16/08/2022
8По просьбе коллег в срочном порядке размещаю интервью с Томасом Котовичем, великолепным человеком и специалистом, с которым уже почти четверть века мы знакомы, периодически встречаемся и поддерживаем дружеские отношения.. Я оставляю за собой право добавить комментарий и дополнительные материалы к этой статье, но скорее всего это будет уже завтра. Впрочем постараюсь запись последнего выступления Томаса в Украине разместить уже сегодня. Надеюсь это интервью появится и в других изданиях и мы узнаем кто задавал вопросы Томасу. Если его ответы восприняты, как настоятельные требования ЕС о проведении реформы во время войны, то это многое объясняет. Очень интересно узнать и о каком “решении Украины” рассказал Томасу тот, кто брал интервью? По-моему, Украина ещё ничего по поводу своего леса не решала… Интересно кто взял на себя смелость принимать решение за неё? М.П.
Томасс Котович. Реформа лесного сектора в странах Балтии. ENPI-FLEG (II). World Bank. Green Video
https://www.youtube.com/watch?v=6pMFpJYZHlE&t=1671s
Уряд продовжує процес підготовки до проведення реформи лісової галузі. Як повідомляють ЗМІ, Кабмін збирається створити державну компанію «Ліси України», яка з часом буде корпоратизована в акціонерне товариство. Питання обговорюється на різних рівнях – з місцевою владою, бізнесом, міжнародними донорами. Аргументи на користь реформи – Національний лісовий оператор зможе залучати зовнішнє фінансування для технічного переозброєння та підтримки лісів сходу та півдня країни, які сьогодні фактично є дотаційними. Велика компанія здатна ефективніше проводити закупівлі та запроваджувати нові технології. Нарешті, нова модель відповідає європейській практиці, що дуже важливо в сенсі євроінтеграційного руху України.
Країни Східної Європи провели реформу лісової галузі ще кілька десятків років тому. Моделі відрізняються, але фактично в усіх країнах державними лісами опікуються один чи декілька великих національних операторів. Одна з таких країн – Латвія. Чи вважають латвійські колеги доцільним проведення реформи європейського зразка в Україні? Про це ми поговорили з представником латвійського державного лісового оператора Latvijas valsts meži (Державні ліси Латвії) Томасом Котовиксом.
– Томасе, ви підтримуєте зв’язок з українськими колегами та напевно чули, що Україна планує реформу лісової галузі за європейським зразком. Створюється єдина лісова компанія замість лісгоспів. Централізується управління всіма процесами.
– Ми повністю підтримуємо це рішення уряду України. Велика компанія з якісним корпоративним управлінням, з прозорою централізованою системою реалізації продукції, закупівель та контролю за всіма бізнес-процесами – це те, що ми в Латвії зробили ще наприкінці дев’яностих років. Звісно, реформа – це справа України, але ми впевнені, що об’єднання лісгоспів посилить галузь, зменшить тінь та корупцію, посилить вашу конкурентоздатність. Нарешті, збільшить доходи держави та середні зарплати у галузі.
– У вас теж була система лісгоспів?
– Так, і будь-які спроби її удосконалити не давали жодного результату. За часів лісгоспів держава від лісової галузі у підсумку отримувала нуль. Сьогодні держава отримує від акціонерної компанії 70–100 млн євро на рік. Плюс приблизно 15 млн євро податку на землю. Загалом за 21 рік існування ми заплатили податків на суму 1,5 млрд євро.
– Як сьогодні в Латвії побудована система управління лісовою галуззю?
– Половина лісів у Латвії приватна – це 130 тисяч власників. Інша половина – державна. З державними лісами працює наша компанія, акціонерне товариство. За регуляторну політику відповідає Міністерство землеробства, там є профільний лісовий департамент. Міністерство також затверджує фінансовий план. Кабінет міністрів кожні п’ять років визначає ліміт заготівлі деревини. В межах цього ліміту ми проводимо заготівлю. Контроль як за приватними, так і за державними лісами здійснює Служба лісу. Ще існує окрема державна установа, яка опікується національними парками, це приблизно 150 тисяч гектарів лісів.
