Пропозиції до проекту постанови КМУ «Про затвердження санітарних правил у лісах України та здійснення державного контролю за додержанням вимог цих правил»

Я уже размещал эти материалы, но убрал так как не нашел время сохранить форматирование. Сделаю это когда сам найду время вникнуть в предложения экологов (возможно в эти выходные). /Вниманию авторов материала: не надо заставлять читателя напрягать зрение и разбираться в черновых набросках: если материал готов,-  делайте сравнительную таблицу документов и всем будет легче./ Размещаю сырые предложения снова, так как знаю, что материал привлек внимание лесников и возможны комментарии.  Прошу, прежде чем их публиковать  смотрите исходник – ссылка ниже. Кроме того, как в криминалистике,- найдите и оцените мотивы… Экологи могут не знать лесного законодательства, но хорошо видеть последствия его применения… М.П.

Исходная публикация:

http://pryroda.in.ua/forest/propozytsiyi-do-proektu-postanovy-kmu-pro-zatverdzhennya-sanitarnyh-pravyl-u-lisah-ukrayiny-ta-zdiysnennya-derzhavnoho-kontrolyu-za-doderzhannyam-vymoh-tsyh-pravyl/

15.11.2013 на сайті «Український лісовод» з’явилась новина про проект змін Санітарних правил в лісах України (http://www.lesovod.org.ua/node/19803), що був розроблений Державною екологічною інспекцією України спільно з Міністерством екології і природних ресурсів України, і текст якого розміщений на сайті міністерства 28 березня минулого року (http://www.menr.gov.ua/index.php/normbaza/regulatory/554-proekty-rehuliatornykh-aktiv).

Ми розглянули цей проект і розробили свої пропозиції змін до нього. Текст проекту з нашими змінами ми наводимо нижче. Відповідні пропозиції надіслані до Державної екологічної інспекції України як розробника проекту постанови Кабміну.

Пропозиції і зауваження виділені наступним чином:

– Жирним підкресленим шрифтом (красным) – зміни, які ми пропонуємо вставити до цього проекту.

– Жирним не підкресленим шрифтом з курсивом (синим и в скобках) – пояснення до змін або зауваження до тексту проекту.

– Закреслений не жирний шрифт – текст, що потрібно викинути/змінити в проекті.

Проект постанови з нашими пропозиціями:

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від ____ __________ 2013 року № _____

Санітарні правила у лісах України та здійснення державного контролю за додержанням вимог цих правил

1.Загальні положення.

1.1 Санітарні правила в лісах – це сукупність норм здійснення санітарно – оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, виявлення осередків шкідників: хвороб лісу їх локалізації і ліквідації, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форм власності, громадянами та здійснення державного контролю за додержанням правил у сфері лісокористування у межах України.

1.2 Санітарно-оздоровчі заходи проводяться з метою оздоровлення насаджень у максимально короткі строки за умови недопущення негативного впливу на довкілля. Вони є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається: шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.

1.3 Види, обсяги, строки, місце та особливості проведення санітарно оздоровчих заходів визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування, затверджених в установленому порядку та оцінки санітарного стану лісових насаджень, визначеної державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів і постійними лісокористувачами.

1.4 До санітарно-оздоровчих заходів належать:
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
ліквідація захаращеності;
профілактика для запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними;
захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб лісу.

1.5 Здійснення санітарно-оздоровчих заходів передбачає: застосування найефективніших методів і технологій:
запобігання їх негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
максимально стислі терміни проведення з урахуванням стану насаджень;
особливостей розвитку шкідників та наслідків стихійних природних явищ і техногенних впливів;
збереження біологічного та ландшафтного різноманіття у тому числі на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

1.6 Санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх категорій, крім пристигаючих, стиглих та перестиглих лісів природного походження на територіях природно-заповідного фонду (усіх типів), за винятком смуг, прилеглих до житлової, промислової та іншої забудови і шляхів сполучень (пристигаючі, стиглі та перестиглі ліси природного походження є найбагатшими на біорізноманіття і часто слугують місцем зростання/проживання видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України; прописання цієї норми узгодить Санітарні правила в лісах України із Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (ст. 7: «..На землях природно-заповідного фонду… забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних… комплексів та об'єктів…») та Законом України «Про Червону книгу України» (ст.11 «…Охорона об'єктів Червоної книги України забезпечується шляхом: … урахування вимог щодо їх охорони під час розроблення нормативно-правових актів; … урахування спеціальних вимог щодо охорони об'єктів Червоної книги України під час … розроблення проектної та проектно-планувальної документації…»).

