Пам’яті засновників дендропарку

Світлана ЛОСЬ, зав. відділом селекції,генетики та біотехнології

Вікторія ГРИГОРЬЄВА, н.с. ДП «Харківська ЛНДС»УкрНДІЛГА, “Лісовий і мисливський журнал”

Дендрологічний парк УкрНДІЛГА відсвяткував свій 75-річний ювілей у бойових умовах.

Три чверті століття тому, коли відбудовували зруйновані під час Другої світової війни міста і села, було прийнято рішення про створення дендрологічного парку Українського науково- дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (УкрНДІЛГА). Пройшло 75 років і наша країна, як і дендропарк УкрНДІЛГА, знову потребують відновлення. Але головне – це перемогти ворога, а країну ми відбудуємо. Ця стаття присвячується світлій пам’яті засновників дендропарку: В.I. Добровольському, М.А. Федорову та П.І. Молоткову.

80 років тому, як і нині, Україна боронила свою землю від ворога. У Другу світову загинуло багато українців, було багато руйнувань. Постраждав тоді й Харків. Після важкої перемоги почалися довгі роки відновлення країни. У той час було прийняте рішення про закладення дендропарку УкрНДІЛГА, на який виділили ділянку площею 9,7 га, – за 15 км на північ від м. Харкова у Велико-Данилівському лісництві Жовтневого лісгоспзагу (нині – Південне лісництво ДП «Харківська ЛНДС»). Навесні 1947 року там були посаджені клени, каштани, горіхи, модрини та липи по периметру, вздовж центральної алеї та великого півкола.

Роботи з планування і організації посадок проводили під керівництвом співробітників Укр­НДІЛГА В.I. Добровольського та М.А. Федорова. Добровольський був фахівцем з інтродукції лісових деревних рослин. Північна частина, за яку він відповідав, являє собою лісові культуриінтродукованих видів, цінних для лісового господарства, висаджених блоками. Вона являє собою лісові культури інтродукованих видів, цінних для лісового господарства, висаджених блоками. Найкращою збереженістю і найбільшою цінністю в селекційному плані являють культури ліщини деревоподібної (Corylus colurna L.) і модрини сибірської (Larix sibirica L.). Південна частина, якою опікувався М.А. Федоров, фахівець з озеленення, створена із застосуванням прийомів ландшафтного мистецтва та використанням багаточисельних видів і форм декоративних деревних рослин. Переважну більшість рослин (120 таксонів) у «старій» частині дендропарку було посаджено у період з 1947 по 1964 роки.

У 1982 році за ініціативи проф. П.І. Молоткова дендропарк було розширено на північ і північний схід. Тоді ця територія отримала назву «Новий дендропарк» і, відповідно, іншу частину стали називати «Старий дендропарк». Специфіка «нової» частини дендропарку пов’язана з напрямком діяльності лабораторії селекції УкрНДІЛГА, яку очолював П.І. Молотков. Тут були посаджені між- та внутрішньовидові гібриди Pinus, Quercus, Corylus, отримані у різні роки співробітниками лабораторії (П.І. Молотков, В.А. Іллін, Н.І. Давидова, В.Є. Слюсарчук, С.А. Лось), а також сосни звичайної, вирощеної з насіння, обробленого мутагенами (Ю.В. Бенгус) та зібраного в зоні ЧАЕС (О.І. Кириченко).

Серед 17 гібридів сосни, високою продуктивністю та прямими стовбурами вирізняються гібриди с. веймутова ✕ с. веймутова мексиканська (P. strobus ✕ P. ayacahuite) та с. веймутова ✕ с. веймутова гімалайська (P. strobus ✕ P. wallichiana). Проведено ряд досліджень із вивчення анатомічних і цитологічних особливостей гібридних сосен (Кириченко, Дешко, 1995). Більшість сосен мутагенного походження виявилися не перспективними для лісового господарства, але їх рекомендовано для озеленення. Водночас, мутант «Високий», який відрізняється суттєво вищими показниками приросту за висотою (Фучило, Сбитна, Мажула, Бенгус, 2012) рекомендовано для створення плантаційних насаджень.

Ведуться дослідження міжвидових гібридів дуба, отриманих Н.І. Давидовою (Лось, Грицайчук, Дзюба, 2012), потомств гібридів дуба С.С. П’ятницького, гібридів І.Н. Гегельського та інтродукованих видів дуба. Оцінено як особливості їх росту, розвитку та морфології (Лось, Грицайчук, Букальцева, 2010; Лось, Григорьєва, Плотнікова, 2019), так і перспективність застосування в ландшафтній архітектурі (Los, Gritsaychuk, 2016). У 1983 році були висаджені рослини 53 походжень ялiвцю вiргiнського із 6 штатів США (Молотков, Давидова, Бенгус, 1990). Виявлені походження найбільш перспективних для лісорозведення та озеленення (Лось, Мусiєнко, Шнуренко, 1999). Рослини вступили у репродукцію, якість насіння добра (Колодяженська, Сеїт-Аблаєва, Лось, 2014). Нині збереглося пред­ставництво 40 кліматипів. На жаль, значна частина дерев ялівцю віргінського була ушкоджена сніголамом у грудні 2015 року.

