16/06/2014
0Этот текст присла мне Света Лось, – с которой мы начинали трудовой путь в одной лаборатории.
Рад её письму …Она и сама не знает, насколько мне дороги все с кем тогда работал… Георгиевич, Лара, Люда, Ванечка, Вася, Таня, Света, Елена Ивановна, Галина Михайловна, Олег…Рая…Лидия… Спасибо…Это светлое время приятно вспомнить… За статью – отдельное спасибо. Свои ошибки – признаю и благодарен за то, что Вы мне на них указали… К теме ещё вернусь и надеюсь,что выскажутся лесники – практики… Что касается критики то её причина понятна… Бывает – меня "зашкаливает"…, но это от любви к лесной науке,от понимания её важности и… от разочарования…. Если честно, меня вообще тошнит от нынешнего руководства лесной наукой и его "принципиальности"… Уже 15 лет правят бал Максимочи и Петровичи…которых и критиковать не за что… Смотрю на них со стороны и думаю, что они ничего не видят (коррупцию не заметили: видимо стол для членов … коллегии -мертвая зона: от туда ничего не видно), ничего не пишут (по крайней мере своей рукой) и ничего не хотят (естественно, кроме почета и денег)…Но я признаю, что есть и другие, которые мне очень дороги…..Вы думаете я забыл Присаду, Харченко, Геншафта…Михалкив???, которые были созданы для науки …могли стать учеными с большой буквы и обеспечить лесное будущее страны… И сейчас, когда у меня появляются вопросы по лесозащите я просто звоню Вале Мешковой…Кстате, мой адрес знаете, – вышлите телефон…Если у Вас, конечно, есть время: говорят Вы очень заняты написанием диссертаций для начальства? Но я – не верю…М.П.
Важливість дій, спрямованих на збереження лісових генетичних ресурсів, безумовна. Добре, що Українським Лісоводом звертається увага на такі питання. З іншого боку хотілося би побачити конструктивні пропозиції замість не зовсім коректної критики.
Те, що питання збереження генофонду, селекції і лісового насінництва у нас не завжди вирішуються успішно, заперечувати не буду, але стан тут не гірший, ніж в інших напрямах лісівничих досліджень. Це і зрозуміло: підтримка з боку держави все менше, фінансів все менше, людей, які працюють в певному напряму, все менше. Тенденція невтішна, але писати про безнадійно втрачені позиції, на мій погляд, трохи зарано. Звичайно ж соромно і «за Державу обидно», що рівень у нас гірший, ніж у більшості країн Європи, але як безнадійна оптимістка, я сподіваюся, що ми таки викарабкаємося, бо ми прикладаємо до цього зусилля.
Далі деякі факти, для уточнення не зовсім точно викладеної інформації:
У складанні Світового звіту зі збереження лісових генетичних ресурсів, на який Ви посилаєтеся, Україна також приймала участь. Було зібрано команду науковців з різних установ, що мають відношення до збереження генофонду, складено і відіслано до ФАО звіт по Україні, який, сподіваюся, найближчим часом буде видано і у нас в країні.
Науковці УкрНДІЛГА приймають участь у складанні європейської бази даних лісових генетичних ресурсів.
За даними минулої інвентаризації об’єктів збереження генофонду листяних видів in situ лише близько 5 % мають незадовільний стан або списано. Замість списаних ділянок нами відбиралися природні насадження згідно діючих вимог. Як не дивно, такі ще збереглися де-інде в наших лісах. З випадками вирубок у резерватах стикалися, але це явище не носить масовий характер.
За останні 10 років в Україні, в процесі виконання «Програми розвитку лісового насінництва на 2010-2015рр», відібрано близько 1 тис. нових плюсових дерев, створено 124 га лісонасінних плантацій.
«Програми створення випробних культур» не існує, хоча питання це піднімалося нами неодноразово. Протягом останніх 10 років, за ініціативою і безпосередньою участю науковців лише лабораторії селекції УкрНДІЛГА і дослідних станцій створено 41 га випробних культур (а ще є і УкрНДІГірЛіс, і НЛТУ, і НУБІБ).
Надані пропозиції щодо розвитку сортовипробування лісових деревних порід в Україні. Проведені всі необхідні процедури для відновлення в Державному реєстрі сортів лісових деревних рослин.
УкрНДІЛГА та УкрНДІГірЛіс запропоновано підходи щодо розробки стратегій збереження генофонду, розроблено «Концепцію збереження і невиснажливого використання лісових генетичних ресурсів в Україні», «Настанови з виділення, збереження та відтворення цінного генетичного фонду лісових деревних порід України» та «Положення із виділення, збереження та сталого використання генетичного фонду лісових деревних порід в Україні».
Питання щодо створення лабораторії молекулярної-генетичних досліджень піднімалося неодноразово. На жаль при сучасному рівні фінансування, поки що це нереально. Але працює цитологічна лабораторія, обладнана сучасним цейсівським мікроскопом. Працює лабораторія мікроклонування і рослини клоновані не лише в умовах in vitro, а і у ґрунті ростуть.
Отже, ми ще працюємо і намагаємося і зберегти наявні об’єкти і створити нові. Було би добре підтримати людей, що в ці скрутні часи намагаються щось зробити, часто за власної ініціативи, а не ставити такий невтішний діагноз.
Звичайно в країні має бути розроблена і діяти Державна програма зі збереження лісових генетичних ресурсів з виділенням окремого фінансування. Серед приоритетних напрямів цієї програми мають бути:
– проведення чергової повномасштабної інвентаризації об’єктів збереження генофонду з метою визначення їх сучасного стану .
– дослідження об’єктів збереження генофонду сучасними цитологічними та молекулярно-генетичними методами для подальшого розвитку теоретичних та практичних аспектів збереження лісових генетичних ресурсів;
– відбір і створення нових об’єктів;
– проведення молекулярно-генетичної паспортизації об’єктів збереження генофонду.
– проведення експериментів з природного і штучного відновлення об’єктів, зокрема, генетичних резерватів.
– розробка та удосконалення та впровадження у лісове господарство стратегій збереження генофонду з урахуванням видових і регіональних особливостей, лісорослинних умов, походження, цільового призначення, адаптаційного потенціалу, генетичних характеристик тощо;
– включення до Державного реєстру сортів рослин найкращих об’єктів, які успішно пройшли випробування за потомством.
Розвиток напряму збереження лісових генетичних ресурсів тісно пов’язаний з розвитком лісової селекції і насінництва, який також потребує підтримки Держави. Якщо певні результати отримані завдяки галузевій програмі «Розвитку лісового насінництва на 2010-2015рр», то питання сортовипробування вирішуються нині у тих мінімальних масштабах, які дозволяє мізерне фінансування по тематиці. Організація Державної мережі сортодільниць з випробування сортів лісових деревних рослин могла би прискорити впровадження у виробництво перспективних сортів. Потрібне впровадження сучасних технологій аналізу і зберігання насіння, вирощування садивного матеріалу, надання можливостей здійснення молекулярно-генетичної паспортизації об’єктів селекції і насінництва.
Лось С.А.
15.06.2014
