08/08/2014
0У меня не меньше стажа … хотя, – если честно, стаж ни о чем не говорит….Есть "псевдо лесничие" с очень большим стажем. Заметка показательная и у меня есть вопросы к автору ..Потом задам….А у Вас…? Со всем согласны? М.П.
Останнім часом у засобах масової інформації почастішали звинувачення лісівників у незаконному вирубуванню лісів, зокрема, суцільними санітарними рубками. Про це говорили й громадські активісти, що спонукало мене, працівника лісової галузі з майже тридцятирічним стажем роботи, пояснити на прикладі ДП «Соснівський лісгосп», як насправді організоване господарювання у сфері створення та збереження лісових насаджень і, відповідно, в заготівлі лісопродукції з метою її реалізації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, з отриманням, при цьому максимального прибутку. Бо за законами ринкової економіки кожне виробництво має бути прибутковим.
Якщо запитати в аграріїв, що станеться, якщо фермери чи селяни не зберуть врожаї вчасно? Звичайно, частина їх буде втрачена. Адже навіть один тиждень затримки збору, скажімо, пшениці може зменшити її врожайність на 10-20%. Те ж саме – і в лісовій галузі.
Науково обґрунтований вік стиглості сосни – 80 років. Хтось може заперечити, що сосна росте набагато довше. Погоджуюся, що окремі дерева можуть досягати віку 150-200 років у нормальному стані, але це радше виняток, ніж правило. Багато вчених досліджувало ріст дерев різних порід і у різних умовах зростання. Висновок свідчить сам за себе. Уже в 90 років сосна втрачає товарну цінність від 10% до 20%. Для необізнаної людини поясню, що внаслідок вікових змін та інших факторів до 20% якісних ділових сортиментів перетвориться на ІІ і ІІІ сорт або дрова. Для підприємства – це втрата на 1 куб. м до 300 грн. реалізованої продукції і, відповідно, мінус для економіки України.
ДП «Соснівський лісгосп» за 2013 рік реалізувало продукції на 48,5млн.грн., за І півріччя 2014 року – вже на 30,3 млн.грн. Це вагомий внесок в структуру ВВП (валового внутрішнього продукту) нашої держави, яка зараз переживає не найкращі часи в своїй історії. На тлі загального падіння ВВП, внесок кожного працюючого підприємства є вкрай важливим. Також від реалізації деревини отримують достойну заробітну плату понад 400 працівників лише нашого лісгоспу. Для порівняння наведу показники рівня середньої заробітної плати за 2013 рік – 3805грн., а за І півріччя 2014 – 4428грн., що більше, ніж у середньому по галузі в області.
Варто згадати й про фінансовий бік лісозаготівель. Крім суттєвого внеску в обсяг ВВП України, який робить лісова галузь Рівненщини і Березнівського району, зокрема, це – ще і суттєва база для оподаткування. Так за 2013 рік із загальної суми ПДФО (прибуткового податку) 1,9млн.грн. тільки Соснівська селищна рада отримала 1,239 млн. грн, за І півріччя цього року відповідно по району 1,324 млн. грн. – по Соснівській селищній раді – 880,9 тис. грн.
Крім того, за кожен кубічний метр зрубаної деревини ми сплачуємо так звану попневу плату як у держбюджет, так і в місцеві бюджети. В 2013 році до держбюджету було перераховано 1,689 млн. грн., до місцевих – 673тис.грн, до Соснівської селищної ради – 145тис.грн. За І півріччя цього року відповідно – до держбюджету – 1,207 млн. грн., місцевого – 188,7тис.грн., Соснівської селищної ради – 111,6тис.грн. Хіба це недостатня підтримка місцевого самоврядування в дуже складний для держави час? Крім того, єдиний соціальний внесок (соціальні та пенсійні внески) в 2013 році склав – 5,918 млн. грн, за перше півріччя цього року – 3,964 млн. грн. Цих коштів достатньо, щоб виплатити пенсію в сумі 1200 грн. майже 400 пенсіонерам. Тобто, кожен працівник лісгоспу фактично фінансує одного пенсіонера. Якби так було в усій державі, то наші пенсіонери вже мали б, як мінімум, удвічі більші пенсії.
Щодо суцільних санітарних рубок, які проводить лісгосп, хочу пояснити, що ми рубаємо винятково ті ділянки, що потребують цього відповідно до «Санітарних правил в лісах України», затверджених Наказом Міністерства аграрної політики 21.03.2012 року №136 та затверджені в Міністерстві юстиції України 06.04.2012 року за №505/20818. І в процентному співвідношенні до загального об’єму заготівлі, частка суцільних санітарних рубок, не перевищує 20%.
У п.3.2 цих Правил зазначено, що суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші лісогосподарські заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зниження повноти насаджень нижче допустимого рівня. Рішення про проведення суцільних санітарних рубок приймається відповідною комісією у відповідності з п3.3 цих Правил, до якої входять представник Рівненського ОУЛМГ, інженер-лісопатолог Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Рівнелісозахист», представник лісгоспу, лісничий або його помічник.