Санітарно-оздоровчі заходи в інших лісах у межах природно-заповідного фонду проводяться відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», інших нормативно-правових актів у цій сфері та цих Правил.

Санітарно-оздоровчі заходи, в тому числі в межах територій природно-заповідного фонду плануються власниками лісів, постійними лісокористувачами за участю спеціалістів лісозахисту, територіальних органів Держекоінспекції в межах повноважень, на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, вимог проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду

План проведення санітарно-оздоровчих заходів (додатки 1, 1.1 та 1.2 до цих Правил).

У разі необхідності проведення суцільних санітарних рубок на лісових ділянках, не запроектованих лісовпорядкуванням, включення їх до плану санітарно-оздоровчих заходів погоджується в Мінприроди. (Лише лісовпорядкування! Інше – шлях до корупції на місцевому рівні!)

План проведення санітарно-оздоровчих заходів затверджується органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідними територіальними органами Держлісагентства, а на територіях природно-заповідного фонду місцевого значення – за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженим органом у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці, загальнодержавного значення з центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Лісокористувачі зобов'язані в тижневий термін після затвердження Планів санітарно-оздоровчих заходів інформувати про це територіальні органи Держекоінспекції за зведеною відомістю (додаток 3).

Призначення та проведення заходів на ділянках, які потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів, але не включених до затвердженого плану проведення санітарно-оздоровчих заходів, здійснюється в порядку, передбаченому цими Правилами.
Орган, що затвердив план на проведення санітарно-оздоровчих заходів, контролює дотримання вимог цих Правил в частині щодо її призначення та проведення.

Насадження під санітарні рубки відводяться в рік здійснення цих рубок не пізніше ніж за три місяці (в період з квітня липня по жовтень – не пізніше одного місяця) до початку їх проведення:
у насадженнях, пошкоджених пожежею, – не пізніше ніж через місяць після завершення її гасіння; у листяних насадженнях, – за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явиш та техногенних впливів.

Ділянки пристигаючих, стиглих та перестиглих лісів природного походження на територіях природно-заповідного фонду (усіх типів), що пошкоджені пожежею, під санітарні рубки не відводяться.

Насадження пошкоджені кореневою губкою, – з розрахунку проведення рубки тільки в морозний період (листопад – березень).

Санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово в насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та техногенних впливів, а також в осередках хвороб і масового розмноження шкідників. (потрібно розшифрувати, що саме мається на увазі! які хвороби та шкідники? які техногенні впливи? )

Відбір дерев для санітарно-оздоровчих заходів на лісових ділянках, проводиться за участю лісничого або його помічника, головного природознавця в межах установ (потрібно прибрати слово «установ», оскільки далеко не всі об’єкти природно-заповідного фонду (наприклад, заказники), по своїй суті є установами, бо не мають власної адміністрації і штату, тощо) природно-заповідного фонду. (Потрібно прописати участь профільних наукових співробітників – у разі проектування заходу у межах ПЗФ). Сухостійні, вітровальні дерева та захаращеність у матеріалах відведення лісосік обліковуються окремо.

Проведення санітарно-оздоровчих заходів у період з 1 березня до 1 липня – у період гніздування птахів – заброняється.(Проведення різноманітних рубок може призвести до турбування, в т.ч. і рідкісних видів хижих птахів, про перебування яких на території лісгоспів, як правило, не відомо працівникам лісгоспу та особам, які проводять лісовпорядкування.)

У межах природно-заповідного фонду заборона проведення санітарно-оздоровчих заходів продовжена з 1 березня до 15 жовтня, для збереження трав’яного покриву та рідкісних видів рослин.

У межах природно-заповідного фонду заборонено проведення всіх типів суцільних рубок, зокрема суцільних санітарних, лісовідновних, реконструкції, вузьколісосічних, переформування, ландшафтних та інших типів.

2. Вибіркові санітарні рубки.

