Черкаські ліси потопають у смітті. А маївки тільки почалися. Чи не на кожній галявині відпочивальники залишають по собі слід – або ж випалену траву, або ж купи непотребу. Таке безкультур’я не дивує лісників. А дати раду сміттєвим мінам самотужки не можуть. Бо їх – загін. А відпочивальників-нечепур щовихідних у лісах – цілі армії.
Такий промовистий плакат на узбіччі на відпочивальників не діє. Перша сміттєва міна вже за кілька метрів від нього. І що далі в ліс, то лише гірше. Кожна галявина тут уже позначена. Як не недоїдками, так уживаним посудом і всілякими обгортками.
– Ви бачите місце, обладнане для відпочинку громадян. І бачите, як вони за це місце відпочинку нам віддячили.
А віддячили відпочивальники всім, що не подужали донести до смітника після свого пікніка. Володимир Нелес працює у Дахнівському лісництві вже понад 20 років. Говорить: за цей час чого тільки не бачив. Та до відпочивальників-нечепур так і не звик.
Володимир Нелес, лісничий Дахнівського лісництва: "Люди просто над цим не задумуються, що це нам дана ця жемчужна, цей ліс нам, щоб ми відпочивали тут, користувалися ним, а ми, на жаль, до цього ставимось похабно та засмічуємо".
А прибирати все одно лісівникам. От тільки оперативно впоратися зі сміттєвими мінами, кажуть, не можуть. Бо їх на 37 тисяч гектарів усього 70.
Андрій Пустовіт, директор державного підприємства "Черкаське лісове господарство": "У нас є і інші завдання. Такі, як охорона лісу від пожеж, якою ми займаємось, посадка лісу, рубка, догляд. Усе-таки ми більше надіємось на свідомість громадян".
Із несвідомими містянами – лісівники борються по-своєму. Як упіймають за руку творців ось таких краєвидів, то покарають їх гривнею. Щонайбільше кількома сотнями. Та попри це лісівники щоразу з острахом чекають вихідних.