Лісівники працюють на економіку та перемогу 

Підготувала Інна ЛИХОВИД, Газета “Природа і суспільство”

На Волині відбулося розширене засідання колегії Держлісагентства.

Як працює лісова галузь останні пів року, чи вдається виконувати заплановане – обговорювали учасники пленарного засідання виїзної розширеної колегії Держлісагентства. Зустріч тривала два дні, 18–19 серпня, на базі державних лісогосподарських підприємств Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства і Шацького національного природного парку.

Робота лісгоспів в умовах війни була ключовим питанням порядку денного. Як відзначали фахівці, лісгоспам вдається працювати досить ефективно, незважаючи на зменшення обсягів заготівлі, зростання цін на паливо та заборону мисливського сезону. Протилежна ситуація у південних і східних областях, що зумовлено війною.

Саме з цим пов’язують і попит населення на дрова. Уряд та місцеві органи влади попереджають громади про непросту зиму. Зараз за заявками населення та підприємств є потреба на 5,5 млн куб. м дров, що значно менше від планової заготівлі. Враховуючи високий попит, лісівники радять не відкладати купівлю дров на зиму, а звертатися в лісгоспи і лісництва вже зараз. Колегія ухвалила рішення про збільшення обсягу заготівлі дров, а також доручила створити дров’яні запаси у прифронтових зонах та на деокупованих територіях.

Також колегія проаналізувала нові можливості галузі – створення лісівниками рекреаційної мережі та екотуризму. Голова Держлісагентства Юрій Болоховець відзначив, що хороші здобутки має Волинське обласне управління:

– Вже зараз маємо подумати про те, як та яку Україну будемо відновлювати. Тому акцент цієї колегії на рекреації та екотуризмі. Це – тема майбутнього, а на Волині – успішно реалізований проєкт. І цей досвід варто перейняти іншим.

Олександр Кватирко, начальник Волинського обласного управління лісомисливського господарства, додав, що перш ніж створити рекреаційну систему відпочинку, лісівники доклали чимало зусиль для боротьби з пожежами.

– Наявність організованого місця відпочинку зменшує кількість стихійних вогнищ у лісах, а значить – протидіє пожежній небезпеці. Тож тепер на Волині функціонує мережа із 750 повноцінних відпочинкових комплексів та рекреаційних пунктів, – зазначав Кватирко. – Щороку будується близько 100 кілометрів лісових доріг, які включають в себе 35 піших, кінних та велосипедних екомаршрутів. Окрім економічної складової, така практика сприяє профілактичній і просвітницькій роботі лісівників із населенням, екскурсіям та урокам безпеки для дітей.

Фінансові питання

Про фінансові здобутки та виклики розповів Ігор Лицур, начальник управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства. За перше півріччя 2022 року відбулося відтворення лісів на площі 21 тис. га (це 71% до плану року), а природне поновлення – на площі 4 тис. га (44,3% до плану року).

Підприємства заготовили від усіх видів рубок 5 млн кубометрів деревини. Це на 23% менше в порівнянні з відповідним періодом 2021 року. Так само зменшилися обсяги деревини, які передані на переробку деревопереробним підрозділам, – 858,7 тис. кубометрів, що менше на 15%, ніж у перше півріччя торік.

Майже півтори тисячі незаконних рубок (1474 випадки) завдали шкоди державі на 87 млн грн. Найбільші їхні обсяги зафіксовані у Дніпропетровському, Закарпатському та Київському ОУЛМГ.

На початку липня на складах підприємств вдалося накопичити 488 тис. кубометрів деревини, це менше в порівнянні із залишками на початок 2022 року на 33%. Понад 800 тис. кубометрів лісоматеріалів підприємства переробили за шість місяців 2022-го, що на 240 тис. кубометрів менше, ніж торік.

Ігор Лицур проаналізував, що за 7 місяців минулого року обсяг реалізованої продукції сягав понад 7 млн кубометрів на суму 8,8 млрд грн. За аналогічний період 2022 року реалізовано 5,3 млн кубометрів на суму понад 10 млрд грн. Сума на 14% більше, ніж торік, оскільки відбулося зростання ціни знеособленого кубометра реалізованої деревини на 780 грн. Тепер це 2006 гривень. Найбільший ріст надходжень від реалізації лісоматеріалів у Львівському облуправлінні, Івано-Франківському та Волинському.

Проте зменшились обсяги заготівель лісоматеріалів: за сім місяців 2021 року було заготовлено 7,9 млн кубометрів, цього року – 6,2 млн кубометрів. Значно скоротились обсяги заготівлі деревини на Житомирщині, Чернігівщині та Київщині.

Чистий дохід галузі від реалізації продукції за перші пів року становить 10,6 млрд грн. Це на 1,5 млрд грн більше, ніж за перші шість місяців 2021 року. За результатами фінансово-господарської діяльності підприємства галузі отримали 642,4 млн грн чистого прибутку. Найбільш прибуткові підприємства на Волині, Черкащині й Хмельниччині.

Підприємства сплатили до бюджету 3,4 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Вдалося збільшити на 27% рівень середніх зарплат, зараз це понад 17 тис. грн.

Необліковані землі

Як триває державна інвентаризація земель? Які регіони лідирують? З якими труднощами доводиться мати справу? Докладний огляд цих питань підготував Ігор Будзінський, начальник управління лісового господарства та відтворення лісів.

Станом на 1 липня цього року, в постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств перебуває 7,5 млн га земель. Щороку площі цих земель збільшуються. Здебільшого завдяки тому, що під залісення потрапляють малопродуктивні і деградовані землі. За останнє десятиріччя площа таким чином збільшилась на 3,6% (або на 274 тис. га).

– За результатами проведеної роботи у 2020 році до Державного земельного кадастру внесено відомості, зокрема, про земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 233,9 тис. га, у 2021 році – 382,7 тис. га, у 2022 році – 26,1 тис. га, – зазначав Ігор Будзінський. – Та на значну частину цієї площі документація перебуває в процесі реєстрації у зв’язку з дією воєнного стану. Правовстановлюючі документи на землю оформлені лише на 4,5 млн га або 60,1%. Загалом, не оформлено право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, на площі понад 3 млн га (39,9%).

У повному обсязі, на всю площу 560 га (100%), оформлено речові права на земельні ділянки Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака. Найпоширеніша причина, чому регіонам не вдається швидко взяти на облік нові залісені землі, пов’язана з відсутністю коштів. Ціни на документацію із землеустрою коливаються від 44,8 грн за 1 га у Херсонській області до 388,2 грн за 1 га у Миколаївській області. Середня ціна по країні становить близько 200 грн за 1 га. Щоб оформити документи з правом постійного користування на всі землі, які їх ще не мають, знадобиться 604 млн грн. За останнє десятиліття з державного бюджету кошти саме на цей напрямок не виділялись.

Проте Держлісагентство закликає обласні управління взяти це питання під контроль, прискорити оформлення документів, а також підготувати на розгляд агентства матеріали щодо вилучення земельних ділянок, зміни їхнього цільового призначення та виділення ділянок у довгострокове користування.

Юрій Болоховець додав, що, незважаючи на низку труднощів, галузь працює і підтримує економіку країни. Сплачуються податки на всіх рівнях. Так, непроста ситуація на Сході та Півдні. Але лісівники докладають максимум зусиль для якнайшвидшої перемоги.