14/07/2014
0Активна співпраця між Вінницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів та природокористування України щодо створення демонстраційних ділянок з екологічно орієнтованого ведення лісового господарства розпочалася у 2006 році з ДП „Крижопільський лісгосп” у рамках проекту з лісової сертифікації із висвітленням результатів проекту у публікації „Інституційна розбудова лісової сертифікації в Україні” (2007).
Відповідно до міжнародних вимог лісової сертифікації, Вінницьке ОУЛМГ активно займається питаннями екологічно орієнтованого ведення лісового господарства. Подібні спільні науково-практичні семінари вже проведено у 2007-2013 роках на базі ДП «Крижопільський лісгосп», «Вінницький лісгосп», «Дашівське ДЛМГ», "Тульчинське ЛМГ", "Гайсинський лісгосп". Після спільного семінару, проведеного на базі ДП «Іллінецький лісгосп» (2 липня 2009 р.) науково-практична співпраця між Вінницьким ОУЛМГ та кафедрою лісівництва НУБіП України набула значного розширення – крім вказаних вище підприємств почали здійснюватися з 2011 р. консультаційні послуги на дослідних ділянках ДП «Чечельницький лісгосп».
Професорсько-викладацький склад кафедр лісівництва, лісового менеджменту, аспіранти, магістри першого року навчання, студенти-гуртківці Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України, працівники ДП "Вінницька лісова науково-дослідна станція" на базі ДП "Вінницький лісгосп" взяли участь у спільному науково-практичному семінарі на тему "ЛІСІВНИЧО-ЕКОЛОГІЧНІ МЕТОДИ, ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА У ДІБРОВАХ ВІННИЦЬКОГО ОУЛМГ".
Пленарне засідання розпочалося з доповіді завідувача кафедри лісівництва НУБІП України, начальника Вінницького ОУЛМГ, доктора сільськогосподарських наук, професора Бондаря Анатолія Омеляновича на тему: „Стан та перспективи розвитку лісового господарства Вінницького ОУЛМГ”. Доповідач відмітив, що лісівники Вінниччини протягом останніх десятиліть вдосконалили технологію створення Подільських дібров і головним завданням на теперішньому етапі є вирощування насаджень за умов безперервного існування лісу з головною лісоутворюючою породою – дубом звичайним (в межах 80 % у дібровних умовах).
Виконання даного завдання потребувало закладання мережі експериментальних дослідних об’єктів щодо застосування різних лісівничих підходів щодо виправлення малоцінних насаджень реконструктивними рубками та рубками догляду, підготовки середньовікових та пристигаючих насаджень до плодоношення, запровадження складних способів рубок головного користування та лісовідновних рубок із одночасним застосуванням заходів сприяння природному поновленню, відновлення цільового складу насаджень на зрубах, які відновилися природним шляхом.
Доповідачем відмічено, що використання природного поновлення має певні екологічні (у першу чергу, для збереження генофонду) та економічні переваги (передбачає зниження виробничих витрат у 3-4 рази). Аналізуючи досвід європейських країн у цьому напрямку, наприклад, в умовах Німеччини на збіднених ґрунтах виростити дубові насадження простіше, ніж на багатих ґрунтах Вінниччини, оскільки на бідніших ґрунтах значно меншою є конкуренція з боку небажаних порід і трав’яного покриву.
У державних лісогосподарських підприємствах Вінницького ОУЛМГ нараховується понад 80 експериментальних об’єктів, на яких були проведені вищезазначені заходи. Обстеження експериментальних об’єктів засвідчує, що найкращі результати щодо застосування несуцільних способів рубок та заходів сприяння природному поновленню лісу отримані під час застосування групово-вибіркових рубок. На думку доповідача, пошуки новітніх лісівничих підходів будуть мати позитивний результат за умови індивідуального підходу до кожної лісової ділянки.
У зв’язку із зростанням ринкових запитів сертифікованої лісопродукції, підприємства Вінницького ОУЛМГ відчувають необхідність отримання сертифікату, який би засвідчував, що ведення лісового господарства відбувається із дотриманням міжнародних вимог. Про загальні положення про лісову сертифікацію та міжнародну організацію FSC учасники семінару могли дізнатися із доповіді провідного аудитора та представника компанії «Лісова сертифікація» в Україні, доцента кафедри лісового менеджменту, кандидата економічних наук Розвода Сергія Володимировича на тему: «Вдосконалення лісівничих аспектів лісогосподарського виробництва у контексті лісової сертифікації в Україні».
Серед переліку першочергових завдань щодо розвитку лісової сертифікації доповідачем зроблено наголос на необхідності формування мережі демонстраційних об’єктів ведення лісового господарства у відповідності до вимог лісової сертифікації з метою забезпечення обміну досвідом, отримання знань і набуття необхідних навичок.
Розвод С.В. навів перелік найпоширеніших невідповідностей, які допускаються персоналом та ускладнюють отримання сертифікату: нерозуміння основної мети лісової сертифікації; відсутність екологічної філософії (орієнтація розвитку на екологоорієнтовані заходи, зміну технології рубок та лісозаготівель тощо); інертність персоналу щодо вчасності виправлень та вивчення змісту принципів та критеріїв сертифікації; відсутність практики роботи із зацікавленими особами (в першу чергу, із місцевим населенням) та впливу на формування громадської думки; недостатня увага щодо узгодження розбіжностей між національним законодавством та вимогами FSC; недостатній контроль за виконанням вимог з техніки безпеки, в т.ч. підрядних організацій (невідповідність спорядження лісорубів згідно з вимогами Міжнародної організації праці, недотримання техніки безпеки).
