27/07/2022
0
Інна ЛИХОВИД, Газета “Природа і суспільство”
Що робити з інвазійними видами – має вирішити нова нормативна база.
Розмови про те, які види дерев варто саджати у лісах, а які ні, які вважати істинно українськими, а які чужими (інвазійними), тривають роками. Нова хвиля суперечок виникла після прийняття Верховною Радою Закону № 5650 про захист самосійних лісів. Він передбачає введення змін у Лісовий кодекс України, зокрема, щодо недопущення інвазій чужоземних видів у природні екосистеми при лісовідновленні та лісорозведенні.
Хтось скаже – так давно пора було зробити, щоб ліс став суто українським. Хтось заперечить – а які дерева вважати, власне, вітчизняними? Адже деякі види ростуть у нас десятиліттями, як-от: акація біла, дуб червоний чи клен американський. Навряд чи пересічні громадяни сприймають їх за чужинців.
Крапки над «і» могли б розставити науковці, але й між ним поки немає одностайної позиції, затвердженої у нормативних актах. Нещодавно до редакції надійшов лист від Тараса Харачка, к.с.н., керівника Центру відновлення лісу ГО «Лісові ініціативи і суспільство», у якому він пише, що має діяти повна заборона на висаджування дерев-чужинців.
– Маємо повернути українцям український ліс і впевнитися, що заборона буде не лише на папері. Звісно, проблемними залишаться штучні ліси в Степовій зоні, де більшість видів дерев ростуть за межами свого ареалу. Тут потрібно виробити окремий підхід. До прикладу, відповідь Лісової служби США на поширення інвазійних видів втілена в Національній стратегії та Плані запобігання появі та поширенню інвазійних видів, які були розроблені після президентського указу 1999 року. За даними Invasive Plant Atlas of The United States інвазійним у США вважають більшість відомих нам рослин, що є корінними в Україні, зокрема, дуб звичайний, сосну звичайну, ялину європейську, ліщину звичайну, вільху чорну, клен явір, клен гостролистий, клен польовий та багато інших, хоча частина з них ростуть в Америці швидше за місцеві види. То в США захищають свій ліс, свою національну спадщину та біорізноманіття. А в Україні? – запитує науковець.
На його думку, Міндовкілля і Кабінет Міністрів мають затвердити список інвазійних видів та підготувати стратегію реагування на інвазійні види в лісах України. З цим згоден також начальник управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Ігор Будзінський, далі – пояснює, чому:
– Про заборону інвазійних видів почали активно говорити після прийняття закону про збереження самосійних лісів. Але нині відсутні документи, які б затверджували перелік інвазійних порід. Тобто ми не можемо стверджувати, що певна порода є інвазійною і її не можна використовувати так, як це прописує закон. Є різні переліки, які готувалися науковцями чи науковими інститутами, але це швидше наукові розробки чи дослідження, які не мають чіткого нормативного регулювання. І поки що не визначено, хто має сформувати такий перелік порід і які саме породи зарахувати до інвазійних.
Крім цього, багато розмов ведеться про те, що в переліку інвазійних порід має бути робінія або акація біла. З одного боку, екологи та науковці вважають її інвазійною. З іншого, я часто наводжу приклад, що саме завдяки цій породі Україні вдалося локалізувати та припинити утворення ярів та ерозію ґрунту на так званих канівських дислокаціях, це південь Київщини і Черкащина. Тут були досить сильно розвинені ерозійні процеси у середині минулого століття. Подекуди яри сягали понад 100 метрів углиб.
Тільки завдяки посадці акації та цілому комплексу лісомеліоративних заходів вдалося зупинити збільшення площ цих ярів. Та ж сама ситуація була на півдні, на деяких деградованих землях, коли завдяки садінню цієї породи припинився рух верхніх шарів ґрунтів під дією вітрової ерозії. Тому великі дискусії ведуться, чи треба цю акацію забороняти. Якщо її забороняти, то що робити з тисячами акацієвих гектарів лісів, які існують зараз в Україні?
На мою думку, спочатку Міндовкілля має видати наказ про перелік інвазійних видів, деревних та чагарникових порід дерев в Україні. Далі – підготувати порядок поводження з цими деревними видами, яким чином вести господарювання вже існуючих лісів, створених із цих видів. Тож – чекаємо на появу необхідної нормативної бази.
