Інвестиції йдуть в Україну?

Саме завдяки такому підходу, без інвестицій фактично залишається лісове господарство України

Виступаючи на Міжнародному економічному форумі YES, 14 вересня 2018 року, Президент України Петро Порошенко повідомив, що за перше півріччя поточного року, капітальні інвестиції в Україну виросли на 26,5%. Про це йдеться у матеріалі Екологічної ліги України. Безумовно, це хороша новина. Але, тим сумніше, що ця сума могла б бути на багато більше, якби наша влада не здійснювала б грубих помилок в економічній політиці, викликаних бажанням вирішувати проблеми, озираючись на інтереси різних олігархічних груп і використовуючи корупційні схеми. Саме завдяки такому підходу, без інвестицій фактично залишається лісове господарство України, що вже декілька років знаходиться в стані системної кризи.

Лісовим олігархам Юрушеву і Косюку, інтересам, що “лобіюють” їх, депутатам Верховної Ради, довелося “погодитися” з президентським вето на скандальний закон про заборону експорту українського лісу. Але від своїх інтересів олігархічні угрупування так просто відмовитися не можуть.

10 липня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон №2497 – VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України і інших законодавчих актів з метою стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств”. У кодексі передбачається збільшення податкового навантаження лісгоспів, покладаючи на них, як земельний податок, так і рентну плату за використання лісових ресурсів. Сама ж ставка, по суті, нового податку, встановлюватиметься місцевими радами.

В результаті такої законотворчості, за оцінкою експертів Екологічної Ліги України, при встановленні податкової ставки в 0,1% банкротами може стати близько 100 з 284 діючих лісгоспів, при ставці в 1% – прибутковим залишиться тільки 44 лісгоспи, при ставці ж в 3% – УСІ лісгоспи України будуть вимушені припинити свою роботу.

Істинний сенс ухваленого закону полягає в створенні умов для банкрутства підприємств галузі, щоб потім приватизувати їх за найменшою ціною. Приватизація ж потрібна виключно тільки Юрушеву і Косюку, що діє виключно з інтересів власних надприбутків. А вони, при існуючій ситуації, можливі тільки у тому випадку, якщо ціна на початкову сировину буде мінімальною. Отримати ж над дешеву сировину можна тільки за умови приватизації самих лісгоспів. Думати ж про інвестиції в лісову галузь, нашим олігархам і депутатам які їх обслуговують, якось не склалося.