2.1 Вибіркові санітарні рубки здійснюються власниками лісів та постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, всихаючих, дуже ослаблених дерев внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами та в результаті стихійних природних явищ, техногенного впливу та іншого шкідливого впливу запасом 5 і більше кубічних метрів з гектара за умови, що їх вирубування не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0.6 для усіх деревостанів мішаних, шпилькових, дубових лісів на плакорах та дрібнолистяних насаджень (незалежно від їх віку), а для нагірних дібров на схилах з кутом нахилу більше 10 градусів, у байрачних дібровах степової зони та у лісах Карпат та Гірського Криму – 0.7 (Оскільки більше прорідження може призвести до появи ерозійних процесів, локального нагрівання грунту (що сприятиме розмноженню хрущів), заростанню лісів небажаними адвентивними видами рослин. У старих лісах більше за запропоноване нами прорідження може призвести до порушення місць існування таких рідкісних видів (Червона книга України), як малий підорлик (Aquila pomarina), великий підорлик (Aquila clanga), великий тополевий пасманець (Limenitis populi), мінливець великий (Apatura iris), сатурнія руда (Aglia tau), сонцевик вау-біле, або L-біле (Nymphalis l-album), плоскотілка червона (Cucujus cinnaberinus), жалібниця (Nymphalis antiopa), 0,5 у решті пристиглих, стиглих і перестійних деревостанах і нижче ніж 0,4 в інших деревостанах.

З метою збереження цінних насаджень орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органів Держлісагентства за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів можуть визначати іншу повноту деревостанів та запасу, що вирубується з урахуванням породного складу, цільового призначення лісів, природних особливостей регіону, за винятком насаджень, зниження повноти яких призведе до втрати їх біологічної стійкості. (Треба розшифрувати, які саме це насадження. Може, в межах природно-заповідного фонду? Або виділені на підставі лісовпорядкування? Або занесені до Державного кадастру тваринного світу?)

2.2 Вибіркові санітарні рубки призначаються власниками лісів та постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, повідомлення про появу ознак погіршенню санітарного стану лісових насаджень (додаток 4 цих Правил), складеного лісничим або його помічником на підставі санітарного та лісопатологічного обстеження (додаток 7.1). (Потрібно лише на підстав матеріалів лісовпорядкування, оскільки інше – шлях до зловживань на місцевому рівні)

Пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та засохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодженням інфекційними хворобами. (це маячня, бо шкідники не заселяють остаточно всохлі дерева)

Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, провадиться на підставі оцінки вогневих уражень крони, стовбура, кореневих лап і загального стану дерев.

При відборі дерев у рубку в соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, яке охоплює більше 50% периметра стовбура, а у вологих умовах – обпалення кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь – 3/4 периметра стовбура і більше).

2.5 Вибіркові санітарні рубки на ділянках пошкоджених пожежею розпочинають негайно після відведення деревостанів для рубки і закінчують: на весняних – до 1 липня (з 1 березня до 1 липня рубки мають бути заборонені), ранньолітніх – до 1 серпня, пізньолітніх – до 1 грудня поточного року.

2.6 Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева.

Термін розробки ділянок пошкоджених пожежею площею 5 і більше гектарів може бути продовжений до 3 місяців органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства.

У насадженнях, пошкоджених вітром, до рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами. Розробка розпочинається одразу і, як правило, завершується – до 1 травня (з 1 березня до 1 липня рубки мають бути заборонені), у разі весняного пошкодження – до 1 липня (з 1 березня до 1 липня рубки мають бути заборонені), ранньолітнього – до 1 серпня.

У насадженнях, пошкоджених снігом і ожеледицею, рубці підлягають дерева з пошкодженням стовбура та не менш як 2/3 їх крони. Рубка цих дерев здійснюється негайно після виявлення і завершується – до 1 липня (з 1 березня до 1 липня рубки мають бути заборонені) поточного року.

Дерева, заселені стовбуровими шкідниками весняної фенологічної групи, підлягають рубці у травні або на початку червня із завершенням вирубування не пізніше початку липня (з 1 березня до 1 липня рубки мають бути заборонені), літньої фенологічної підгрупи – у серпні із завершенням в осінньо-зимовий період.

