Кабинет министров поручил министерствам и другим органам исполнительной власти сократить 20% чиновников в каждом ведомстве.
Об этом говорится в выписке из протокола заседания Кабинета министров от 5 марта.
"Министерствам, другим центральным органам исполнительной власти безотлагательно подать предложения Минфину о сокращении не менее чем на 20% численность работников соответствующих органов, а также по поводу лимитов автомобилей, которые их обслуживают", – говорится в тексте документа, который подписан премьером Арсением Яценюком.
Как сообщал "Обозреватель", 7 марта правительство приняло решение о сокращении более трех тысяч работников центрального аппарата и министерств.
3 марта Кабинет министров на заседании принял решение отказаться от пользования служебными автомобилями в министерствах. Министр юстиции Павел Петренко сообщил, что каждое министерство оставит одно авто для передвижения сотрудников. Остальные автомобили из гаражей министерств будут выставлены на публичные торги под контролем общественности. В частности, всего планируется уменьшить количество автомобилей, которые используются органами государственной власти, на более 1500 единиц по всей территории Украины. Так, в центральных органах исполнительной власти их численность уменьшится на 1132 единицы, то есть на треть. В местных государственных администрациях количество автомобилей сократится на 373 единицы или на 15%.
20 коментарів
Лісівник81
kverkur
Саме Лісник становив стержень в питанні охорони лісів та виконання комплексу лісогосподарських заходів у агролісгоспах до приєднання їх до системи Держлісагенства. Проте на сьогодні саме з Лісників почався основний "кадровий" геноцид з боку облуправлінь, тобто почався любимий облуправліннями процес оптимізації. Ніякі доводи щодо необхідності залишення в штаті Лісників – останніми просто не сприймаються. Відповідь одна- у нас така система управління, а ви (агролісгоспи) приєдналися до нас, тож будете виконувати все те що вам говорять і обговорення та оскарженню це рішення облуправління не підлягає.
Ось так виходить в житті. Щоб знищити та розвалити не потрібно багато розуму, а ось повернути все те що було потрібним і приносило користь лісовій галузі навряд чи вийде відтворити. Все це стосується і посади Лісника. Знаєте робити фізично в лісі не всі бажають, а ось керувати та видумувати різну паперову писанину, що нікому не потрібна і не несе лісу користі, то тут бажаючих хоч відбавляй.
То ж користі лісу від Лісника у рази більше ніж сьогодні від результатів роботи будь-якого інженера лісгоспу, який зайнятий в основному паперомаранням не по свой волі, а через таку систему управління створену Держліагенством, яка підтримується та оберігається облуправліннями.
kverkur
Цілком погоджуюся!
лісовод
Перед початком оптимізації слід чітко визначитись з цілями. Якщо ціль побудова ефективної системи лісового господарства держави, то розпочати потрібно з головного. А саме оптимізувати функцію управління. В лісовому господарстві слід відокремити управління лісами від управління господарською діяльністю. Органи управління на всіх рівнях (державному, обласному) повинні займатись управліням лісами, не маючи прямого впливу на господаську діяльність лісокористувачів. Звичайно це дуже складний процес. Адже сьогодні у нас навіть самий маленький управлінець з області хоче на якомусь папірці-звіті спіймати лісгосп щоб заполучити собі особисту вигоду.
Слід сказати, що перед тим якщо щось починати необхідно подивитись на накопичений досвід у інших країнах і постаратись вибрати для себе найбільш цінне. В Україні таку роботу було проведено в ході реалізації українсько-шведського проекту з розробки стратегічного плану розвитку лісового господарства України. З української сторони відповідальним виступав відомий всім Михайло Попков (до речі завдячуючи йому ми маємо цей сайт і можливість спілкування). За результатами робіт було запропоновано моделі лісового господарства України базуючись на досвіді країн Європи. Може сьогодні настав час повернутись до наробок того часу і їх покласти в основу подальшої роботи.
