08/04/2014
0Работы Инны Борисовой: интервью с Анатолием Дейнекой обо всем и статья о гендерных проблемах в лесном хозяйстве. М.П.
Ліс надає робочі місця
07/04/2014
Майже третина території Львівської області вкрита лісами. Про збереження цього природного багатства дбає обласне управління лісового та мисливського господарства, його начальник Анатолій Дейнека.
– Анаталію Михайловичу, у чому особливість рослинного світу Львівщини?
– Тут є усі природні зони України. Ми маємо гірську частину, де зростають високопродуктивні ялицеві, смерекові ліси. У Передкарпатті та районі Опілля ростуть букові, дубові ліси. Чимало українців та іноземців приїжджає до нас відпочивати, поповнювати свої знання про природу.
– З якими проблемами доводиться стикатися?
– Ми працюємо з метою охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів. Нашим головним завданням є вирощування високопродуктивних біологічно стійких лісів. Усі площі лісових земель після головного користування чи інших лісових рубок протягом року знову заліснюються. Окрім того, ми займаємося лісорозведенням в області, адже маємо близько 12 тис. га землі, які виведені з сільськогосподарського обороту або еродовані, малопродуктивні.
Мета нашої діяльності – створення на таких землях лісу, тому в області закладено програму, згідно з якою працюємо. Але тут – дуже серйозні проблеми. Не всі місцеві ради сприяють підприємствам лісового господарства: часто, маючи землі, не хочуть їх надавати або ж вимагають компенсації за них. А без землі неможливо збільшувати площі лісів. В області щороку відбувається понад 10 тис. кубометрів незаконних рубок. Щоправда, дві третини їх припадає на ліси, непідконтрольні обласному управлінню лісового господарства та військовим. Нас дуже турбує проблема боротьби з лісопорушеннями. Для ефективного відомчого контролю за охороною лісу створено інспекцію при обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Вона здійснює рейди по районах області, перевіряє лісокористувачів щодо незаконних рубок.
– Ще один головний біль лісового господарства – пилорами, на яких нищать здоровий ліс.
– В області – понад півтисячі пилорам, частина з яких працює без державного оформлення – без дозволів на початок роботи, від санстанції, відомств охорони природи. Часто ці пилорами використовують крадений ліс.
– На Львівщині нерідко виникають кофлікти через незаконне будівництво на лісових ділянках.
– Ми зверталися до обласної прокуратури з метою наведення ладу. Зокрема, у сумнозвісній справі з кооперативом «Ремонт» ми виступаємо спільно з Львівською міською радою, управління охорони навколишнього природного середовища. Ми хочемо відстояти ліси, які належать державним підприємствам, аби не передавати їх комерційним структурам. У цьому випадку йдеться про 32 гектари землі. На останньому судовому засіданні у Вищому господарському суді ухвалено рішення на нашу користь. Сподіваємося, воно буде виконане.
– Наскільки успішно втілюється програма реінтродукції зубрів у «Сколівських бескидах»?
– В області нині є понад 65 користувачів мисливських угідь. Ми здійснюємо державне регулювання ведення цього господарства. Один з його напрямів – збереження та примноження біорізноманіття в лісах. Ми закупили у Вінницькій області 12 особин зубра і розселили їх у державному мисливському господарстві «Стир» – на межі Бродівського та Радехівського районів. Цей проект уже завершено.
Другий проект, що втілюється у львівських Карпатах, є спільним: Україна – країни ЄС. Його фінансує фонд «Великі ссавці» з Голландії. Згідно з цим проектом ми отримали шість особин зубра з Німеччини. Тварини проходять адаптацію в Національному природному парку «Сколівські бескиди», що в Карпатах. Загалом маємо 39 особин зубра в області. Сподіваємося, що «свіжа кров» дасть змогу збільшити й зміцнити популяцію.
– А щодо інших тварин?
– Постійно працюємо над розведенням оленів, лам. Нині підготували програму з реінтродукції глухаря. Цих птахів хочемо завезти в карпатський регіон, сподіваюся, що на Львівщини глухарі приживуться.
– Ви висловили ініціативу залучити безробітних у лісове господарство. Чи вдалося реалізувати цю ідею?