Під час відбору свіжезаселених шкідниками дерев для рубки враховуються загальний стан цих дерев, кількість шкідників під корою і в деревині, особливості біології деревної породи.

Дерева, заселені стовбуровими шкідниками за місцевим типом, відбираються для рубки, якщо це не призведе до зменшення повноти більше допустимого рівня, за винятком випадків, передбачених пунктами 2.14 і 2.16 цих Правил.

Якщо кількість видів стовбурових шкідників значна, відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найнебезпечніших шкідників. (необхідно навести перелік таких особливо небезпечних шкідників, адже узгодженого списку немає – наприклад, іноді до таких відносять навіть глобально рідкісного великого дубового вусача!).

Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників провадиться після відновлення хвої (листя).

Шкала категорій стану дерев наведена у додатку 5 до цих Правил.

У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою, опеньком та стихійними природними явищами, а також: у листяних насадженнях, уражених опеньком, рубці підлягають дерева III – VI категорій стану. За наявності в осередках кореневої гнилі, підвищеної кількості стовбурових шкідників відбір пошкоджених дерев для рубки провадиться з урахуванням термінів їх розвитку.

У насадженнях, пошкоджених смоляним раком – сірянкою, рубці підлягають дерева, в нижній частині крони яких рана охоплює більш як 2/3 периметра стовбура, з жовтіючою хвоєю та заселенням стовбуровими шкідниками.

У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, рубці підлягають дерева IV – VI категорій стану, в осередках голландської хвороби ільмових порід – дерева III категорії. Відбір для рубки провадиться, коли на деревах є листя, а вирубування – в осінньо-зимовий період.

В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці, а також листяних порід відбір пошкоджених дерев для рубки провадиться у разі пошкодження ранами більш як 1/2 периметра стовбура.

2.18 У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами. Життєздатні дерева з дуплами (до 5-10 дерев на гектарі) можуть залишатися з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.

У насадженнях осики, берези і верби, пошкоджених гнилевими хворобами стовбурів, вибіркові санітарні рубки проводяться лише в лісах, що мають санітарно-гігієнічне значення.
Якщо стовбуровими гнилями уражено все насадження, воно в лісах усіх груп підлягає реконструкції.

Дерева з рослинами-паразитами (омелою, ялівцево-ягідником та іншими) вирубуються лише у разі їх сильного пригнічення (III – VI категорій стану) і всихання, а в лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчих, захисних лісах, проводиться обрізування пошкоджених гілок.

Дерева з механічними пошкодженнями стовбура і кореневих лап підлягають рубці, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить третину і більше периметра стовбура, а кореневих лап – половину і більше їх наземної поверхні.

2.21 Відведення лісосік під вибіркові санітарні рубки здійснюється в межах виділу або його частини, яка потребує санітарної рубки.
В рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення дерева з рідкісними декоративними, та іншими властивостями крони і стовбура до рубки не призначаються, якщо вони мають, ознаки патології, але немає небезпеки її поширення.

При проведенні вибіркових санітарних рубок треба залишати сухостойні та лежачі дуби, буки та ялини із діаметром стовбуру від 45, 40 та 35 см відповідно. (Оскільки такі дерева є місцями мешкання глобально рідкісного жука плоскотілки червоної (Cucujus cinnaverinus) – виду, занесеного до Червоної книги України (кат. «вразливий»), Червоного списку МСОП (кат. «близький до загрозливого стану» – NT). В деяких з таких дерев (дуби), особливо за умов наявності внутрішньої порожнини, може оселятися рідкісний жук-самітник (Osmoderma eremita) – вид, занесений до Червоної книги України ( кат. «вразливий») та Червоного списку МСОП (кат. «близький до загрозливого стану» – NT). При підрахунку кількості мертвої деревини на ділянці, на якій передбачається проведення СРВ, із розрахунку треба виключати ці дерева.

3. Суцільні санітарні рубки.

3.1 Суцільні санітарні рубки проводяться власниками лісів та постійними лісокористувачами шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості.

3.2 Суцільні санітарні рубки, проводяться у разі, коли інші лісогосподарські заходи не можуть оздоровити насадження, а повнота пристиглих, стиглих та перестиглих деревостанів зменшилась нижче 0,5, а інших – нижче 0,4, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня.