Popovich_Pavel
Все-таки, не с того мы начинаем. На первом месте должно быть конкретное видение той цели, той модели, того «идеала» лесного хозяйства, который мы хотим видеть. Эта модель должна разрабатываться с учетом всего мирового опыта применительно к условиям Украины, с предвидением прогноза развития отрасли в контексте общегосударственного и мирового.
В первую очередь, нужно решить – какие главные продукты лесного хозяйства мы хотим иметь на выходе, каково их соотношение, какие перспективные и быстроразвивающиеся, а выпуск каких нужно прекращать.
Потом разработать структуру отрасли, в том числе структуру управления. Если мы ведем хозяйство преимущественно на колоду – то это одна структура управления, если на рекреационные услуги – другая, если грибы-ягоды – третья, экологические услуги – четвертая.
Любой социальный психолог докажет, что нормализация работы в любом социальном коллективе невозможна вне конкретной предметно-практической деятельности, направленной во внешнюю среду.
И только потом кадровый вопрос, когда станет понятно, кого на какое место работы ставить.
А сначала договориться о «всем хорошем» против «всего плохого» и только потом начать работу не удастся. Мы только перессоримся.
Идея отделить управление лесами от управления лесохозяйственными предприятиями не новая и правильная, но сейчас не выполнимая.
В «Общем положении о лесхозах, лесокомбинатах и леспромхозах Министерства лесного хозяйства РСФСР» Приказ Минлесхоза РСФСР от 8 января 1971 № 6 указано: раздел 2 п. 8 В соответствии с основными задачами на лесхозы, (лесокомбинаты, леспромхозы) возлагается: в области производственно-хозяйственной деятельности, … в области управления гослесфондом в границах предприятия и охраны леса. Лесхозы и тогда и сейчас выполняют двойственную функцию: они одновременно орган гос. власти и коммерческое предприятие государственной формы собственности. Формально у нас орган власти ОУЛМГ, но где Лесная охрана? Кто составляет протоколы и имеет право давать обязательные к исполнению предписания?
Создать независимый орган власти и исключительно предприятие лесного хозяйства – это две государственные структуры, два лесхоза на одной территории. Другое дело, когда предприятий, ведущих лесное хозяйство много и они разные, по форме собственности, по основному производимому продукту, тогда дело другое. Можно создать систему гос. управления с минимумом чиновников и отчетности, независимую от лесхозов и иных предприятий. Выпадает обл. управление, или наоборот: с десяток межрайонных инспекторов и обл инспекция, но без хоз. отчетности. Вариантов очень много.
Давайте сначала решим – что производить и продавать будем и как «разбавить» монополию государственной собственности.
небайдужа
Читаю різні коментарі та розумію, що пишуть їх люди далекі від виробництва. Сьогодні розпочалися лісокультурні весняні роботи, нересурсні лісгоспи з шкіри лізуть щоб забезпечити в короткі терміни весняні посадку( бо зробили підготовку ґрунту, виростили посадовий матеріал і т.і.). Казначейство проплачує лише заробітну плату, за ПММ і слухати не хочуть, не говорячи вже про інші проплати. Населення палить залишки минулорічної трави чим ускладнює ще більше роботу лісової охорони. І нікому з керівництва новоствореної влади це нецікаво. Лісівники залишились сам на сам із своїми проблемами. Лише прокуратура не забула про свої обов’язки та давить з усіх сторін, намагаючись довести зловживання допущені в роботі лісівників по результатах перевірки фінансової інспекції.
В той час, кандидатура на голову ДАЛРУ не залишає нормальних слів для реакції. Хіба серед працівників лісового господарства немає жодної кандидатури достойної цієї посади? На мою думку допоки політика не залишить у спокої лісову галузь, не бачити нам ні розвитку, ні економічної стабільності і т.п.
Сайту бажаю бути чесним по відношенню до людей, які працюють у галузі. Бо відчуття, що всі злодії і негідники. Так не можна, згадайте, що ми Лісівники і завжди були дружньою і загартованою галуззю. Прошу звертати більше уваги дійсно на проблеми, а не обливати один одного брудом. Зараз ми повинні бути як ніколи дружніми і відстоювати інтереси лісівників. Шануймося бо ми того варті!