Згідно з даними інвентаризації, колекція рослин дендропарку УкрНДІЛГА налічувала 264 таксони, які були представлені 213 видами, 16 формами або культиварами і 35 гібридами, які належать до 84 родів із 32 родин (Лось, Орловська, 2009). Дендропарк є одним із найважливіших об’єктів проведення досліджень із випробувань інтродукованих видів гібридів деревних рослин. Результати вивчення росту, розвитку та адаптивності інтродуцентів використано при розробці Рекомендацій щодо асортименту деревних порід за цільовим призначенням для Лівобережного лісостепу України (2000) та Рекомендацій зі створення лісонасінної бази найперспективніших інтродуцентів деревних рослин (2008).

З метою підвищення декоративності та наукової значущості дендропарку УкрНДІЛГА в 2014 році, за результатами обстеження науковцями лабораторії селекції і дослідної станції, керівництвом УкрНДІЛГА та ДП «Харківська ЛНДС» було прийнято рішення про його поетапну реконструкцію.

У 2014 році розпочався перший етап реконструкції «старої» частини дендропарку у ме­жах «великого півкола» (1,85 га). Взимку 2014–2015 року було проведено обстеження, вимітку і видалення дерев, які втратили свою декоративність (уражені хворобами, шкідниками, вітроламом). Після рубання проведене подеревне картування ділянки з залученням співробітників «Харківдіпроагроліс» із навігаційним обладнанням.

Починаючи з 2015 року, щорічно, співробітники УкрНДІЛГА та ДП «Харківська ЛНДС» проводили планування, формування та садіння рослин. План реконструкції дендропарку передбачав як створення ландшафтних декоративних груп із різних видів, так і куртин певних видів для подальшої наукової роботи. При проєктуванні груп використовували принципи будування ландшафтних композицій – враховували форму, щільність та колір крони, форму та колір листя впродовж вегетаційного періоду, декоративність квітів та плодів, поєднували в композиціях листяні та хвойні види для збереження декоративності груп упродовж року. За 5 років, з 2015 по 2019 рр., було створено 21 ландшафтну композицію зі 129 видів та 32 форм і 5 куртин із таких видів: сосна жовта (Pinus ponderosa Dougl. Ex Laws.), псевдотсуг Мензієза (Pseudotsuga mensiesii (Mirb.) Franco), ялиці одноколірної (Abies concolor Lin­dl. Et Gorg.), гінкго дволопатевого (Ginkgo biloba L.), дуба гібридного (✕Quercus). Куртини створювали під нещільним наметом дерев, які залишились після реконструкції. Ландшафтні групи створювали на відкритому просторі.

Більшу частину саджанців отримували з власного розсадника Південного лісництва ДП «Харківська ЛНДС», меншу – з ДП «Маріупольська ЛНДС», Національного ботанічного саду ім. М.І. Гришка, ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС», ДП «Вінницька ЛНДС», Білоцерківського аграрного університету. Разом за період першого етапу реконструкції дендропарку було посаджено 620 рослин родин Соснові (Pinaceae), Кипарисові (Cupressaceae), Деренові (Cornaceae), Жимолостеві (Caprifoliaceae), Букові (Fagaceae), Березові (Betu­laceae), Маслинові (Oleaceae), Вербові (Salicaceae), Трояндові (Rosaceae), Тамариксові (Tamaricaceae), Павловнієві (Paulownia­ceae) та інші.

У 2020 році було розпочато другий етап реконструкції дендропарку. Взимку проведено видалення захаращеності на ділянці у південній частині «старого» дендропарку (поза «великим півколом») на площі 0,24 га. До співпраці залучено старшого викладача кафедри садово-паркового господарства Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (нині Державний (Біотехнологічний уні­верситет) спеціаліста з ландша­фтного дизайну – Л.І. Кравченка. Згідно зі складеним проєктом, восени 2021 року були посаджені щеплені саджанці кедрових сосен, ялівці та кизильники, разом – 33 рослини.

Продовження робіт було заплановано на наступний рік, але тоді неможливо було уявити, що навесні 2022 року дендропарк опиниться у зоні бойових дій та зазнає ушкоджень від обстрілів. Нині немає змоги ні оцінити стан насаджень, ні провести весняні садивні роботи. Після розмінування території знадобиться проведення інвентаризації, оцінювання втрат цінних екземплярів, виявлення площ, які потребують реконструкції, поновлення ландшафтних груп та композиційних рішень. Дуже хочемо сподіватися, що більшість рослин збереглися, втрати виявляться мінімальними і восени ми зможемо продовжити роботи з реконструкції дендропарку.