– У нашому господарстві є два гарячих сезони: весняний та осінній. Тоді ми залучаємо максимальну кількість місцевого населення, для того, щоб в стислі строки посадити ліс.
– Наскільки працівники лісової галузі задовлені рівнем зарплат?
– У докризовий період мали непогані показники. Звісно, криза внесла корективи. Поки що нам вдається втримувати досягнутий рівень. Середньостатистично це дві тисячі гривень.
– Як діє Лісівничий еколого-просвітницький центр?
– Він працює при обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Його активна діяльність припадає на ті місяці, коли закінчується навчання в школах. До нас приходить багато дітей на екскурсії, а також на практику.
Ми заснували еколого-просвітницький центр у Майданському лісництві Національного природного парку «Сколівські бескиди». Кошти надає обласний фонд охорони навколишнього природного середовища. Крім того, в області є понад 30 шкільних лісництв, мережа екологічних стежок у лісових масивах. Популярність останніх у туристів зростає.
Акція «Майбутній ліс у твоїх руках» проводиться навесні в сезон посадки лісів. Ми залучаємо школярів, представників інших категорій населення до насадження нових лісів. Окрім того, влаштовуємо конкурси на кращий дитячий твір, малюнок на лісову тематику, конкурс звалювальників лісу, мисливців.
-Чи відчуваєте державну підтримку?
– З державного бюджету на ведення лісового господарства отримуємо в кращому разі чверть необхідних коштів. Це вкрай мало, але що поробиш… Доводиться покладатися на власні сили.
– Що слід запозичити в ЄС, аби українське лісове, мисливське господарство вийшло на європейський рівень?
– Треба дуже багато зробити: визначити стратегію розвитку лісового господарства України, ухвалити закон про націаональну лісову політику, реформувати структуру лісового господарства і систему податків. Ми налагодили зв’язок з колегами в Польщі, Австрії та Словаччині, обмінюємося досвідом. Нас найбільше цікавить лісорозсадницьке господарство, технології вирощування лісів.
– Чи здійснюєте лісову сертифікацію?
– Усі державні ліси області сертифіковано, щороку здійснюємо наглядові аудити.
– Ваші прогнози розвитку галузі на Львівщині?
– Наші прогнози досить оптимістичні, адже майже третина території Львівщини вкрита лісами. Ліси в нас різноманітні, стійкі, є значний потенціал для їхнього росту і відповідно – розвитку лісового господарства. Вважаю, що маємо й фаховий кадровий потенціал. Якщо ще й держава зверне увагу на проблеми лісового господарства, галузь успішно розвиватиметься.
Розпитувала Інна Борисова, газета «Демократична Україна» № 29.
http://www.fleg.org.ua/konkurs-2014/128
«Для виконання більш оплачуваних лісогосподарських заходів наймають чоловіків»
07/04/2014
Гендер – поняття, що визначає соціальну стать людини, тобто її соціально-рольовий статус – соціальні можливості представників кожної статі в усіх сферах життєдіяльності: освіті, професійній діяльності, розподілі сімейних ролей, репродуктивній поведінці, доступі до влади тощо і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства. Гендерні ролі відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються з часом.
«Історично суспільство очікувало від чоловіків і жінок виконання різних гендерних ролей. До сьогодні існує гендерний розподіл праці, традиційний для патріархального суспільства: жінка – вихователька дітей, домогосподарка, доглядальниця; чоловік – батько-годувальник, захисник, здобувач засобів для існування», – прокоментувала голова ГО «Жіночі перспективи» Любов Максимович. У 2003 році ООН сформулювала 5 глобальних проблем людства: зростаюча бідність, погіршення екології та демографічної ситуації, загроза миру і гендерна дискримінація. Лише 5-10% економічних ресурсів світу контролюють жінки. Щодо лісового господарства, то жінки переважно здійснюють бухгалтерський облік та економічні розрахунки; займаються збором та збутом недеревинних лісових продуктів (лікарских рослин, грибів та ягід, консервацією); переважно відповідають за вирощування посадкового матеріалу у розсадниках та шкілках, створення лісових культур та догляд за ними, сушіння сіна. Чоловіки переважно відповідають за інженерно-технічні розрахунки, управлінські та контрольні функції, пов’язані з охороною лісу від пожеж, порушень лісового законодавства, із захистом лісів від хвороб та шкідників; займаються заготівлею ділової деревини та дров, косінням сіна, гасінням пожеж, будівництвом та ремонтом лісових доріг.