Popovich_Pavel
А чи потрібна лісокультурна компанія, якщо не проходять проплати за ПММ? Для чого? Якщо для того, щоб не розхолоджувати людей, то правильно, а, якщо для того, щоб чогось досягти в галузі, на даний момент не бачу смислу. Зараз основне зберегли ліси і людей. Посадка лише на вирубках. Охорона лісу від порубок і пожеж, рубки лише для зарплати на прохарчування. Можна без інвестицій рік перебути. Ніяких нових придбань, бо знову почнуться корупційні схеми. Бачив, бачив в ГУБОЗі м. Києва справу про "розколочні комплекси".
kverkur
Все що написано в першому абзаці- цілковита правда.Потрібно розмежувати управління і госпдіяльність, бо інакше все залишиться по старому.
admin
Обсуждение получается плохо структурированным из-за того, что специалисты высказываются по двум разным вопросам:
1. Институциональная реформа лесного хозяйства. Она абсолютно необходима. Многочисленные косметические реформы периода независимости завели государственное лесное хозяйство в КОРРУПЦИОННЫЙ ТУПИК из которого без кардинальных изменений не выбраться. Один из главных вопросов будущей реформы – реальное отделение БИЗНЕСА от ВЛАСТИ. На повестке дня этот вопрос возникнет сразу после выборов. Думаю, он будет сопровождаться разного рода попытками децентрализации и приватизации. Материалов по данному вопросу много , в том числе и у меня. Обязательно «соберу в кучу» и опубликую.
2. Как провести текущее сокращение с пользой для дела. Этот вопрос уже поставлен, но окончательно решать его будет Председатель Гослесагентства, которого пока нет.
В нашем случае речь идет о втором вопросе, то есть о том, что можно сделать в рамках действующей структуры лесной власти. Прежде чем давать предложения, следовало бы дать четкий ответ на следующие вопросами:
• Вмешивается ли Гослесагентство и ОУЛМГ в хозяйственную деятельность предприятий? Как этому воспрепятствовать?
• Отвечают ли лесники-госслужащие за свои, прямо или косвенно навязанные предприятиям решения?
• Кто внедрил схемы масштабной коррупции в государственное лесное хозяйство? Органы лесной государственной власти и вновь созданные ими структуры или государственные лесные предприятия?
• Почему ни управление, осуществляющее внутренний аудит, ни сектор «З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» не заметили коррупции в отрасли?
• Каково реальное воздействие на лесную жизнь отдела науки, международных отношений и связей с общественностью?
• Существует ли в Гослесагентстве (на уровне управлений) соответствие между важностью и объемом выполняемой работы , с одной стороны, и численность, с другой? Сравните, к примеру, управления Романовского и Хрола.
• Что государственного в работе управления использования лесных ресурсов? Какова его роль в жизни отрасли?
Конечно, вопрос сокращения надо рассматривать, как возможность оптимизации кадрового потенциала, который за последние три года заметно снизился.
С большим интересом просмотрел организационную структуру, предложенную «Экономистом». В целом, я согласен, но остается много нюансов… К примеру по управлению Романовского: лесоразведение нельзя спрятать в «лесное хозяйство»(1); опять некому заниматься охраной природы, ПЗФ и биоразнообразием в лесах(2); традиционно "провисают" леса «других пользователей» (3); кто-то должен постоянно вести лесную статистику (4) и. т.д.
Абсолютно прав kverkur. Когда-то давно, я сравнивал Госкомлесхоз с кентавром, у которого торс военного (человека в погонах), а круп бизнесмена. Как раз эта двойственность и привела к раздуванию отчетности . Я не раз говорил и Марчуку, и начальникам планово-экономического управления трех ротаций, что сбор таких объемов информации не оставляет времени на её анализ и обоснование управленческих решений… Все соглашались, но… увы время на принятие решений не было: впереди маячила очередная коллегия… Аборигены отрасли давно уже устали взывать к начальству по поводу запредельного бумагооборота… Привыкли,… иногда правда дёргаются и поскуливают во сне… Кстати, в последние три года была на Шота Руставели и третья система отчетности… Новое начальство должно будет сначала разобраться именно с ней, а потом заняться «оптимизацией информационных потоков»…
Никакой «модерацией» я заниматься не собираюсь. И без того, сайт отнимает слишком много времени, которое я мог бы отдать лесу, творчеству или зарабатыванию денег…
Должен сознаться, что всё чаще хочется просто «послать» молчаливое стадо украинских лесоводов… Что я возмущаюсь и наживаю врагов? Зачем рвет сердце Самоплавский? Что плохого делал Сивец? Ведь стричь баранов, – это так естественно и справедливо…
ekonomist
Прочитав коментарій " плюс пять копеек". Розділяю емоції "адміна " з приводу мовчання. Я б сказал точніше не мовчання а байдужості.
