27/04/2014
0"Лісівники сподіваються, що єнотоподібні собаки в нас поселилися назавжди, – резюмує Петро Велесик, – бо володіють всіма якостями, щоб пристосуватися до життя в таких умовах"….К сожалению, "член президії Рівненської обласної організації Українського товариства охорони природи, дослідник фауни, автор багатьох книг про природу, журналіст Петро Велесик" пишет о том, в чем мало разбирается…Это свойственно для многих украинских журналистов, впрочем как и тяга к коллекционированию регалий, лычек, научных степеней и званий за которыми пустота…
Зачем обманывать читателей? Енотовидная собака – вредный вид борьба с которым идет по всей Европе. Он включен в европейский перечень инвазийных видов, численность и распространение которых должна ограничиваться всеми способами.. Вид является распространителем целого букета паразитов и болезней, одновременно представляя огромную угрозу для местной фауны. В дополнение ко всем свойствам лисицы, енотовидная собака прекрасно плавает и благодаря этому свойству уничтожает гнезда водоплавающих птиц, приводя к резкому сокращению численности и даже уничтожению многих видов, гнездящихся в пребрежной полосе, в том числе уток, гусей, куликов и т.п. Интенсивная охота и отлов капканами енотовидной собаки идет по всей Европе. В 2010-2013 году странами северной Европы был профинансирован (5.3 млн.евро) проект "по управлению инвазией енотовидных собак" в рамках которого сделана попытка во-перых, недопустить е… собак на территорию стран где их нет (Дания), а во-вторых, полностью уничтожить там, куда они уже добрались /Финляндия, Швеция/. В рамках этого проекта разработан "метод Иуды", который основан на поиске собак с помощью особей снабженных ошейниками с радиопередатчиками. Я об этом писал на сайте.
Борьба с енотовидной собакой в Дании
В Ровенской области да и вообще в Полесье надо поднимать охотников на борьбу с этим видом, а не "сподіваться, що єнотоподібні собаки в нас поселилися назавжди"…
Ладно. Бог с ней с собакой. Но почему в Украине так много профанов, которые учат людей и руководят, по-сути ни в чем не разбираясь? Это что менталитет? Или просто так построена система отбора и продвижения кадров? Когда это кончится? И кончится ли?
Извините, – ничего личного…
М.П.
Понад 400 особин єнотоподібного собаки налічується нині в лісах Рівненщини. Ці тварини є в угіддях майже всіх лісгоспів області. Між тим, ще кілька років тому таких тварин на Рівненщині не зустрічали… Дізнайтесь більше про єнотоподібних собак, які оселились у рівненських лісах!
Єнотоподібний собака є одним з найстародавніших представників родини вовчих. Його предки прийшли до Азії з території сучасної Північної Америки. Єнотоподібні собаки живуть парами або невеликими сім'ями. Пара має свою мисливську територію, яка зазвичай перекривається з територією іншої пари або групи. Тварини залишають екскременти в певних місцях і регулярно відвідують свої „туалети". Можливо, так вони позначають межі своїх територій.
У тих частинах ареалу, де взимку часто бувають люті морози, у єнотоподібних собак під шкірою накопичується товстий жировий прошарок -джерело енергії під час довгої зимової сплячки. Посилено харчуючись восени, вони вдічі приростають у вазі. Тварини сплять у власних норах або знаходять інші зручні для цього укриття. Вони вистилають нору сухою травою тс мохом. Зимовий сон єнотоподібного собаки неглибокий, він часто прокидається, а під час відлиги навіть виходить на пошуки їжі.
– Цей звір має довжину тіла 90 сантиметрів, вага його – 10 кілограмів, у нього дуже короткі ноги, приземкуватий тулуб, куценький пухнастий хвіст. Хутро досить міцне, а шкуру можна здати заготівельникам за двісті з лишком гривень, – розповів на сторінках "Вільного слова" член президії Рівненської обласної організації Українського товариства охорони природи, дослідник фауни, автор багатьох книг про природу, журналіст Петро Велесик. – Для лігва єнотоподібний собака вибирає місця поблизу боліт та рік, змішані ліси, яри, кущі. А це якраз характерне для нашого Полісся. Єгері розповідають, що коли цей собака зрозуміє, що від переслідувача вже не втекти (а на цих тварин часто полюють вовки, лисиці, здивачілі бездомні собаки та хижі птахи), то, наче справжній артист, прикидається мертвим. І це часто звіра виручає. Однак не у випадку, коли має справу з людиною-мисливцем, бо тій залишається лише взяти за загривок "артиста", який, увійшовши в роль, навіть не пручається, і кинути в мішок.
Появу єнотоподібних собак у лісах Рівненщини мисливствознавці пояснюють міграцією тварин із лісів сусідніх регіонів. Існують відомості, що з 1927 по 1957 рік близько 10 тисяч єнотоподібних собак для збагачення мисливських угідь привезли і випустили в 76 областях колишнього СРСР. У європейській частині вони швидко розплодилися і почали розселятися далі – в тому числі в країни Західної Європи, проникнувши до Фінляндії, Швеції, Польщі, Румунії, Чехії, Німеччини і Франції. "Лісівники сподіваються, що єнотоподібні собаки в нас поселилися назавжди, – резюмує Петро Велесик, – бо володіють всіма якостями, щоб пристосуватися до життя в таких умовах".
