісівників у те, щоб заліснити цю пустелю, на якій навіть бур’ян не приживався. Але це було зроблено.
Сьогодні лісовий фонд ДП «Чигиринське лісове господарство» становить понад 29,9 тисячі гектарів, з яких більше 10,1 тисячі гектарів займають дуби, 12,2 тисячі гектарів — сосна, решта — це посадки акації, вільхи та ясена. Взагалі ж, кожен п’ятий гектар Чигиринщини — лісовий, і це заслуга всіх, хто трудився в минулі роки і трудиться сьогодні в лісгоспі району.
Ми низько вклоняємось тим, хто важкою працею заліснював ці сипучі піски, і робимо все можливе для збільшення лісистості нашого краю. В середньому щороку працівники Чигиринського лісгоспу висаджують близько 100 гектарів лісових насаджень. Таку територію ми заліснили минулого року, і в цьому вона також буде не меншою. Маємо достатньо посадкового матеріалу з розсадників, які діють в усіх лісництвах лісгоспу — Матвіївському, Яничанському, Богданівському, Чигиринському, Трушівському та Чорнявському. Використовуючи крапельну систему зрошування, отримуємо до 1,5 мільйона сіянців лісових та декоративних порід. Цього достатньо, навіть якщо зважити на те, що на тих же піщаних, непродуктивних грунтах рослини не завжди приживаються і доводиться робити підсадки.
За великим рахунком, боротьба з пісками триває. А її результат — це лісове багатство Чигиринщини, яке працівники нашого лісгоспу примножують своєю нелегкою працею. За що я їм щиро вдячний.
— На перший погляд здається, що ліс росте сам по собі…
— Насправді, це далеко не так. Лісові насадження потребують постійного догляду і захисту, передусім — від шкідників і пожеж.
Щороку ми проводимо хімічний обробіток наших лісів проти соснового шовкопряда та соснової совки. Використовуємо для цього унікальну установку ГАРД — генератор аерозольний регульованої дисперсності. Цього року, приміром, він урятував від шкідників понад 2,5 тисячі гектарів лісу в Трушівському та Чигиринському лісництвах. Ослаблені лісові насадження Чигиринщини, вирощені буквально на пустому піску, шкідники особливо полюбляють. Тому ГАРД для дерев — це справжній порятунок. До того ж такий наземний обробіток, проведений на основі відповідних обстежень заселення шкідниками лісу, досить ефективний. Безперечно, про проведення цих заходів ми заздалегідь попереджаємо населення.
Інша проблема — пожежі. Існує заборона на розведення багать у лісі, починаючи з весни і до пізньої осені. Але відпочивальники на це майже не зважають. Як наслідок — іскра в суху хвою, непогашений недопалок — можуть викликати пожежу. Та найбільша загроза для чигиринських лісів — це сільгосппали. Більшість виїздів наших пожежників пов’язані саме з несанкціонованим випалюванням стерні чи сухої трави поблизу лісових насаджень. Особливо це стосується випалювання очерету в поймі річки Тясмин, яке відбувається трохи не щороку. Чи мисливці виганяють таким чином звіра, чи рибалкам мало простору для ловлі риби, але підпали відбуваються і вони надзвичайно небезпечні. В тому числі й тим, що починають тліти торф’яники, погасити які досить складно.
Теперішнє літо ще не набрало температурних «обертів», але вже маємо чотири пожежі на площі 0,18 га. І хоча ліквідовані вони були досить швидко, але в будь-якому разі навіть невелике загорання — це опік для лісу, який йому доводиться досить довго загоювати.
Тому хочу звернутися до тих, хто полюбляє відпочинок у лісі: будьте відповідальними у ставленні до лісу, не завдавайте йому шкоди своєю поведінкою.
Так, у Чигиринському лісгоспі є достатньо технічних засобів для ліквідації пожеж. Маємо чотири лісопожежні станції, вісім пожежних машин, лісопожежний модуль на 700 літрів води, трактори з ґрунтообробними знаряддями для оборювання країв лісової пожежі. Для догляду за пожежною ситуацією є дві телесистеми спостереження за лісовими масивами. Наші працівники вміють оперативно й чітко локалізовувати та ліквідовувати ділянки пожеж. Та головне не в тому, що вміємо ми, а в тому, щоб відпочивальники самі не допускали пожежонебезпечних ситуацій. Не забуваймо: ліс — це живе створіння і ставитися до нього потрібно відповідно.
— Ви очолили Чигиринський лісгосп два роки тому. Чого вдалося за цей час досягти?
— Передусім, наші працівники почали вчасно й сповна отримувати зарплату, а не так як це було раніше, з затримкою на місяць, а то й більше. До того ж сама зарплата працівників лісгоспу, порівняно з минулим роком, зросла майже в півтора рази і в середньому доход на одного працівника сьогодні становить 4374 гривні на місяць.
Порівняно з січнем-червнем минулого року на 140 відсотків зросли темпи росту заготівлі деревини, причому з рубок головного користування — майже вдвічі. На 159,4 відсотка зріс обсяг реалізації продукції, в тому числі продаж безпосередньо лісопродукції збільшився на 173,3 відсотка.
Активізувався виробничий процес — збільшились і відрахування: до Пенсійного фонду України — на 125,6 відсотка, Держбюджету — на 142 відсотки, місцевого бюджету — на 129,1 відсотка.
І якщо за підсумками трудового суперництва серед лісгоспів області ми раніше не піднімалися вище восьмого місця, то за результатами своєї діяльності в першому кварталі цього року Чигиринський лісгосп уже впевнено перемістився на п’яте місце. І хоча поки що ми ще не лідери, але вже відчули, що можемо і в «спину» передовикам дихати. А коли люди націлені на перемогу, це, між іншим, багатого варте. З’являється бажання підвищувати свою кваліфікацію — і сьогодні більшість наших майстрів лісу навчаються заочно в профільних лісотехнічних закладах, а молодь здобуває вищу освіту. Колектив згуртовується в справжню команду, що і в роботі, і в житті дуже важливо. Наші працівники беруть участь в загальнодержавних галузевих конкурсах, на яких доводять, що вони — кращі. Так, приміром, торік майстер нижнього складу Михайло Лебеденко став переможцем всеукраїнського конкурсу з електронного обліку деревини. За підсумками минулого року, кращим робітником по Черкаському обласному управлінню лісового та мисливського господарства визнано Сергія Бадая. Серед кращих за професією і наш головний інженер Петро Пилипенко.
Чигиринський лісгосп націлений на розбудову. Оновлюється його матеріально-технічна база, вже відремонтовано два приміщення Трушівського та Чигиринського лісництв, прокладаються лісові дороги тощо. Ми тісно співпрацюємо з Трушівським шкільним лісництвом, для учнів якого придбали форму, агітаційні матеріали тощо. Відповідно до колдоговору багато робиться для соціального захисту наших працівників.
Та головне для нас — це відтворення, розвиток та захист лісів Чигиринського краю, в якому з’єдналося все: доленосні події минувшини, славетні імена Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Максима Залізняка, ратний подвиг українського козацтва і трудова звитяга лісівників, які пустелю перетворили в напрочуд гарні ліси. Нам же, сучасним лісівникам, берегти цей зелений скарб і примножувати.
За матерiалами: www.kray.ck.ua