Дуже вчучно тут підходять слова польського письменника Бруно Ясенського які стали афоризмом:
Не бійся ворогів – в найгіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – в найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство.
ekonomist
На жаль мало хто знайомий з висновками українсько-шведського проекту з розробки стратегічного плану розвитку лісового господарства України.. Можливо є необхідність розмістити висновки на цьому сайті для обговорення. Сподіваюь Михайло Юрійович погодиться на таку пропозицію.
kverkur
Те що чисельність управлінських структур необхідно привести до їх завдань, що визначені відповідними Положеннями як Дежлісагенства так і облуправлінь, а тому потрібно змінювати не лише чисельність, але й підходи в системі управління цими відомствами. Те що їх методи управління "достали" багатьох спеціалістів і керівників лісгоспи як говориться не на публіку скажуть багато хто з них.
Не буду аналізувати методи та структуру управління Держлісагенства і її вдосконалення, бо якщо коротко, то в принципі ліквідувавши там систему "смотрящих", в особі ДП "Укрлісконсалтинг" , а решту структури дещо модернізувавши, то ця структура Держлісагенства цілком виконувала б покладені на неї функції та завдання.
Дещо інша ситуація з облуправліннями лісового господарства. Ось тут корінним чином потрібно змінити і структуру і принципи та методи їх роботи. А це перш за все – позбавлення прямого втручання в госпдіяльність лісгоспів. Хоча дані функції в Положеннях про облуправління і не передбачені, проте на практиці ми маємо зовсім інший процес. Управління проводять повний і тотальний контроль госпдіяльності лісгоспів, даючи "цінні вказівки" та доручення, при цьому не несучи ніякої відповідальності за їх наслідки і залишаючись в стороні від відповідальності, бо всю відповідальність за фінансовий і господарський стан лісгоспів фактично несуть директор і головний бухгалтер. Все це в облуправліннях знають, проте продовжують заставляти директорів виконувати ті чи інші вказівки- починаючи від регулювання цін і закінчуючи втручанням в укладання договорів по різним питанням госпдіяльності.
Пора уже з начальників облуправлінь знімати "генеральські" пагони, а то деякі з них від пихи цього звання "генерала" не бачать ні землі під ногами, ні своїх працівників.
Фактично облуправління продовжують працювати як раніше працювали об"єднання ( наприклад "Сумиліс", "Волиньліс" і т.д) до моменту їх реорганізації в облуправління.
Після реформування об"єднань в управління ( десь у 2006 році) в корені змінилися задачі останніх, проте методи залишилися ті ж самі. Проте якщо втручання в госпдіяльність лісгоспів при об"єнаннях знаходилася у рамках діючого законодавства, то при реформуванні в облуправління вони втратили таке право, проте до цього часу продовжують втручатися в госпдіяльність лісгоспів. Подивіться Положення про облуправління і вам все стане зрозуміло чим повинно займатися управління.
А тому як наслідок потрібне і скорочення чисельності його працівників, щоб вони не показували своєї небхідності в штаті, а тому не "закидали" лісгоспи збором нікому непотрібної інформації, то 2 рази в тиждень, раз в тиждень, щомісячно – і так кожний працівник управління вимагає з лісгоспу по своєму напрямку діяльності – в результаті всі при ділі, а діло то фактично не йде, бо всі в лісгоспах зайняти збором сводок для управління, відповідають на різні листи-вимоги та накази того ж управління. А тому і на практичну роботу в інженерів лісгоспів просто після всієї цієї писанини та сводок на облуправління не залишається часу. Ось скажіть – ну кому така робота потрібна- що від цього краще буде лісу?
