28/05/2014
0Cхоже, що Еріх Оберхольцер скоро добре освоїть лісові стежки Прикарпаття. У публікації «20 словаків та один швейцарець — у карпатських лісах» («Галичина» за 24 жовтня 2013 р.) йшлося про те, що під час українсько-словацького польового семінару, проведеного у Манявському лісництві, з працівниками цієї галузі із двох сусідніх країн ділився набутим на своїй батьківщині досвідом ведення наближеного до природи лісівництва цей знаний швейцарський експерт у сфері лісового господарства. А тепер він знову прибув до нас разом зі своїм співвітчизником Рафаелем Швіттером, пише Галичина .
Швейцарці провели з українськими працівниками галузі тренінги на базі пробних площ, закладених у тому ж Манявському та Росільнянському лісництвах Солотвинського держлісгоспу в рамках проекту «Безперервне навчання лісівників задля кращого розвитку лісового господарства» за програмою прикордонного співробітництва між Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Україною «Партнерство без кордонів».
Еріх Оберхольцер і Рафаель Швіттер розповіли українським лісівникам про застосування сучасних засад і методів у швейцарському лісівництві, поділилися з ними відповідними знаннями й навиками.
Швейцарці також зустрілися з директором УкрНДігірлісу Василем Парпаном та його першим заступником Володимиром Коржовим, із першим заступником начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Романом Олійником. З іноземними експертами господарі мали зацікавлену розмову про те, якими будуть наступні кроки із впровадження в лісівничу практику та навчальний процес Карпатського регіонального навчального центру (КРНЦ), що діє в Івано-Франківську, підходів наближеного до природи лісівництва та багатофункціонального ведення лісового господарства.
На моє прохання прокоментував цю свою ділову поїздку на Прикарпаття Еріх ОБЕРХОЛЬЦЕР, волонтер, колишній директор лісового господарства Цюриха:
— Лісове господарство — галузь досить консервативна, зміни в ній тривають дуже довго. Зокрема і з природної причини — дерево потребує 100-120 років, аби дорости до віку стиглості. Власне, йдеться не тільки про самі зміни, а й про швидкість поширення їх на території тієї чи іншої країни. Україну я відвідав загалом уже близько 20 разів, в івано-Франківській області — вчетверте. і торік у жовтні, і цього разу бачу, що ваші люди мають потребу в таких тренінгах, які я проводжу, вони хочуть вчитися, особливо молоді слухачі курсів, з якими ми з Рафаелем займалися вчора й позавчора. Я впевнений, що вони ефективно застосовуватимуть на практиці почерпнуті знання і тим самим забезпечуватимуть прогрес у лісівництві.
Я вже добряче находився українськими лісами, тож так би оцінив їх фактичний стан. Більшість із них — це одноярусні одновікові деревостани з однією або двома основними породами, які були або посаджені людьми, або висіялися природним шляхом. Такі ліси менш стійкі до різноманітних ризиків — вітровалів, ураження грибами та пошкодження шкідниками, особливо короїдом. Для підвищення стійкості таких деревостанів найоптимальніший шлях — їх поступове переформування, тобто переведення з одноярусного одновікового лісу в різновіковий різнопорідний, в якому названі та й інші ризики одразу в кілька разів зменшуються. Зрозуміло, що переформування ваших лісів неможливо здійснити за п’ять років, це набагато триваліший процес. Він вимагає від фахівців галузі поступових дій, зваженого і продуманого — з великими часовими інтервалами — втручання в лісовий біоценоз.
Доповнив свого колегу Рафаель ШВіТТЕР, керівник швейцарського навчального центру гірського лісівництва:
— У своїй країні я збираю лісівників-практиків для обміну досвідом роботи, залучаю до обговорення й науковців, щоб вони висловили з цього приводу свої міркування та рекомендації щодо ведення наближеного до природи лісівництва. Мені видається, що в Україні є велика потреба організовувати і проводити з лісівниками навчання саме практичного характеру безпосередньо в лісі. У ваших працівників цієї галузі досить добрі теоретичні знання, але є певні труднощі в тому, щоб застосувати їх на практиці. Тож сподіваюся, що активний обмін фаховим досвідом між колегами, який я бачив під час тренінгів на пробних навчальних площах у ваших двох лісництвах, як і наші з Еріхом поради щодо ведення наближеного до природи лісівництва, принесуть їм відчутну користь у подальшій роботі.
Підсумувала нашу розмову координатор проекту Наталія ВОЛОШИНА (ГО «Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону
ФОРЗА», м. Ужгород):
— Власне, ми запросили двох експертів зі Швейцарії, щоб з українськими лісівниками вони провели тренінги з ведення наближеного до природи лісівництва та багатофункціонального ведення лісового господарства в рамках проекту «Безперервне навчання лісівників задля кращого розвитку лісового господарства», який реалізується в Івано-Франківській та Закарпатській областях з 2012 року. Два дні Еріх Оберхольцер та Рафаель Швіттер виключно в лісі займалися з майстрами лісу із цих двох та ще Львівської і Чернівецької областей, котрі нині перебувають на курсах у КРНЦ, а також із тренерами, які вже раніше в рамках цього ж проекту проходили навчання у Словаччині, — фахівцями з Івано-Франківського та Закарпатського обласних управлінь лісового та мисливського господарства, представниками Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Національного лісотехнічного університету (м. Львів), Закарпатського лісотехнічного коледжу (м. Хуст), і згадуваних двох лісництв Солотвинського держлісгоспу, де закладено пробні навчальні площі — їх і наступних років використовуватимуть для практичного навчання слухачів КРНЦ. Залишається додати, що цей безперечно дуже корисний для майбутнього українських лісів проект співфінансують ЄС і Швейцарська Конфедерація.