– Скільки лісів вам підпорядковано?
– Приблизно 1,6 млн гектарів. Але у нас дуже мало працівників. Лише 1300 співробітників. Все управління максимально диджиталізоване.
– Один співробітник на тисячу гектарів лісу. Це на порядок менше, ніж в Україні…
– Так, ми вивели значну кількість робіт на аутсорсинг. Висаджування, догляд, інші роботи ми виставляємо на аукціон та контрактуємось з підрядниками. Всі закупівлі відбуваються централізовано. Іноді підрядник – це навіть не компанія чи фірма, а одна самозайнята людина. Коли держава і замовник, і виконавець не мають конкуренції, це неефективна система. В нашому випадку ми завжди можемо обрати найкращу ціну та створюємо конкуренцію серед виконавців робіт.
– Закупівлі централізовані?
– Так. І закупівля послуг, і реалізація деревини.
– Але як маленькому місцевому підряднику конкурувати з більшими, які працюють по всій країні?
– Дуже просто. Вам не треба їхати в Ригу, щоб взяти участь в аукціоні. Зареєструйся та бери участь в конкурсі, не виходячи з дому. Нещодавно, до речі, провели аукціон, виставили 900 лотів на догляд за різними лісовими ділянками на наступний рік.
– Скільки заробляють у середньому ваші співробітники?
– В середньому 1,5 тисячі євро. Підрядники можуть заробляти навіть більше, по 2–2,5 тисячі євро на людину.
– Хто і як контролює якість виконання робіт підрядниками?
– По-перше, для виконання робіт ви повинні мати відповідну кваліфікацію. Ми також проводимо навчання та надаємо право на виконання того чи іншого виду робіт. По-друге, наш співробітник перевіряє роботу і складає акт. Все диджиталізовано, всі документи, акти, навіть повідомлення про завершення робіт виключно в електронній формі.
– Ви залучаєте фінансування Євросоюзу?
– У нас є кілька екологічних проєктів, які ми реалізуємо за сприяння ЄС. Але в основному ми самі фінансуємо всі закупівлі. Нам повністю вистачає власних коштів. Хоча я думаю, що за необхідності компанія зможе залучити потрібний обсяг фінансування.
– Хто відповідає за боротьбу з пожежами?
– Всі протипожежні заходи фінансує та проводить наша компанія. Відповідні завдання та роботи кожного року визначає Служба лісу. Ми також будуємо лісові дороги власним коштом. Але гасінням пожеж займається Служба лісу, наше завдання – відновити пошкоджений ліс.
– Чи є в Латвії незаконні вирубки лісу?
– На жаль, є. Але це приблизно 0,4% від загального обсягу рубок. Обов’язок співробітника нашої компанії – зафіксувати та моментально повідомити поліцію про виявлений факт незаконної рубки. У нас є й власна служба охорони, але вона дуже маленька. На всю Латвію чотири патрульні позашляховики. Вони їздять по лісових дорогах маршрутами, які отримують вранці. Втім, найголовніше – це система, яка унеможливлює крадіжки.
– Яка саме?
Ми продаємо ліс виключно з нашим доставлянням до покупця. Це погано, коли чужі машини потрапляють у ліс. Всі наші лісовози облаштовані комп’ютерами, вони отримують електронне завдання та маршрут. Контролюється не лише маршрут, але й час руху. Якщо машина без причини десь надовго зупинилась, водій має дати пояснення. Ми онлайн на карті бачимо всі вантажівки, які працюють з нами на контракті. Наші диспетчери онлайн спостерігають за всіма процесами – завантаження, переміщення, вивантаження.
– Чи є у вас власне перероблення?
Ні, ми не займаємось переробленням. В Латвії дуже потужне приватне перероблення, немає економічного сенсу цим займатись.