Ось тому уже прийшов час застосувати на практиці для облуправлінь так звану оптимізацію чисельності штату, яку вони практикували та впроваджували до цього на лісгоспах
ekonomist
На жаль управління перетворились в проміжну структуру для передачі завдань Агенства до підприємств. При цьому вони абсолютно не несуть відповідальності за показники діяльності лісгоспів. Виконуючи роль статистів управління дійсно обробляютть величезний обсяг в багатьох випадках абсолютно непотрібної нікому інформації непередбаченої жодною статистичною звітністю. Тому перш за все необхідно чітко визначити функції облуправлінь . Від цього буде залежати чисельність апарату. При однакових функціях чисельність повинна бути однакова у всіх областях і не привязуватись до кількості пілдприємств.
admin
На мою почту пришло письмо с предложением обсудить тему сокращения численности системы Гослесагентства и его территориальных органов. Конечно, я только "за". Помимо прочего, неизбежное сокращение это шанс избавиться от баласта и провести, на мой взгляд, абсолютно необходимые (это я о центральном аппарате) структурные изменения… Интересно знать Ваше мнение.
silva
Сподіваюся на розуміння і підтримку.
Не може не радувати пожвавлення на сторінках сайту спілкування з приводу сучасного стану лісової галузі, як і різноманіття думок щодо проблем і шляхів її розвитку. Воно свідчить про наявність здорового прошарку лісівників, про людей (хай вони ще не включилися у обговорення але і їх голос з часом, без сумніву, долучиться), які щиро вболівають за галузь, за український Ліс. Важко переоцінити значення та ролі такого обговорення фахової і не фахової громадськості. У цивілізованих країнах воно є основою прийняття важливих державницьких рішень. Можливо нині до таких країн вже можна віднести і Україну? Єдине. Хотілося би аби дискусія на сайті була більш системною та аргументованою, аби результати обговорення важливих для майбутнього лісової галузі питань було легше систематизувати. Пропоную виокремити найбільш важливі питання, які потребують громадського обговорення. Добре було би аби модератором такого спілкування став М. Ю. – «Адмін», який як ніхто інший відчуває пульс життя галузі, який може виокремити зерно від полови, стратегічне від поточного.
Як для початку пропоную наступні питання:
Перелік не досконалий (перше і найпростіше, що прийшло в голову). Сподіваюся на продовження списку питань. А з часом можливо слід започаткувати на сторінках сайту окрему рубрику на кшталт «Проблеми лісової галузі та шляхи їх вирішення» (назву та спрямування теж варто обговорити).
Впевнений, що така рубрика мала би зацікавити всі рівні лісівників галузі: від помічника лісничого і до Голови ЦОВВ. Особливо директорський корпус, який несе головну відповідальність. Сподіваюся на розуміння і підтримку.
ekonomist
Питання структурнирх змін в центральному апараті назріло давно. За останні роки структура центрального апарату формувалась не з виробничої необхідності а під конкретних людей. Сьогодні є унікальний шанс сформувати дієздатний та професійний колектив однодумців та спеціалістів. Для цього необхідно розробити проект штатного розпису виходячи з пріоритетів галузі і тільки після цього заповнити наявні посади відповідними спеціалістами. Розумію що в нового керівника галузі, надіюсь найближчим часом його призначать , може бути своє бачення структури. Правда для цього він повинен досконало знати галузь та її пріоритети. Ознайомившись на сайті Агенства з діючою структурою вважаю що вона потребує кардинальної зміни. Моє бачення нової структури таке:
Структура центрального апарату Державного агенства лісових ресурсів (проект)
1.Управління лісового та мисливського господарства, охорони та захисту лісу
– Відділ лісового господарства
– Відділ охорони та захисту лісу
– Відділ мисливського господарства
2.Управління економіки, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту
– Відділ економіки та фінансів
– Відділ бухгалтерського обліку
– Відділ внутрішнього аудиту
3.Управління наукових досліджень та впровадження нових технологій
– Відділ наукових досліджень
– Відділ впровадження нових технологій
4.Управління кадрового забезпечення та діловодства
-Відділ кадрового забезпечення
-Відділ діловодства
5.Тендерний відділ
6.Адміністративно-господарський відділ
7.Відділ юридичного забезпечення
8.Відділ режимно-секретної роботи та з питань протидії корупції
9.Прес-служба
Forester
Щодо скорочення центрального апарату агентства та обласних управлінь не можу дискутувати. Залишаю це більш компетентним щодо цих структур, – погоджуюсь, що необхідні пропозиції, як це зробив ekonomist, і дискусія.
