22/03/2014
0Про лісове господарство /Бориспольский лесхоз М.П./, яке складається із чотирьох лісництв (Вишеньківське, Кийлівське, Старинське і Баришівське) у розмові з його директором Олександром Коренєвим. Керівник розповів, чому молодий ліс кращий за столітній, який вік у кожного дерева, і запевнив про відсутність приватних зон на території лісгоспу.
— Олександре Васильовичу, яке сьогодні основне завдання держлісгоспу?
— Вирощування лісу, догляд за ним, оберігання його від пожеж, від шкідників. На нашій території є 23 майстерські дільниці, площа однієї складає близько 840 га. Лісова охорона має сучасні оглядові вишки, які спостерігають за лісом у радіусі до 20 кілометрів! Такі вишки є у Кийлові, Горі і Баришівці. Доглядом і охороною 19300 га лісу займається лише 102 працівники. Оскільки своїх бригад за штатним розписом у нас немає, на період вирубки і насаджень лісу запрошуємо до себе сезонних працівників, лісозаготівельні бригади. Тож ті люди, які вирізають ліс, потім його допомагають посадити.
— Хто відповідає за насадження дерев обабіч доріг? Адже в останні роки тополі, верби, берези нещадно випалюють або зрізують як аварійні, на їхнє місце саджанці не садять. Хто доглядає лісосмуги?
— Лісопосадки обабіч доріг належать Укравтодору. Випалюють сухостій вздовж автошляхів люди, які не задумуються, якої шкоди це завдає. Ми складаємо протоколи, притягуємо до відповідальності винних, якщо таке трапляється. Сільським головам потрібно проводити роз’яснювальну роботу. Адже випалювання сухої трави заборонено. Вогонь часто виходить з-під контролю, може перекинутися на будівлі або ліс… Проблема у тому, що лісосмуги залишаються безгосподарними, бо закріплені за сільськими радами, але ніяких робіт там не проводиться. Туди звозять сміття, незаконно спилюють дерева.
— Мешканці Старого, Сошникова, Кийлова, Гори неодноразово скаржилися на те, що хтось вивозить машинами спиляний ліс…
— Вирубування лісу відбувається планомірно, це санітарні рубки. Зрідка, з дозволу спеціальної комісії, відбувається суцільна рубка, але це на невеликих площах, де садять молодий ліс. При санітарній рубці молоді саджанці не насаджуються, бо дорослі дерева розростаються, дають приріст нової деревини. Важливо не вирубувати більше лісу за рік, ніж його приростає. За минулий рік ми заготовили 48 тис. кубометрів лісу.
— За кордоном на місці одного зрубаного дерева садять 7. Як відбувається насадження лісу у нас?
— На один гектар насаджуємо 8-10 тисяч саджанців. А через 80-100 років з тих дерев виростає тільки 400-450 дерев. Насаджуємо нові площі із сосни, дуба і берези. Намагаємося створювати змішані ліси. Це краще в пожежному відношенні. Такий ліс стійкіший до хвороб. У нас немає ділянок, коли після вирубування не насаджують молоді дерева. Не засаджені місця бувають лише там, де росте біла акація, з якою сьогодні боремося. Це шкідлива порода, яка навіть дорослі сосни витісняє. Акація домінує, бо має глибинну кореневу систему, тому витягує усі поживні речовини і вологу. З нею складно боротися, доводиться витравлювати гербіцидами цілі площі, засмічені акацією. Очищені території засаджуємо сосною або дубом.
— Могутній дуб дає стільки користі для екології! Хіба можна порівняти доросле дерево і декілька маленьких?
— Коли лісу 100 років і більше, то він свої захисні функції вже втрачає. Наприклад, кисню молоді насадження виділяють значно більше, ніж старе дерево. До того ж, у молодому лісі на кожному га за 1 рік приростає 5 кубометрів. У старому лісі цей приріст від’ємний, дерева сохнуть, збільшується кількість шкідників. Кожне дерево має свій вік стиглості, після чого деревину відправляють для потреб промисловості. Для сосни — це 80-90 років, для дуба — 100-120 років, для берези — 30-50. Ліс вирощується для потреб народу, а потім на його місці створюються нові ліси.
— Яку площу плануєте посадити цього року?
— Навесні плануємо посадити 36 гектарів. Садимо сосну і дуб. При вирізанні дубового лісу, наприклад у селі Григорівка, садимо дубові насадження. Там ґрунти більш важчі, родючі. А ближче до Дніпра, де ґрунти піщані, насаджуємо сосну, березу або дуб червоний (канадський).
— Якщо порівняти площі лісу 20-30 років тому із сьогоденням, то площа збільшилася чи зменшилася?
— Площа залишилася приблизно такою ж, навіть дещо зросла. Після розпаду радгоспів і колгоспів до державного лісового господарства перейшли їхні лісові угіддя. Частково лісові насадження залишилися у власності сільських рад…
— Як Ви боретеся із стихійними сміттєзвалищами у лісовій зоні?
— Ми співпрацюємо разом із сільськими головами. Остання акція була на минулому тижні в Іванкові, де ми прибирали і вивозили сміття з лісу на сміттєзвалище.
— Як ведеться боротьба з бур’янами?
— Молоді саджанці постійно прополюють від бур’янів. Дубові насадження складніше доглядати, бо вони ростуть повільніше, ніж береза. Але коли відбувається змикання крон, менше сонячного проміння потрапляє між дерев, менше росте бур’ян. Тому спочатку дерева насаджують достатньо густо, щоб менше було бур’яну. До 20 % молодих дерев не приживається.
— Є приватні території у лісах, куди заборонений доступ збирати гриби і ягоди?
— У Бориспільському лісгоспі відкриті всі ліси для вільного доступу, це державна територія.
— Ви самостійно вирощуєте саджанці?
— У кожному з чотирьох лісництв є теплиці, де займаються вирощуванням не тільки молодих дерев, але й декоративних вічнозелених рослин. Найближчим часом запланували виростити 400000 штук сіянців дуба і сосни. Ліс — це довготривале виробництво. Закладені нові площі виростуть для наступних поколінь.
Деталі
Бориспільський держлісгосп почав створюватися ще наприкінці 30-х років ХХ ст. А основна кількість лісових насаджень була передана у 50-х роках від колгоспів до лісгоспу, тоді була запроваджена програма масового насадження лісів на площах, де не росли сільгоспкультури.