Аспірант кафедри лісівництва Лустюк Т.В. виступив з доповіддю на тему «Природне насіннєве поновлення дуба звичайного у суборах Західного Полісся»
Доцент кафедри лісівництва, кандидата сільськогосподарських наук Левченко В’ячеслав Володимирович проаналізував перспективи використання природного поновлення у дібровах Вінницького ОУЛМГ”, розподіл природного насіннєвого лісопоновлення під наметом стиглих дубових насаджень різної повноти.
Доповідач на конкретних експериментальних лісових ділянках Вінницького лісництва продемонстрував необхідність своєчасного і раціонального проведення рубок догляду з метою підвищення плодоношення дуба у деревостані шляхом підтримування оптимальної зімкнутості крон, надання переваги осінньо-зимовому періоду суцільнолісосічних рубок (після опадання жолудів і до початку появи сходів дуба), застосування складних способів рубок головного користування та природозберігаючих технологій.
Доцент, кандидат сільськогосподарських наук Киричок Леонід Сергійович звернув увагу учасників семінару на необхідності проведення спостережень за врожайними роками дуба, оцінці доброякісності жолудів дуба, відмітив важливість лісівничого підходу щодо підготовки насадження до плодоношення, формуванню оптимального простору для крони дуба. Ветеран кафедри лісівництва наголосив, що для підвищення біологічної стійкості та продуктивності насаджень вінницькі лісівники під керівництвом начальника ВОУЛМГ Бондаря А. О. проводять постійну науково-дослідну роботу. Розроблено теоретичні основи й методи створення та вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід в умовах центральної частини України. Проведені грунтовні дослідження показали, що найбільшу продуктивність насадження досягають при розміщенні посадкових місць 2х0,5, 3х0,5, 4х0,5 метри. При таких схемах посадки є можливість в достатній кількості визначити перспективні дерева (дерева майбутнього ) і вести господарство на отримання високоякісної деревини. – Побачене нами на Вінниччині, – констатував Леонід Сергійович, – дозволяє мені однозначно стверджувати: особисто у Бондаря А.О., його колег, підлеглих є стратегічне бачення перспектив розвитку лісового господарства Вінниччини. Ми це оцінили. Оцінять це і наступні покоління, які збиратимуть урожай з лісів, закладених за передовими технологіями 30-40 років тому.
На лісових ділянках ДП "Вінницький лісгосп" учасники семінару ознайомилися з технологією створення лісових культур з різною шириною міжрядь за участі черешні, горіха чорного, груші, проведення рубок догляду за лісом у дубових насадженнях.
Лісівники прослідкували весь технологічний процес створення лісу: від саджанця до зрілого лісу. Особливо важливими є рубки догляду за лісом в молодняках, без яких не можливо виростити та сформувати високопродуктивні дубові насадження.
В перші роки після створення лісових культур поряд з доглядами за ними проводяться початкові рубки догляду в молодняках. Це – освітлення, в друге десятиріччя – прочищення. При освітленні формуються деревостани бажаного складу та густоти головної породи, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного деревостану.
Учасники семінару, оглянувши лісові культури в ДП "Вінницький лісгосп", переконалися, що ефективним є розміщення культур дуба звичайного при ширині міжрядь 3-4 м., інколи і 2, а не 6 і більше метрів, як це було раніше. До складу лісових культур чистими рядами вводяться (20-25%) горіх чорний, черешня звичайна, груша звичайна, берека лікувальна й бархат амурський.
Посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в створений гребінь та обов’язково проводиться 3-4-кратний механізований догляд в перші роки вирощування. При такій технології вирощування досягаються найвищі лісівничо-таксаційні показники деревостанів та найбільша їх господарська цінність, збільшується кількість дерев головних порід, підвищується продуктивність насаджень, вихід цінних сортиментів та прибуток від реалізації деревини з одиниці площі, зайнятої лісом.
Про вірність обраної технології засвідчує значна кількість високопродуктивних ділянок лісових культур з запасом стовбурової деревини від 450 до 550 кбм на 1 га у віці стиглості.
Директор ДП «Вінницький лісгосп» Попельнюк Віктор Васильович на голосив на наступному:
– Досвід вирощування дубових дібров – неоціненний. Складність ситуації в тому, що ми не маємо дубових пралісів як еталону. Тому так важливо формувати банк даних, вирощувати елітне жолуддя, що дасть можливість надійно передавати спадкові якості дерев. А в цій тонкій справі все важливо: сходи дуба, забезпечення його світлом, вологою. Бо не даси 3-5 років світла, не буде дуба. А як взаємодіють тепло, волога, світло від пологом лісу? Якою має бути щільність насаджень? І тому, все, що ми робимо, є для практиків і науковців багатющою експериментальною базою.
Бондар Анатолій Омелянович, підсумовуючи результати семінару підкреслив, що створення нових лісів – особливий вид людської діяльності. Адже людина проектує і закладає складний природний біокомплекс, з однієї сторони. З другої, це – бізнес, господарська діяльність. А тут помилок не можна робити, бо на карту поставлено все: чималі кошти, земля, багаторічний плановий догляд… І ефективність цього господарювання напряму залежить від рівня теоретичної, наукової, практичної підготовки спеціалістів.
