03/06/2014
0Знаєте ви чи ні, але в межах Малина перебуває чимало безхозних лісових ділянок, на базі яких можна було б створити щонайменше ще один лісгосп. Якимось чином вийшло так, що юридично ділянка закріплена за котроюсь із сільських рад, зокрема, Слобідською, а фактично знаходиться у межах Малина.
Це стосується і горезвісної коси за банкноткою, і ділянки лісу у мікрорайоні банкнотки, і інших ділянок, які знаходяться на території Малина, але є землями запасу сільських рад.
Чому ці ділянки горезвісні? Тому що господар далеко, а зазначені лісові угіддя є улюбленими місцями відпочинку саме малинчан, і без догляду їх господарями перетворюються на стихійні сміттєзвалища. Відомо ж, що погуляти малинчани люблять добре, а прибрати за собою – зась, нехай Пушкін прибере. Міське комунальне господарство, зрозуміло, теж немає відношення до цих лісів і не буде їх доглядати, як місця відпочинку чи лісопарки.
Наприклад, хтось знає, що відбувається на узбережжі Ірші навпроти ПрАТ «Вайдманн – МПФ»? Чи не щодня туди приїздять дальнобійники, що везуть на фабрику сировину, та які розважаються на березі водосховища з місцевими дівчатами. І що там після них робиться – мабуть і в пеклі такого не буває. Те ж саме відбувається на «косі». Нещодавно прибирали, встановили столики з лавками для культурного відпочинку (лісгосп АПК за власною ініціативою, хоча могли б зробити, як усі – нічого не робити), зараз там знову помийка. Як взагалі можна відпочивати у «срачу» у мене, наприклад, у голові не вкладається, а людям нічого, ще й весело. Це щонайменше – антисанітарія і розсадник зарази. І таких місць навколо Малина безліч. Кудись вивозиться машинами непотріб, десь без кінця гудуть весілля, а результат один – замість красивих чистих лісів маємо загиджені лісопосадки.
З цього приводу у мене пропозиція. А чому усі ці ділянки не увести в межі міста, якщо вони і так фактично знаходяться у межах Малина, і залишається закріпити це лише юридично? Розумію, що це не такий простий і швидкий процес, проте починати з чогось усе одно треба. Варіанти їх використання? Може бути створений ще один лісгосп, можна зробити їх офіційними місцями відпочинку, але при цьому доглядати – а це, як-не-як, додаткові робочі місця. Окрім того, усе що навколо водосховища – це санітарна зона, і згідно закону має бути огороджена парканом, проте всупереч закону малинчани мають щастя вільно відпочивати біля води, але щастя цього не цінують ні на гріш.
Звичайно, можна залишити усе як є, продовжувати систематично загиджувати ліси і береги та робити вигляд, що нічого не відбувається, – природа ж усе стерпить. А можна підійти до питання, як господарі, і спробувати вирішити проблему, але при цьому треба узяти на себе відповідальність, якої у нас ніхто не любить. Можна було б запропонувати небайдужим громадянам чи підприємцям, керівникам підприємств, депутатам узяти під свою опіку ці місця відпочинку. Упевнена, бажаючих знайшлося б. Головне, щоб з’явилися господарі.
Це може бути сама громада, але вона повинна по-господарськи ставитися до своїх земель і лісів. Як мінімум – регулярно слідкувати за їх чистотою та санітарним станом. Мій невеликий поки що досвід догляду за лісопарком показує, що достатньо усього одного разу на день витратити 15-20 хвилин, щоб обійти ділянку та прибрати сміття, яке з’явилося. Якщо процес «пустити на самотьок», то вже через тиждень доведеться витратити не одну годину, а через місяць – не один день, щоб прибрати. Ми ж увесь час влаштовуємо авральні прибирання по рекреаційній зоні, яка Малину юридично не належить, тобто прибирати ці ділянки мають сільські ради, але чому, якщо відпочивають у них і засмічують їх малинчани?!!! (Має бути якась домовленість між територіальними громадами Слобідки та Малина про спільний догляд цих ділянок. Для цього напевно має бути спочатку зареєстрована територіальна громада Малина та територіальна громада Слобідки, щоб було кому з ким домовлятися. Або ж піднімати питання про зміну меж міста Малин у бік їх розширення. А це питання може бути вирішене спочатку на сесіях міської та сількьскої рад, а потім на рівні Верховної ради.)
Знаєте, що ще шокує? В країні війна, а ресторани заброньовано під гуляння аж до кінця жовтня (але це так, зауваження мимохідь). Тобто на гулянки є і гроші, і час, і бажання. А коли ж вони знайдуться на більш важливі речі, наприклад, на турботу про свій край і відповідальність за його санітарне та екологічне благополуччя?
Запрошую до обговорення цієї проблеми. Якщо є юристи, буду вдячна за роз’яснення з цього питання. Пишіть свої ідеї та зауваження, за результатами обговорення можемо підготувати спільного листа на міську та районну раду з нашими пропозиціями. Бо ми теж громада.
