29/07/2014
0Жаль, что эта тема не получила развития в обсуждении. Задекларировав преимущественно экологическое значение лесов Украины, Гослесагентство сосредоточилось на экспорте древесины. Что оно делает для сохранения биоразнообразия и кто за это отвечает в аппарате остается тайной. Очевидно, что нельзя сводить данную работу только к содержанию объектов ПЗФ. Думаю даже плана работ по сохранению биоразнообразия лесов на Шота не существут. На моей памяти ни разу данная проблема не выносилась на коллегию. Это нормально? М.П.
Відповідь на це непросте питання сьогодні, 25 липня, шукали екологи разом із представниками міністерств, профільних відомств, членами громадських організацій, науковцями та студентами на засіданні круглого столу, ініціаторами якого виступили Всеукраїнська екологічна ліга та Київський еколого-культурний центр.
Підтримати дискусію та висловити свою позицію щодо ідеї «абсолютної заповідності» виявили намір й уповноважені представники Держлісагентства: заступник Голови – Віталій Атаманчук та начальник управління лісового господарства Володимир Романовський.
Як відомо, сьогодні об’єкти природо-заповідного фонду займають лише 6, 05% території України, що є недопустимо малим показником з огляду на те, що наша країна має безліч унікальних природних об’єктів та екосистем, які потребують збереження.
Так, концепція абсолютної заповідності передбачає повне невтручання людини у процеси розвитку природних екосистем, включаючи будь-який антропогенний вплив, в тому числі ту діяльність, що офіційно дозволена згідно Закону України «Про природо-заповідний фонд України». Це стосується і здійснення протипожежних та санітарних заходів, виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, збір колекційних матеріалів, тощо.
Такого роду концепція є досить суперечливою, одні вбачають в її втіленні переваги, а інші – недоліки. Чи доцільно впроваджувати режим повної заповідності на території України, і як це позначиться на лісовому господарстві, позицію Держлісагентства озвучив Віталій Атаманчук.
За його словами, ідея «абсолютної заповідності» має місце на життя, але разом з тим потребує дискусійного обговорення. Віталій Атаманчук наголосив, що при заповіданні доцільно створювати території та об’єкти таких категорій, які б передбачали зонування та можливість здійснення необхідних лісогосподарських заходів щодо своєчасного відновлення захисних властивостей лісів, природоохоронної їх цінності господарськими методами, не допускаючи втрат ресурсів, а відповідно і коштів, які могли би бути направлені на охорону і збереження лісових екосистем.
З метою вдосконалення та розвитку заповідної справи Держлісагентствопропонує:
– Забезпечити постійний моніторинг стану територій та об’єктів природно-заповідногофонду.
– Збільшити надходження власних коштів на утримання установ природно-заповідногофонду
за рахунок розширення послуг, які можуть надаватись згідно з їх функціональнимиповноваженнями та у сфері господарської діяльності.
– Збільшити чисельність кадрів, підвищити рівень заробітної плати, залучити професійних фахівців, які б могли на високому науковому рівні презентувати специфіку утримання заповідних лісових територій, ініціювати розробку природоохоронними установами Програм формування і збереження корінних деревостанів.
– Сприяти залученню коштів з фонду охорони навколишнього природного середовища нароботи з інвентаризації територій та об’єктів природно-заповідного фонду, виготовленню тавстановленю інформаційних та охоронних знаків.
– Внести зміни до природоохоронного законодавства, в частині удосконалення принципівта критеріїв відбору територій і об’єктів природно-заповідного фонду, з метою об’єктивноїоцінки природоохоронних, лісівничих, історико-культурних, соціальних, економічних та іншихаспектів.
На завершення Віталій Атаманчук додав: «На нас покладені важливі завдання щодозбереження об'єктів природозаповідного фонду в їх природному стані, а також відновлення таохорони цінних природних комплексів. Тому ми ставимо за мету широко пропагувати середгромадськості повагу та дбайливе ставлення до природних багатств, створення сприятливихумов для відвідування населенням цих об'єктів з метою оздоровчого, освітнього та культурногорозвитку.