– Ціни на деревину останнім часом знижуються. Як ваша компанія формує політику щодо продажів?
Ціни знизились, і це нормально. Ми все одно кожного дня даємо на ринок однаковий обсяг деревини. Якщо у період низьких цін ти скоротиш продажі, частина переробників просто зникне. Не буде переробників – хто купуватиме нашу продукцію? Шведи та фіни? Будемо змушені продавати їм за копійки. Наша стратегія – спиратися на місцевого переробника. Тому ми постійно забезпечуємо сировину для ринку перероблення, навіть якщо ціни знизились. В Латвії 7 млн кубометрів необробленої деревини на рік реалізується через єдиний електронний аукціон.
– Ви продаєте деревину ще до заготівлі?
Так, ми продаємо продукт, якого ще немає. Але він в плані, на нього є ліміт. Коли визначається покупець і місце доставляння, комп’ютер прораховує найближчу ділянку для заготівлі з тих, що заплановані. Це дає можливість зекономити на логістиці. Небагато. Проте це і є ефективність, коли кожний крок виконується оптимальним шляхом.
– В ЄС наразі захмарні ціни на газ, і це викликає ажіотажний попит на опалювальні матеріали. Латвія в цьому плані не виключення?
Ціна газу 150 євро за МВт-год (приблизно 1600 євро за тисячу кубів). Це просто неймовірно. Два роки не вели заготівлю щепи, залишали її у лісі. Тому ми збираємо та сушимо щепу протягом 6–9 місяців. Ціна продажу щепи на останніх аукціонах 35 євро за МВт-год. Це приблизно 1,3 кубічного метра щепи. Вважаємо дуже непоганим результатом. Отже, газова криза створює нові можливості для лісової галузі.
8 коментарів
popkov
Светлана… Весь мир торгует по долгосрочным ( от 6 месяцев до 3-5 лет, но чаще годичным договорам). Каждому покупателю нужен определенный товар: одному сосновый пиловочник, второму березовый фанкряж, третьему сырье для изготовления плит или целлюлозы. Лесосеки никому из деревообработчиков не нужны: им нужно определенной сырье, гарантировано, без волокиты и по нормальной цене. Продавец заранее знает сколько и каких сортиментов будет заготовлено в течении года и заключает договора на основе этой информации, продавая ещё не срубленную продукцию. Именно об этом говорит Томас.
О плюсах, укрупнения производства говорили очень много. Укрупнение позволяет:
– радикально сократить административные расходы;
– выравнивать систему оплаты труда и условия хозяйственной деятельности в лесных регионах с разной продуктивностью;
– осуществлять крупные инвестиции;
– радикально повышать производительность труда;
– значительно лучше удовлетворять клиентов. Можно заключать крупные контракты, подбирать места заготовки с целью минимизации транспортных расходов и т.п.
Конечно, укрупнение неизбежно связано со значительным сокращением кадров и увеличением доли работ, выполняемых по контракту.
Что касается капитала, то это стоимость земли и леса, которая отражена в балансе ЛВМ.
Аукционная форма компании работает только в том случае, если леса однородны по продуктивности и доходов хватает и для обеспечения устойчивого ведения лесного хозяйства на всей территории и получение дивидендов государством. В Украине эти условия не выполняются, поэтому лично я против создания единого предприятия на всей территории страны, особенно в форме акционерного общества, хотя совсем не против укрупнения как такового. Просто не согласен с той его формой и последовательностью действий которую выбрал Болоховец. Выбрали за Болоховца наверное точнее. Кроме того, реформа абсолютно не подготовлена, в связи с чем начинать её безответственно.
Светлана, я сейчас по очень многим причинам в страшном цейтноте, но обязательно выполню свои обещания по поводу подробной информации об ЛВМ. Сейчас пишу по памяти поэтому не привожу цифр и не останавливаюсь на деталях.
