Ранок і вечір Петра Порошенка

Порошенко победил и с этим его можно поздравить. Но говорить о том, что его поддерживает вся страна рано: 50-55% из 60% проголосовавших, -это не многим более 30%. Отношение к нему прояснится осенью и будет определяться экономикой, ситуацией на востоке страны и отношениями в треугольнике Россия – США – ЕС.  М.П.

Петро Порошенко гучно сміявся би рік тому, коли він був не впевненим навіть у посаді мера Києва, якби почув історію про свою перемогу на виборах президента України – одразу ж у першому турі.

Доля вирішила посміятися також і з росіян. Згідно з анонсованими екзіт-полами, перемога Порошенка (56% проти 12% у Тимошенко) виглядає навіть переконливіше, ніж результат Володимира Путіна на останніх демократичних виборах у Росії в 2000 році (53% проти 29% у Зюганова). Остаточно ж зламати шаблони Кремля мали націоналісти-бандерівці Олег Тягнибока і Дмитро Яроша, які програли єврейському лідеру Вадиму Рабиновичу.

Не менш приголомшені західні журналісти, які хіба що не б'ються за відрядження до Києва. Переможець виборів їм мало нагадує ідеального кандидата з Майдану. Порошенко, який почав політичну кар'єру в 1998 році, належить до старого покоління. Він знаходив спільну мову з будь-якою владою і примножував свої капітали, незалежно від прізвища президента.

На виборчій дільниці, де голосував Петро Порошенко, можна було відкривати міжнародний прес-центр – подібне журналістське розмаїття зустрінеш хіба що на Олімпіадах. Це столичний Будинок офіцерів, а родина Порошенків голосує тут, бо зареєстровані вони двох квартирах через дорогу, в будинку номер 9 по вулиці Грушевського.

– Я обираю Порошенка, тому що він мільярдер. А Юля себе віджила, – коментує журналістам свій вибір одна з мешканок Печерська.

– Те ж саме сказала моя мама, якій 85 років, – підтримує її колишній керівник Укравтодору Вадим Гуржос, який також прийшов на цю дільницю.

– Коридор, робимо коридор! – посувають співробітники Управління державної охорони журналістів, очікуючи на фаворита виборів.

– How far? – намагався зрозуміти фінський кореспондент.

– Фар-фар, – як умів, пояснював охоронець йому необхідність зробити прохід.

На дільницю для голосування зайшов один з міністрів уряду Тимошенко, який попросив його прізвище не згадувати в репортажі.

– Я скажу, але на вухо, – каже він на питання про свої уподобання. – Буду за Юлю. Бо який у нього був рейтинг півроку тому?

– 4%.

– А який зараз? Леніну підігнали броньовик, а цьому – бульдозер. А вона хоча би в тюрму пішла свідомо.
Але ті, хто голосує за Тимошенко, в меншості.

– Ми за Порошенка, – зізнається пара похилого віку. – Ми багато разів голосували за Тимошенко, але тепер нехай ідуть нові обличчя.

Дільниця у Будинку офіцерів покриває елітні дома на Липках, тому тут можна зустріти депутатів.

– Я за Порошенка, – каже нардеп від Партії регіонів Лариса Мельничук із групи Віктора Пінчука, яка також вибирає президента на цій дільниці.
У черзі на голосування зустрічаємо колишнього депутата-регіонала Володимира Ландіка, який прославився скандалом із сином.

– Ми виїхали з Луганська, бо обстріляли наш дім, – пояснює він свою присутність у столиці. – За кого я буду голосувати? За президента. А жінка моя завжди голосує за жінку.
Тут же в черзі можна зустріти колишнього заступника Балоги в адміністрації президента Ігоря Пукшина, який виявився не лише виборцем, але і донором одного з кандидатів:

– Я за Гриценка, я переказав йому 500 тисяч гривень.
Прямо за ним у черзі стоїть регіонал Андрій Деркач, який підтримує Порошенка у президентській кампанії, а на виборах до Київради просунув свою доньку до списку Миколи Катеринчука.

– Ваш батько був главою СБУ, ви – депутат. А донька в 22 роки іде в Київраду. Вам не нагадує це клановість у політиці? – заводимо розмову з Деркачем.

– За логікою, я маю тобі нахамити, але робити цього не буду, – відповідає регіонал.

Петро Порошенко прибув проголосувати після 11 ранку в супроводі всієї родини – дружини та чотирьох дітей, для трьох з яких це було розвагою – вони ще не мають права голосу. Декілька десятків закордонних журналістів, немов по команді, зірвалися з місць та побігли зустрічати фаворита біля мікроавтобусу, який їх усіх привіз.