В. АТАМАНЧУК – "СТАН ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ, ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ В ЛІСАХ ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВА"
26.07.2014
У підпорядкованих лісах станом на 01.01.2014 створено близько 3,2 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 1,3 млн. гектарів. На сьогодні уже заповідано 16,6% лісів Держлісагентства. При цьому слід зауважити, що рівень заповідності всієї території України складає лише 6,08%. Лісові території займають половину від загальної території природно-заповідного фонду України, це при лісистості менше 16%.
Об'єкти ПЗФ нерівномірно розміщені в межах лісових масивів областей, а по кількості (а це понад 200 об'єктів) найбільше їх у Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській та Чернігівська областях. По площі (понад 80 тис. гектарів) об'єктів ПЗФ знаходиться у Волинській, Житомирській, Рівненській та Чернігівській областях.
У підпорядкуванні Держлісагентства знаходиться 13 природоохоронних установ: 6 природних заповідників, 6 національних природних парки, 1 дендрологічний парк. Установи репрезентують практично всі природні зони, загальна площа їх становить майже 223 тис. га, в т. ч. в постійному користуванні понад 169 тис. га. Їх охорона та утримання забезпечується спеціальними адміністраціями, а на решті території природно-заповідного фонду (близько 1,1 млн. га) покладається на підприємства, у віданні яких вони перебувають.
В лісах Держлісагентства продовжується формування національної екологічної мережі.
У проекті Державної програми розвитку природно-заповідної справи в Україні до 2020 р. планується 155 тис. га лісів залучити до заповідання шляхом розширення існуючих і створення нових установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
На виконання Указу Президента України від 27.08.2008 № 774 «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків», територіальними органами погоджені матеріали щодо створення природоохоронних установ та включення до їх складу 120 тис. га земельних лісових ділянок.
З 1978 року площа ПЗФ в лісах Держлісагентства зросла в чотири рази (на 900 тис. га). І це не враховуючи площі лісів, які були вилучені під об'єкти ПЗФ і надані у постійне користування установам Мінприроди.
Слід зазначити, що обґрунтуванні створення заповідних об’єктів, не завжди враховуються соціально-економічні аспекти, інтереси громад, зокрема, при створенні Рівненського природного заповідника до його складу включені землі, які традиційно використовувались для сінокосіння, а також прибережна територія озера, де відпочивають працівники атомної станції та місцеве населення.
Подібна ситуація склалась і в Косівському районі Івано-Франківської області, де заповідані майже всі землі району, що унеможливлює економічний та соціальний розвиток населення, створює непорозуміння між громадами.
Загалом заповідність підпорядкованих лісів вже перевищує середньоєвропейський рівень охоронних лісів, який становить 10%. При цьому Україна мала найвищу частку виключених з експлуатації лісів – 36% (станом на 01.01.14 – уже 51.1%) . На прикладі використання лісів Європи ми наочно бачимо інтеграцію економічних, соціальних та екологічних цілей, що одночасно спрямована на використання природних ресурсів, покращення якості людського життя та збереження довкілля. Саме вона і отримала назву „Стратегія сталого розвитку”.
Слід більше приділити уваги утриманню і розвитку інфраструктури існуючих заповідних об’єктів, удосконаленню нормативно-правової бази, а наукові висновки щодо створення заповідних об’єктів повинні ширше враховувати специфіку лісовирощування та подальші соціально-економічні наслідки.
До об’єктів природно-заповідного фонду відносяться природні комплекси, вирощені і збережені багатьма поколіннями лісівників. Стан об’єктів є віддзеркаленням складних динамічних процесів, що відбуваються в сучасному природному середовищі. Вони, як елементи живої природи, з часом старіють, розладнуються, уражаються шкідниками і хворобами, відмирають. Після чого втрачається мета, заради якої вони заповідались, а їх унікальність залишається лише в назві через те, що реальний стан часто не відповідає призначенню. Все це вимагає більш гнучкого законодавчого регулювання щодо реалізації результатів спостережень за станом природно-заповідних об’єктів (їх заміни, проведення заходів з реконструкції, відновлення тощо).