Сегодня кроме меня наполнять сайт некому, поэтому продолжим позднее…
popkov
Свет… Размеры Вашего комментария пугают…Можно я его завтра прочитаю? Хотите дистанционный эксклюзив с Томасом? Готовьте каверзные вопросы…На простые завтра сам отвечу и материала об ЛВМ подкину… Сегодня не могу…Как говорил незабвенный Валерий Михайлович Брежнев Анне Шпильской (это их секретарь в общей приемной с ВИ): “Если меня будут спрашивать, – заболел, лег спать и ушел”… Не гневайтесь…С уважением… Хотя… Ц.М. было бы точнее..
popkov
Светлана, – Вас не переделать… Первое что сделало руководство LVM после образования – отказалось от доставшихся в наследство договоров по продажи леса на корню. Оно их вынуждено выполняло, но не продляло после окончания срока договора. Сейчас продажи леса на корню – практически нет. Продаются только заготовленные сортименты. Правда есть возможность самозаготовки дров.
LVМ значительную часть древесины продает по долгосрочным договорам (кажется до 3 лет). Естественно при этом продаются объемы, которые ещё не заготовили.
LVM – это акционерное общество со 100% государственным капиталом. Оно ведет хозяйство от имени государства отчисляя ему дивиденды, пользуясь при этом всем правами государства: продает и покупает землю, торгует древесиной, а также песком и гравием, отдает в аренду озера и охотничьи угодья и т.д. Естественно получая при этом доход. Это нормальная европейская практика для лесных стран. Естественно есть наблюдательный совет, который отслеживает их деятельность и при необходимости может вмешаться, в том числе определяя размер дивидендов. При этом ВСЁ, что есть у LVM (земля, бревна, щебень, озера и т.п.) остается ГОСУДАРСТВЕННЫМ…О какой структуре собственности Вы спрашиваете?
Такого дебилизма как в лесном праве Украины в Латвии нет.
Кажется Томас где-то подчеркивал, что к институциональной реформе можно приступать только после того, когда создана соответствующая правовая база и расписана пошаговая дорожная карта проведения реформ. В Украине этого и близко нет, но ведь об этом ему никто не сказал. Он просто и коротко отвечал на вопросы и высказывал свое мнения исходя из того, что Украина уже сменила законодательство и готово к реформе. В маленькой, и куда более европейской Латвии на подготовку ушло около 3 лет…
Быстрый ум и большое самомнение иногда играет с Вами злые шутки и Вы даете неверные оценки, походя обижая достойных людей. Я знаю, что зла в этом нет, но иногда досадно слышать. Впрочем Томасу нет смысла оправдываться: за него говорят результаты работы LVM, где он трудится с первого дня отвечая за работу с общественностью, международное сотрудничество и т.п. По образованию он не лесовод, но по знанию лесного хозяйства ему нет равных ни на Шота, ни на Пушкинской, ни в Голосеево, ни в многочисленных ОУЛМГ.
Кстати вчера мы получили от Гослесагентства отказ от передачи полного обоснования реформ. Даже не знаю, как реагировать… Интересно чего они так боятся? По двум страничкам из этого документа, которые ранее разместило Агентство, в нем должен быть подробный обзор правового и институционального фундамента деятельности государственных лесных структур Европы.
Isachenko
Цитата з інтерв,ю: “– Ви продаєте деревину ще до заготівлі? – Так, ми продаємо продукт, якого ще немає. Але він в плані, на нього є ліміт. Коли визначається покупець і місце доставляння, комп’ютер прораховує найближчу ділянку для заготівлі з тих, що заплановані”.
В лісовому господарстві продукт, який є в плані і на який є ЛІМІТ – це лісосічний фонд. Хоч в Україні, хоч в Латвії, хоч в Америці чи Гондурасі. Немає і бути не може ліміту на лісоматеріали. Хоч на аукціонах, хоч за якими хочете прямими договорами.
