ДУБОВІ ЗАГОТОВКИ ВІДКРИЛИ ВІКНО В ЄВРОПУ

Содержание статьи не соответствует названию. Но, если говорить о том, что експорт дубовой заготовки "открыл окно в Европу",  нельзя не замечать,что стоя на "сквозняке"  у "открытого окна" кто -то серьёзно разбогател, а кто-то остался в 90-х, то есть нищим. Я не о Черниговщине, а об Украине…М.П.

Характерною прикметою лісових масивів на Прилуччині є їх змішаний породний склад. Прилуцький лісостеп – єдине місце в Чернігівській області, де зустрічається рослинність північної зони з флорою південного лісостепу. Високобонітентні сосни північних районів поступаються листяним породам, дібровам і березовим гаям.

Прилуцький лісгосп, як окрема структурна одиниця лісової галузі Чернігівщини, було створено у 1925 році – на базі окремих казенних лісів та дач трьох адміністративних районів області.

З роками підприємство поповнювалося та розширювалося за рахунок колгоспних лісів і нових лісництв – Жадьківського, Варвинського та Іваницького.

У 1991 році лісгосп одержав статус державного лісогосподарського підприємства. Нині він розташований на території чотирьох адміністративних районів – Прилуцького, Ічнянського, Варвинського та Срібнянського. До складу підприємства входить 7 лісництв: Прилуцьке, Сокиринське, Варвинське, Жадьківське, Ічнянське, Кам'янське та Ладанське.

Починаючи з 2000-х років, площа ДП "Прилуцьке лісове господарство" ( вона на той час була невеликою і займала 22,5 тис. га) поступово збільшується: за рахунок новостворених лісів на землях, непридатних для використання в сільському господарстві та переданих лісів від колишніх колгоспів.

Створення нових лісових насаджень – одне з головних завдань прилуцьких лісівників. У кожному лісництві є свої тимчасові розсадники – невеликі, по 0,5 га. А в Ладанському, Жадьківському та Варвинському лісництвах вирощують і декоративний матеріал – понад 10 видів рослин (самшит, ялівець різних форм, туї, платан деревовидний та інші).

Краса лісів Прилуччини привернула до них увагу науковців та екологів. І у 2004 році територія площею 4 775,0 га була включена до Національного парку "Ічнянський".

Річні рубки головного користування у держлісгоспі становлять 17,3 тис.м3. Частина заготовленої лісопродукції реалізовується споживачами, інша – вивозиться до Ічнянського цеху переробки деревини.

Цех переробки був заснований у середині минулого століття. У той період на підприємстві діяв паровий автомобіль, який крутив пилораму і два циркулярні верстати. З початку 70-х років арсенал цеху поповнився сучасними верстатами та сушильними камерами. Оновлювався і технопарк лісгоспу : вантажні автомобілі ЗІЛ,ЗІЗ, лісовози, навантажувачі. Крани. З'являються тогочасні новинки – тирасери, викорчовувачі, кущорізи, сівалки.

Загалом, 70-80-і роки й початок 90-х – пік розвитку Прилуцького лісового господарства. На підприємстві нараховувалося близько 40 автомобілів, 40 тракторів, близько півсотні верстатного обладнання, до тисячі електромоторів. Прилучани першими вийшли на експортну орбіту. "Вікно" у Європу в 1993 році відкрили дубові заготовки. Було налагоджено ділові контакти із закордонними партнерами. Продукція Ічнянського цеху має попит в Італії, Німеччині, Іспанії, Туреччині.(Сьогодні до цього переліку входять також Голландія й Китай).

У 1995 році до Прилук приїхали спеціалісти єдиної на Україні ( у радянський час) фабрики по виготовленню олівців – з міста Слов'янськ, на Донеччині. Раніше ця фабрика виготовляла олівці з сибірського кедра. Коли ж на початку 90-х років Сибір став для українців зарубіжжям, постачальників знайшли в Ічні. Протягом незначного часу тут освоїли технологію виготовлення заготовок з липи: її у прилуцьких лісах росте найбільше.

У колективі Прилуцького держлісгоспу виросло немало високопрофесійних, працелюбних, вірних своєму покликанню лісівників, які щедро передавали свій багатий досвід молодшим колегам.

Понад 600 гектарів лісу посадив за своє життя ветеран галузі Олексій Іванович Шептун. У нього численна когорта послідовників. Сотні гектарів нових лісових культур на трудовому рахунку його колег- ветеранів – Анатолія Михайловича Охріменка, Миколи Андрійовича Горбоноса, Петра Сергійовича Дяченка, Людмили Дмитрівни Карпенко та Олександра Миколайовича Колесника.

У Ічнянському лісництві добре відоме шановане ім'я майстра лісу Олексія Хомича Ювченка. З фронтових доріг він, орденоносець, прийшов у лісове господарство і у повоєнні роки самовіддано трудився на відродженні рідної землі.

Немало літ віддали Прилуцькому держлісгоспу начальник Ічнянського цеху переробки деревини Григорій Павлович Охріменко (1969-1986 р.р.) та механік Андрій Васильович Рекун (1974-2006).

Михайло Петрович Породько 18 років відпрацював лісничим Варвинського лісництва і стільки ж – інженером лісового господарства у Прилуках. Він присвятив лісовому господарству 46 років і посадив ліс майже на 5 тисячах гектарів.

Було чому повчитися молодим лісівникам і в головного механіка підприємства Анатолія Олександровича Тарабукіна. (У Прилуцький лісгосп він прийшов у 1961 році). Ічнянський деревопереробний цех, як маленька дитина, виріс у нього на очах. Звісно, за активної участі вмілого фахівця, який часто виконував і обов'язки енергетика та постачальника).

Незаперечним є той факт, що за Прилуцьким держлісгоспом закріпилася слав кузні керівних кадрів лісової галузі Чернігівщини. Понад 20 років очолював обласне управління лісового та мисливського господарства нашого краю ветеран Великої Вітчизняної війни, заслужений лісівник Української РСР Іван Степанович Іжевський. У 50-60-і роки минулого століття він керував лісгоспом на Прилуччині.

Знаний Віктор Петрович Чигиринець, який тривалий час був начальником Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства, був на чолі колективу лісівників-прилучан у 80-і роки.

Досвідчений фахівець Валерій Григорович Лозицький працював начальником Ічнянського цеху переробки деревини, головним інженером облуправління та заступником Голови Держлісагентства України, в останні роки – начальником Чернігівського ОУЛМГ.

Доглянути, примножити і зберегти зелені масиви Сіверщини для наступних поколінь – девіз прилуцьких лісівників. Вони привчають любити ліс і дбати про нього юних природолюбів. У 2011 році у Кам'янському лісництві було створено учнівське лісництво, в якому виховується й підростає молода лісова зміна.