19/07/2022
0Очень спорная мысль вынесена в заголовок. Вполне вероятно, что интродуцированные из Азии олени, так же полезны для Сиверского Полесья, как енотовидные собаки. М.П.
Голова Держагентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець переконаний, що сіверське Полісся має бути значно багатшим на дику звірину і птаство, ніж деякі європейські країни.
А між тим саме мисливство тамтешнім лісівникам і мисливцям приносить значно більшу користь і зиск, ніж у наших лісогосподарствах. Ось тому, побувавши багато де за кордоном, він стверджує, що роль мисливства треба підняти до рівня переробки деревини, надати йому більшого значення і уваги як з боку лісових господарств, так і держави в цілому. У наших лісах повинно бути вдосталь звірів, щоб не ми їхали до Європи за досвідом, а вони – до нас. Цьому сприяє навіть сама поліська природа.
Тож у ДП «Корюківське лісове господарство», де директором Андрій Лашко, вже розпочато будівництво вольєрного комплексу для розведення мисливських тварин, а саме оленів плямистих.
– Цей комплекс займатиме 104,6 гектара лісових угідь, – розповідає директор держпідприємства. – У мальовничому куточку лісового масиву, в центрі якого розташоване ще й лісове озеро площею понад 3 гектари. Там вже плавають сотні диких качок. Вже збудовано 36 гектарів комплексу. Це основний вольєр, бо саме тут мешкають олені плямисті. Тринадцять особин завезли раніше. Вони чудово перезимували і навіть дали потомство.
Андрій Лашко очолив ДП «Корюківське лісове господарство» два роки тому, та вже має амбітні плани щодо його розвитку – насамперед завершити будівництво вольєрного комплексу. Цей проєкт обійдеться підприємству у понад два мільйони гривень.
Що вже зроблено?
– Є майданчики для підгодівлі тварин, вежа для спостереження за оленями, відео і фотонагляд, – розповідає Андрій Лашко. – Чому саме оленя плямистого обрано для розведення? По-перше, такого виду тварин досі не було в наших краях. А чернігівське Полісся чудово підходить для їхнього розведення. Плануємо утримувати до сорока голів плямистих оленів і щороку двадцять із них випускати в дику природу. Кормів тут вдосталь. Нині заготовляємо сіно, закупляємо у фермерів і сільгоспвиробників кукурудзу, якої через війну вдосталь, адже вивозити її вони зараз не мають можливості, і весь минулорічний урожай залишився в засіках сільгосппідприємств.
Мисливствознавець Павло Пікул додає:
– Місце справді дуже вдале для комплексу. Добре, що в корюківських лісах буде багато плямистих оленів.
Заготовляємо і віники з кропиви – дуже корисний для оленів корм, і сіно цілими стогами. А якщо зима багатосніжна, як торік, то прочищаємо доріжки до годівниць. Так старанно дбаємо і про корми, і про доступ до них.