– Куди ви поїдете – до Москви або Варшави? – допитувалися іноземні кореспонденти в Порошенка англійською.

– Перша подорож буде до Донецька та Луганська. Там лише 30-40 відсотків мають право голосувати. І ми маємо захищати цих людей, маємо захищати єдність країни, захищати демократію та зупинити війну, – пояснював кандидат так само англійською.

– Буде другий тур, містер Порошенко?

– Сподіваюсь, що ні, – зізнався він.

Стоячи в черзі за бюлетенем, Порошенко продовжував роздавати коментарі журналістам усіма відомими йому мовами – українською, російською та англійською. Раз за разом торкався стосунків з Росією, називаючи необхідним зустрітися з Путіним:

– Говорити про стабільність без діалогу з Росією неможливо.

– В Естонії виглядає так, що Тимошенко і ви є особистими ворогами? – прорвався до Порошенка балтійський журналіст.

Але кандидат не хотів радувати пресу жодним смаженим зізнанням.

– І давно ми вороги?! – перепитав Порошенко. – Ні, у мене гарні стосунки з усіма.

– З сьогоднішнього дня ми починаємо боротьбу з корупцією. Корупція існувала, бо був корупційний дах на самій горі. Але першим кроком я його зруйную, – пообіцяв кандидат.

Вистоявши невелику чергу та помилково підписавшись замість своєї сусідки, Порошенко взяв бюлетені для голосування. Він попрямував до кабінки, вийшов з неї першим і став чекати дружину та старшого сина Олексія. Як людина, що розуміється на медіа-процесі, Порошенко повільно, один за одним опускав бюлетені до урн, даючи можливість усім камерам та фотографам зафіксувати історичний момент.

Виконавши громадянський обов'язок, Порошенки зникли з медіа-простору до вечора, коли вони знову мали зібратися уже в прес-центрі виборів, який був розгорнутий у Мистецькому арсеналі, де напередодні Порошенко так само з родиною дивився лондонську постановку "Гамлета".
Цього разу в штабі Порошенка можна було побачити не британських акторів, а світського хронікера Катю Осадчу, яка зазирала в очі легендарному журналісту "Коммерсанта" Андрію Колеснікову – автору чисельних книг про Путіна, а також про помаранчеву революцію "Перший український", де Порошенко виступав одним із головних оповідачів про події 2004 року.

– Нас двічі не пускали в Україну, – бідкався Колесніков. – У квітні просто зняли з потягу. Сказали, що у нас недостатньо грошей для подорожі. А сьогодні не хотіли пускати, пояснюючи тим, що ми не можемо сформулювати мету подорожі.

Наближалася 20 година – час оголошення результатів екзіт-полу, які були всім і так відомі завдяки витокам інформації. До штабу прибув консультант Порошенка Ігор Гринів, який почав всіх вітати з перемогою. Будучи членом фракції "Батьківщина", він останній рік працював у штабі Порошенка, який він збирав з прицілом на вибори мера Києва, але згодом трансформував у президентський.

 – Я радив би Тимошенко привітати Порошенка та готуватися до дострокових парламентських виборів, – сказав Гринів, який в 2010 намагався привести Тимошенко до президентства.
Гринів був не єдиним, хто за останні десять років спочатку працював на президентську кампанію Ющенком, потім – Тимошенко, а тепер – Порошенка.

– Їй треба визнати результати виборів. Зробити лише це для неї буде дуже багато, – порадив Олег Медведєв, який робив для Тимошенко кампанії 2006, 2007, 2010 років, а також працював на "Батьківщину" після посадки лідера в 2012-му.

Зазвичай відкритий, Медведєв не був налаштований говорити багато:

– Я пропонував Тимошенко іншу стратегію після її звільнення з тюрми. Але більше не скажу вам ні слова – я також обіцяв їй не коментувати дії публічно.

Натомість радо спілкувався Микола Томенко:

– Тимошенко не варто втягуватися в судовий процес, а краще думати над реорганізацією свої політичної партії, – радив він своїй колишній соратниці.

Головним сюрпризом виборів він вважає не перемогу Порошенка в першому турі – "яка була очікуваною" – а високе третє місце Олега Ляшка.

– Він забрав голоси у "Батьківщини", чітко артикулюючи речі, які люди хотіли почути. Ляшко займався просвітницькою роботою серед виборців, поки Тимошенко продовжувала вчити, як треба врятувати Україну.

В залі стягувалися старі соратники Порошенка. Його київський куратор Ігор Кононенко щось напружено пояснював соратникам, вказуючи на журналіста "Української правди" та повторюючи "…поливав нас брудом".

Віктор Король, якого Ющенко вносив на посаду глави СБУ, але якому так і не вдалося покерувати спецслужбою, зараз готовий знову працювати в силових органах.