Останнім часом почастішали такі хвороби сосни як коренева губка та судинний мікоз, яка нова і недостатньо вивчена. Це – грибкові захворювання. Коренева губка передається від хворого дерева до здорового через міцелій переплетеного коріння, а також спорами гриба, які переносяться вітром, комахами, нематодами або риючими землю тваринами. Потрапляючи на деревину пеньків або поверхню коренів, проростають і дають грибницю. Поширення судинного мікозу недостатньо вивчене. Ці дві хвороби соснових насаджень, які пошкоджують значну частину площ, і найефективніший спосіб боротьби – якраз вирубка хворих дерев та спалювання порубочних решток.
Якщо цих дерев небагато – проводимо вибіркову санітарну рубку, якщо сухостій розміщений куртинами (кублами) – проводиться суцільна санітарна рубка, де захоплюються ще й здорові дерева в радіусі 25-30м (середня висота дерева) для унеможливлення подальшого захворювання цих дерев, їх всихання і втрати товарної якості деревини.
Стосовно звинувачень, що ми рубаємо молодняк, то це якраз і свідчить про те, що йдеться якраз про деревостани, уражені кореневою губкою. Адже вона пошкоджує, як правило, середньовікові деревостани, тобто у віці до 40-50 років. Хочу запевнити громадськість, що всі зрубані ділянки обов’язково заліснюються з урахуванням усіх наукових рекомендацій для унеможливлювання в майбутньому захворювання цих насаджень. Тобто, обов’язково вводиться так званий «листяний бар’єр», який буде зупиняти розповсюдження кореневої губки. Наприклад, саджаємо 3-5 рядків сосни й 5-7 рядків берези. На багатших ґрунтах можна вводити дуб червоний або інші листяні породи. У насадженнях, які були уражені сосновим мікозом, стараємося замінити головну породу із сосни на модрину, якщо дозволяють умови місцезростання, або на листяні породи.
Окремо хочу проінформувати мисливців, які дорікають, нібито лісгоспи пороздавали мисливські угіддя. До відома громадськості району, всі мисливські угіддя були надані Рівненською обласною радою в оренду користувачам мисливських угідь на 15 років у відповідності до Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Користувачі мисливських угідь компенсували лісгоспам витрати, покладені на ведення мисливського господарства в цих угіддях. У зоні діяльності Соснівського лісгоспу знаходяться вісім користувачів мисливських угідь. Суттєвих нарікань з боку контролюючих органів на ведення мисливського господарства цих користувачів немає. В свою чергу, спостерігається значне збільшення поголів’я диких мисливських тварин. Навіть були окремі скарги про пошкодження дикими кабанами сільськогосподарських угідь у Хмелівській, Бистрицькій сільських та Соснівській селищній радах. Особливо нас, лісівників, непокоїть значне збільшення поголів’я бобра, що призводить до підтоплення лісових насаджень і подальшого їх всихання, а також руйнування існуючих лісогосподарських доріг. Ми звертались до користувачів угідь, щоб вони забезпечили регулювання нормативної чисельності диких мисливських тварин.
У свою чергу користувачі мисливських угідь погоджуються сплачувати обґрунтований податок до місцевих бюджетів, якщо буде врегульовано закупівельні ціни на бланки ліцензій. Так, один бланк ліцензії коштує від 200 до 2000 грн. Тільки за бланки ліцензій у минулому році було сплачено користувачами угідь понад 150 тисяч гривень. Але оподаткування користувачів мисливських угідь це – компетенція Верховної Ради України. Всі ці питання порушувалися під час засідання Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців і рибалок, яке відбулося 25 червня за участі голови Держлісагентства України В.Чернякова, на якому прийняли відповідне звернення.
Не відповідають дійсності і заяви про те, що нібито нехтуються права законно зареєстрованих мисливців. Всі користувачі мисливських угідь надають ліцензії для комерційного полювання за помірними цінами (кабан – 2500-3000грн; козуля – 1500-2000грн.). Для мисливців, які допомагають користувачам в охороні мисливських угідь та проведенні облавних полювань, одна ліцензія на сезон надається безкоштовно.
Наостанок хотів би зауважити, що безпідставне скорочення заготівлі лісу, в скрутний для держави час – це, щонайменше, ще й непатріотичний крок. Адже в часи енергетичної кризи потрібно всім гілкам влади згуртуватися і все зробити, щоб відмовитися від використання дорогого російського газу та недешевого вітчизняного вугілля, підтримати ініціативу Уряду в переході на альтернативні види палива. В наших умовах це – дрова, паливна тріска, торф. Слід зробити все для того, щоб максимально замінити газові котли на твердопаливні на підприємствах та в приватному секторі.
До слова, тільки деревина і продукти з неї належать до відновлювальних джерел енергії, а решта вичерпні.