На сьогодні вже не існує незайманих лісових екосистем, тим більше, що всі ліси зростають в умовах щільного розміщення промислових об’єктів, інтенсивно відвідуються населенням, виникають різні небезпечні стихійні явища, які призводять до їх пошкодження.
На нас покладені завдання щодо збереження цих об'єктів в їх природному стані, а також відновлення та охорони цінних природних комплексів. У зв'язку з цим, необхідно ставити за мету широко пропагувати серед громадськості повагу та дбайливе ставлення до природних багатств, створювати умови для відвідування населенням цих об'єктів з метою оздоровчого, освітнього та культурного розвитку.
Найбільш значну роль щодо поширення еколого-просвітницьких знань та надання рекреаційних послуг відіграють національні природні парки, регіональні ландшафтні парки та заказники.
Тільки на території Шацького національного природного парку, де знаходиться 24 озера, розташовано понад 70 баз відпочинку, оздоровчих дитячих таборів, наметових містечок, санаторіїв та пансіонатів. Щороку організованим відпочинком тут користуються понад 200 тис. осіб. Обсяг коштів від надання послуг з організації рекреаційної діяльності щороку зростає і використовується для розвитку парку, створення більш комфортних умов для відвідувачів, а також спрямовуються на природоохоронні заходи.
Значну еколого-просвітницьку та екскурсійну діяльність здійснюють адміністрація та працівники національного природного парку "Сколівські Бескиди". Щороку за договорами із туристськими агентствами курортів Моршин та Трускавець для організованих груп відпочиваючих та шкільних груп проводяться близько 300 туристичних екскурсій до історико-культурних та природних пам'яток парку.
У зонах відпочинку працівниками лісової охорони визначаються та влаштовуються місця для розташування наметів, розкладання вогнища, стоянки автотранспорту. У зонах відпочинку організовуються студентські екологічні табори, які в минулому році прийняли біля 10 тис. відвідувачів.
Особливою популярністю у населення користуються створені в підвідомчих природно-заповідних установах музеї природи.
В Тернопільській, Рівненській, Львівській областях обласними управліннями лісового та мисливського господарства спільно з державними управліннями охорони навколишнього природного середовища проводиться робота з обстеження територій та об’єктів природно-заповідного фонду. На підставі висновків комісії готуються клопотання щодо заміни територій та об’єктів, які втратили природоохоронну цінність, на відповідні природні комплекси.
При заповіданні доцільно створювати території та об’єкти таких категорій, які б передбачали зонування та можливість здійснення необхідних лісогосподарських заходів щодо своєчасного відновлення захисних властивостей лісів, природоохоронної їх цінності господарськими методами, не допускаючи втрат ресурсів, а відповідно і коштів, які могли би бути направлені на охорону і збереження лісових екосистем.
З метою вдосконалення та розвитку заповідної справи, пропонується:
– Забезпечення постійного моніторингу стану територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
– Збільшення надходжень власних коштів на утримання установ природно-заповідного фонду за рахунок розширення послуг, які можуть надаватись згідно з їх функціональними повноваженнями та у сфері господарської діяльності
– Збільшення чисельності кадрів, підвищення рівня заробітної плати, залучення професійних фахівців, які б могли на високому науковому рівні презентувати специфіку утримання заповідних лісових територій, ініціювати розробку природоохоронними установами Програм формування і збереження корінних деревостанів.
– Сприяння залученню коштів з фонду охорони навколишнього природного середовища на роботи з інвентаризації територій та об’єктів природно-заповідного фонду, виготовленню та встановленю інформаційних та охоронних знаків.
– Внесення змін до природоохоронного законодавства, в частині удосконалення принципів та критеріїв відбору територій і об’єктів природно-заповідного фонду, з метою об’єктивної оцінки природоохоронних, лісівничих, історико-культурних, соціальних, економічних та інших аспектів.
За матерiалами: www.dklg.kmu.gov.ua
Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства
http://lis.ck.ua/news/show/id/5150