– Повернуся, якщо створять Національне бюро розслідувань, яке боротиметься з корупцією у найвищих ешелонах влади. Те, через що я посварився з Ющенком. Він написав резолюцію "створити протягом 10 днів" і доручив Третьякову, а потім минув місяць і оточення Ющенка сказало, що не може зі мною створювати таке бюро.

– Тобто ви з Порошенком зараз у команді? – уточнюємо ми у Віктора Короля.

– Ми вже 20 років у команді, – повідомляє він.

Штаб у Порошенка був спільний, тому депутати УДАР також підтягувалися на свято. Марія Іонова прийшла у футболці з популярним надписом ПТН ХЛО.

Хоча ішлося про вибори президента, поява Порошенка разом з Кличком на подіумі відбулася буденно – без фанфарів чи навіть оголошення. Овації також не заглушували присутніх.

– Вибори завершилися у один тур і країна має нового президента… – зірвав Порошенко поодинокі оплески. – Я хотів би подякувати українському народу, які взяли рекордну кількість у голосуванні. Україна ніколи не мала такої явки.

Згодом буде оголошено, що насправді явка на виборах 2014 року була менше очікуваної.

– Досі на площах перед консульствами стоять тисячі людей. Ні дощ, ні гроза не завадили українцям здійснити волевиявлення, – продовжував Порошенко. – На дільницях ми бачили толерантність, ввічливість. Тобто те, що характеризує з найкращого боку мій народ.

Фразу "мій народ" радо почали між собою обговорювати журналісти – надто вона нагадувала Ющенка і його кліше "моя нація" і "моя Україна".
Перше питання, випадково чи ні, але випало його поставити російському агентству ІТАР-ТАСС, і стосувалося воно стосунків з Росією, але нічого нового Порошенко не сказав – окрім того, що потрібен діалог. Так само потрібні дострокові парламентські вибори, які Порошенко хоче провести ще цього року. Це те, що не зробили ні Ющенко в 2005, ні Янукович в 2010 попри чисельні поради. Перебуваючи на вершині рейтингу, вони могли сформувати максимально лояльний парламент і мати гарантованих чотири з половиною роки для реформ – або для пограбування країни. Хто на що вчився.

Тепер Порошенко має втілити цей план, щоб отримати можливість впливати на політику в рамках парламентсько-президентської республіки. Тільки через вибори та формування нового корпусу депутатів, де будуть домінувати його прихильники, Порошенко може звільнитися від шантажу нардепів із нинішньої Верховної Ради.

Такі вибори Порошенку треба проводити якнайшвидше – поки його рейтинг досягнув піку. Далі він почне неминуче знижуватися – не лише тому, що очікування традиційно є завищеними, але і через аномально високі нинішні показники Порошенка, які є виключно ситуативними.

– Я говорив з соціологами, бо не міг зрозуміти, як він вистрілив? – намагався пояснити депутат від УДАРу Павло Різаненко. – Соціологи казали, що у всіх соцопитуваннях лідирували Янукович, Яценюк, Кличко, але завжди був Порошенко як другий вибір цих виборців. І коли з виборів всі троє зникли – і Янукович, і Яценюк, і Кличко – то той, хто мав найвищий рейтинг у номінації "найкращий другий вибір", той і вийшов у лідери.
А те, як швидко може зникати ситуативна довіра, добре показав приклад партії "Свобода". Півтора роки тому вони приголомшили всіх на парламентських виборах, набравши 10% як нове обличчя у політиці, а зараз на президентських Тягнибок, маючи непорівняно більший бюджет, ледь подолав 1%. Разом із катастрофічним результатом Тимошенко, це – ще один підсумок виборів, який кричить про втому виборців від невиправданих сподівань.

Комментарии,  чтобы не расслабляться после победы

Анна Земко _ 26.05.2014 09:30
І я не голосувала за Порошенка… Бо весь час згадувала Майдан: наші безсонні ночі, наші молитви, наші сльози. СТРАХ, який переслідував, коли вночі сама їхала на Майдан. як іноді хотілося сховати нашу сонячну стрічку… ТОДІ Я ЇХАЛА на Майдан ЗА НОВЕ ЖИТТЯ моєї КРАЇНИ. Хіба ЦЯ ЛЮДИНА може СИМВОЛІЗУВАТИ НОВЕ ЖИТТЯ? До речі, згадувала і Порошенка, який в потрібний час і в потрібних дозах з"являвся на Майдані поза спинами інших… Натуру він таку має, і, мабуть, таку Зірку. А наша Україна — має ТАКУ ДОЛЮ, весь час опинятися у ситуації вибору "меж двух зол". І вибирати найменше зло, яке з часом все одно стає НАЙБІЛЬШИМ… Як маркетолог і рекламіст бачу — ПЕРЕГРАЛИ НАС, утрьох переграли: Фірташ-Порошенко-Кличко… Не вірю в те, що люди КАРДИНАЛЬНО змінюються. Направду, не хочеться ІІІ-го Майдану… СТРАШНО. Але мабуть — ЙОМУ БУТИ… На жаль.