Зазвичай, жінки та чоловіки в різний спосіб залучені до збереження та використання лісових ресурсів, до організації лісового та мисливського господарства, вирощування лісу, заготівлі товарної та паливної деревини, збору ягід, грибів, лікарських рослин, використання сінокосів і пасовищ тощо. Застосування знань про навколишнє природнє середовище та досвіду як чоловіків, так і жінок збільшує ефективність господарювання в лісах і забезпечує їх збереження, економічне зростання лісового сектора та добробуту населення.
В розподілі галузей економічної діяльності на так звані «чоловічі» та «жіночі» лісове господарство сприймається як традиційно «чоловіча» сфера. За даними Держкомлісгоспу України, у сфері лісового господарства в нашій країні працює близько 79% чоловіків та 21% жінок. Зокрема, в Закарпатській області у сфері лісового господарства та пов’язаних галузях працює 4761 особа, із них жінок – 775 осіб (16%), чоловіків – 3986 осіб (84%). Серед працюючої у лісовому господарстві Закарпаття молоді (1500 осіб віком від 15 до 34 років) – 20% жінок.
Для виконання більш оплачуваних лісогосподарських заходів: лісозаготівлі, транспортування та переробки деревини наймаються переважно чоловіки, а жінки залучаються, як правило, для виконання менш оплачуваних лісокультурних робіт. Наприклад, у 2009 році в Закарпатській області середньомісячна заробітна плата працівників лісового господарства становила: у чоловіків – 1202 грн., у жінок – 1028 грн. Тобто середній показник розміру заробітної плати жінок у лісовому господарстві на 15% менший, ніж чоловіків.
Різні пріоритети в питаннях використання лісових ресурсів. Наприклад, у сприйнятті чоловіків ліс – це переважно джерело деревини; а у сприйнятті жінок – це гриби, ягоди, лікарські рослини, відпочинок дітей.
Різні можливості жінок та чоловіків у застосуванні лісогосподарського обладнання. Наприклад, використання застарілого обладнання та важкі умови праці в лісі обмежують доступ жінок до окремих професій. Отже більш широке застосування геоінформаційних систем та технологій, а також сучасного автоматизованого лісозаготівельного обладнання полегшило б доступ жінок до інженерно-технічних посад та робітничих професій у лісовому господарстві.
У сфері лісового господарства чоловіки-лісівники частіше підвищують свій освітній та фаховий рівень; жінки, натомість, змушені часто відмовлятись від можливості отримання другої вищої освіти чи підвищення кваліфікації, через те, що зайняті доглядом за дітьми і веденням домашнього господарства. Особливо це позначається на особах молодого віку. На керівних посадах у системі Державного комітету лісового господарства України працює 87% чоловіків і лише 13% жінок.
Необхідно в Україні досягнути гендерну рівність наступними шляхами: підвищити обізнаність як жінок, так і чоловіків керівного та некерівного складу лісової галузі, які розробляють статегії розвитку, щодо питань гендерного підходу та його впливу на розвиток галузі; сприяти рівній участі жінок та чоловіків у прийнятті рішень і врахуванні їх потреб та інтересів; впроваджувати гендерні підходи у навчально-просвітницьку діяльність навчальних закладів та установ з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері лісового господарства; використовувати гендерний підхід при розробці програм соціально-економічного розвитку та реформуванні законодавчої бази в лісовому секторі; забезпечити жінкам та чоловікам рівні права та можливості у здійсненні підприємницької діяльності у сфері лісового господарства; сприяти широкому розумінню того, що розвиток лісового господарства та його вдосконалення є справою як чоловіків, так жінок.
Інна Борисова, спеціально для «Телекритики» для конкурсу
http://www.fleg.org.ua/konkurs-2014/129