А втім – навіщо, справді, мені наступати на одні і ті самі граблі і тут щось комусь доводити. Дружіть, дорогий МЮ, з Вашим Котовиксом, як Брежнєв з Хонеккером. Може в житті він “розумний, аж страшно”, але в цьому інтерв’ю – тупий. Делікатніше сказати – недалекий.
Щодо ефективності роботи в галузі – то вона також обмежена, тому що йдеться про користування обмеженим (лімітованим) природним ресурсом. Наведіть порядок з лісгоспами (тобто з багатьма суб,єктами господарювання), і вони в ідеалі дадуть такі самі економічні показники, які в ідеалі дасть один суб,єкт господарювання – тобто одна на всю країну компанія – акціонована чи унітарна, яка веде лісове господарство власними виробничими структурами чи винаймає приватників через аутсорсинг. Причому при аутсорсингу податки однозначно зменшаться, оскільки договори укладатимуть з ФОПами, ще й хтозна де зареєстрованими. Тому основний податок для місцевих бюджетів – ПДФО – піде в мінус. То де тут переваги? В чому вони?
Тому ДАЛРУ вперто мовчить і не розкриває інформацію щодо реформи з утворенням ПАТ (рано чи пізно його акції висталять на продаж і це вже не буде 100% державний капітал). Тому що позитив цієї реформи можна показати тільки в порівнянні з виставленим негативом нинішньої системи ведення лісового господарства. А це вирок Болоховцю, який, виходить, довів систему лісгоспів до суцільних мінусів аж так, що її терміново треба змінювати.
Маю до Вас, дорогий МЮ, прохання. А запитайте, будь ласка, у п. Томасса, який капітал пішов у них в акціонування державної лісової компанії? Чи включений в статутний капітал компанії самий державний лісовий ресурс (не важливо – у вигляді земельних ділянок чи окремо в деревах з грибами, ягодами і іншими дарами лісу)? Дякую!
Isachenko
Упс! Латвійці, на яких багатій на ліси Україні пропонують рівнятися і брати з них приклад, продають деревину на пні. Дорогий МЮ, вони продають лісосіку і вважають це найоптимальнішим варіантом! На жаль, цей ніби державний діяч Томас Котовикс настільки туповатий, що не розуміє, що деревина на пні – це також є продукція лісогосподарського виробництва, першого виробничого переділу галузі, як і лісоматеріали – другого. Він заявляє “ми продаємо продукт, якого ще немає”. І хтось після цього буде ставити цього горе діяча нам у приклад?
По-друге, я пам,ятаю цього пана на київських семінарах Світового банку. Ні тоді, ні зараз він не здатен (це диво дивне, яке ще раз демонструє його істинний низький рівень) не здатен дати відповідь на основні питання – чітко показати структуру власності на лісовий ресурс і продукцію виробництва, а не базікати про структуру управління в галузі.
От лише один момент. Якщо ця управлінська компанія в Латвії продає деревину на пні, то вона до вироблених на лісосіці матеріалів лісозаготівлі вже не має ніякого відношення. І власник продукції – розробник лісосіки (а це приватна компанія) самий вивозить лісоматеріали з верхнього складу. Чому йому хтось має навязувати транспортні послуги з чужого аутсорсингу? Тільки почитайте, яку пургу про цей виробничий момент несе наш видатний (в лапках) лісовий діяч.
Цілком можливо, що усі виробничі взаємини в лісах Латвії упорядковані. Просто респондент цього інтерв,ю в них дуб дубом.
popkov
а можно ещё уступить оркам на сегодня ими занятые территории и досрочно выполнить и перевыполнить программу президента по достижению оптимальной лесистости Украины….
Дербаль Юрій
а можна ще Карпати розрівняти і засадити повністю рядами сосни та завести і розмножити латвійців. Хоча китайці – продуктивніші робітники.
iryna.o.matsepura
З 1,6 млн га 7 млн м куб виставлено на торги, 1300 працівників, доставка кругляка на підприємство….. а можна якось приєднатися до Лісів Латвії і вже не винаходити велосипед?
Comments are closed.