А от щодо повноважень державного органу управління лісами, відповідального за впровадження лісової політики, то вважаю що їх слід розширювати. Бо зараз це орган управління державними лісами, але не всіми, і зовсім не загальнодержавний орган управління за своїми функціями. Наприклад, яке державне управління з боку цього органу здійснювалося над лісосмугами. Чи є функції у цих органів (виступаючих від імені держави) щодо контролю агролісгоспів.
Треба переписувати положення про агентство і обласні управління. По факту це органи економічного управління своїми лісгоспами, що за стан економіки в них не відповідають законодавчо.
Тому пропоную дискусію також вести і про те як і навіщо Держлісагенство стане опікуватися всіма лісами України.
ekonomist
Погоджуюсь що питання чисельності центрального органу виконавчої влади цілком залежить від покладених на нього функцій. Якщо функції будуть розширені то необхідно ставити питання і про збільшення чисельності центрального апарату. Адже в МінАПК та Міноборони теж були підрозділи що опікувались лісовим господарством. З переходом лісогосподарських підприємств цих відомств в підпорядкування Агенства необхідно передати і ліміт чисельності працівників центрального апарату.
pavlo
В Міністерстві аграрної політики на 2,4 млн.га лісів працювало два спеціалісти і непогано давали раду.
kverkur
І при цьому у нас було достатньо часу та можливостей займатися виробництвом, бо ніяких лишніх та "дурних" звітів, відповідей вони не вимагали.
А знаєте що відбулося після підпорядкування агролісгоспів до Держлісагенства? Не повірете- повний парадокс- нам прийшлося збільшувати чисельність працівників- економістів, інженерів різних напрямків (у відповідності з кількістю наявних в управліннях напрямків діяльності, контрольованими його працівниками. І це збільшення агролісгоспи вимушені були зробити не для того, щоб покращити той чи інший напрямок своєї виробничої діяльності, бо ніби до цього та кількість працівників агролісгоспів не справлялася, а через те що ПРОСТО З ПОПЕРЕДНЬОЮ ЧИСЕЛЬНІСТЮ МИ НЕ МОГЛИ ЗАБЕЗПЕЧИЛИ БЕЗКІНЕЧНІ ВИМОГИ ОБЛУПРАВЛІНЬ ЩОДО НАДАННЯ ЇМ РІЗНИХ ЗВІТІВ, ДОВІДОК, АНАЛІЗІВ ТА ВІДПОВІДЕЙ НА БЕЗКІНЕЧНІ ЛИСТИ-ВКАЗІВКИ.
І сьогодні у нас основний час в роботі йде на те, щоб прозвітуватися управлінню і 80% цих звітів просто повна дурість, абсолютно нічого не дає для виробництва і в принципі ця звітність нікому не потрібна- вона на половину повторюється і дублюється іншими працівниками управління у різних таблицях. Тож у цих звітах проводимо так би, умовно кажучи, у цифрах щось на зразок визначення середньої температури по лікарні, потім ці ж дані у нас вимагають наприклад окремо по жінкам і чоловікам, потім по віку, потім по соціальному статусу і так далі – різну дурню тільки подану по різному. Всі не розуміють кому і головне для чого ці звіти та дані потрібні. Відповіді на це питання працівники управлінь дати не можуть, проте цілком серйозно вважають свою роботу важливою і необхідною.
Comments are closed.