Семен Семеныч _ 26.05.2014 09:16
Еще на пройдя окончательно путь на выборах президента, Петр Алексеевич уже начинает делать глобальные ошибки. Так, ходят упорные слухи о том, что на место Харьковского губернатора он собирается снова вернуть Добкина. Есть все основания полагать, что так пи будет, т.к. говорят, что заместители Добкина из своих бывших кабинетов даже мебель не вывозили. Знают, что вернутся? И чего же мы достигли этими выборами? Партия Регионов снова рулит?

ТОП-10 гучних заяв Петра Порошенка

26 мая, 14:00

Ярема Городчук

Лідер президентських виборів обіцяє швидко і жорстко розібратися з терористами в Донбасі. Й чекає повернення Януковича

1. Про антитерористичну операцію на Донбасі: ""Я підтримую продовження АТО, але я хочу зміни її формату. Вона повинна бути більш короткою і ефективною. АТО не може продовжуватися місяцями, вона повинна проходити за години. Кардинально зміниться оснащення і умови оплати".

2. Про співпрацю з Росією: "Росія наш найбільший сусід. Ми маємо зупинити війну, маємо повернути мир усій Україні та стабільність Сходу. Це зробити без Росії неможливо. Зустріч із керівниками Росії має відбутись у першій половині червня. Ми маємо до неї дуже уважно і ретельно поставитись. Нам слід створити програму, порядок денний, документи, а не просто, щоб потиснути руки. Останній аргумент Росії полягав в тому, що в Україні немає законного президента. Цей аргумент тепер немає жодної сили".

3. Про формат переговорів з Кремлем: "У нас існує певний формат для переговорів з РФ. Це Женевський формат. Є дві принципові позиції для України. Перше: Україна ніколи не визнає анексії Криму. Друге: тільки український народ буде сам визначати стратегічний напрямок розвитку".

4. Про діалог з Донбасом: " Я готовий і рішучо налаштований на діалог з усіма мешканцями Донбасу, не залежно від того, яку політичну позицію вони займають. Діалог "буде ефективним", бо владі "є що запропонувати" мешканцям Донбасу – починаючи від гарантій безпеки і захисту прав, зокрема щодо використання російської мови в усьому регіоні, в тому числі на офіційному рівні, і завершуючи потужною системою децентралізації влади. Система децентралізації буде передбачати, що після проведення місцевих виборів депутати будуть обирати голову виконкому замість того, щоб мати призначеного голову райдержадміністрації з Києва".

5. Про референдум: "Ми не боїмося жодних референдумів, ми їх організуємо й проведемо в законний спосіб. Люди мають право висловити свою точку зору з будь-якого питання. Але цей референдум буде без автоматників, він буде зі спостерігачами й стосуватиметься питань, які сьогодні дійсно турбують людей".

6. Про співпрацю з прем'єр-міністром: "По Конституції України президентські вибори не тягнуть за собою відставку прем'єр-міністра. Я вважаю, що діяльність Арсенія Петровича (Яценюка) на посаді прем'єр-міністра на даному етапі є вдалою. Думаю, що та співпраця, в тому числі і в першу чергу, в економічній площині, з головою українського уряду Арсенієм Яценюком може бути ефективною. Я на це сподіваюсь".

7. Про першочергові завдання на посту президента: "Ми маємо рішучі амбітні плани з модернізації країни. Серед перших пріоритетів буде боротьба з корупцією, рішучі кроки щодо відновлення незалежності судової влади".

8. Про дострокові вибори до Верховної Ради: "Україні дуже потрібні дострокові парламентські вибори, адже існує парламентська криза. Впевнений, вони повинні пройти в цьому році".

9. Про Віктора Януковича: "Мене Янукович цікавить тільки у позиції його повернення на лаву підсудних в Україну. І я думаю, що він повинен коментувати тільки терміни свого повернення".

10. Про "5 канал": "Зараз буде закладена нова традиція: що коли людина приходить на найвищу посаду позбувається бізнесу, продає його і концентрує всі свої зусилля, весь свій час на служіння народу. І я збираюся вчинити саме так. Єдине – "5 канал", як власність, що також мені належить, не буде проданий".

http://www.dsnews.ua/politics/top-10-guchnih-zayav-petra-poroshenka-26052014140000