У разі необхідності проведення суцільної санітарної рубки на ділянках включених до плану для проведення вибіркових санітарних рубок їх призначення та проведення здійснюється відповідно до цих правил. (що за необхідність? хто визначає таку необхідність – замість СВР проводити СРС? Потрібне точне пояснення.)

Суцільна санітарна рубка призначається, якщо не менше, ніж 60% обстежених дерев на даній ділянці є ураженими. Максимальний розмір СРС: у лісостепу – 3 га, у степовій зоні – 2 га, в лісовій зоні – 7 га. В горах Криму та Карпатах, а також на схилах з ухилом від 10 градусів можна проводити лише вузьколісосічні рубки (ширина лісосіки до 30 м).

3.3 Насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією, призначеною органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органом Держлісагентства за вимогою власника лісів, постійного лісокористувача.

До складу спеціальної комісії входять: представник органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіального органу Держлісагентства, представник територіального органу Держекоінспекції, інженер-лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, представник власника лісів, постійного лісокористувача, а також лісничий або його помічник.

Для обстеження насаджень на територіях природно-заповідного фонду до складу спеціальної комісії включаються представник органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженого органу у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці. (В ПЗФ суцільні санітарні рубки забороняються)

Спеціальна комісія в натурі обстежує ділянку та визначає доцільність призначення суцільної санітарної рубки та її площу, про що складається акт обстеження насадження (додаток 7 до цих Правил) відповідно з результатами лісопатологічного обстеження на пробних площах (додаток 7.1).

В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та її строків, а також пропонуються способи та методи лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.

Зазначений акт, не засвідчений підписом представника однієї зі сторін, а на територіях природно-заповідного фонду без представника органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженого органу у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці (В ПЗФ суцільні санітарні рубки забороняються), є недійсним.

Для визначення ступеня пошкодження насадження площею:

до 3,0 га в характерному місці закладається одна пробна площа прямокутної форми, на якій проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев головної породи, або шляхом закладання до 8 кругових площадок постійного радіусу, або реласкопічних площадок з використанням повнотоміра;

від 3,1 до 5,0 га – дві пробні площі прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як по 50 дерев головної породи для кожної проби окремо, або 8 – 10 кругових площадок постійного радіусу, або реласкопічних площадок з використанням повнотоміра;

понад 5,0 га – три пробні площі прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як по 50 дерев головної породи для кожної проби окремо, або 11 і більше кругових площадок постійного радіусу, або реласкопічних площадок з використанням повнотоміра.

Загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження. Закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (релаекопічних) здійснюється відповідно до вимог законодавства з питань таксації лісу.

Для визначення ступеня пошкодження насаджень на територіях природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі (В ПЗФ суцільні санітарні рубки забороняються).

Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, де необхідно провести суцільну санітарну рубку.

Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ, форма якої наведена у додатку 2 цих Правил.
Під час здійснення обліку на пробній площі обов'язково зазначається заселеність дерев ІІІ – VI категорій стану стовбуровими шкідниками і ураженість їх хворобами.

Вітровальні та сніголомні дерева враховуються окремим рядком із зазначенням показника їх заселення стовбуровими шкідниками.
Результати обстежень на пробних площах оформляються згідно з додатком 2 цих Правил.

3.4 На територіях природно-заповідного фонду суцільні санітарні рубки призначаються за погодженням з органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідними територіальними органами Держлісагентства, а на територіях природно-заповідного фонду місцевого значення – за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженим органом у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці, загальнодержавного значення з центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. (В ПЗФ суцільні санітарні рубки забороняються)

3.5 Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростанню чисельності.

У разі проведення суцільних санітарних рубок у насадженнях включених до розрахунку рубок головного користування, обсяг затвердженої розрахункової лісосіки в поточному або наступному році зменшується на обсяг ліквідної деревина від цих рубок.

Потрібно залишати сухостойні та лежачі дуби, буки та ялини із діаметром стовбуру від 45, 40 та 35 см відповідно. (оскільки такі дерева є місцями мешкання глобально рідкісного жука плоскотілки червоної (Cucujus cinnaverinus) – виду, занесеного до Червоної книги України (кат. «вразливий»), Червоного списку МСОП (кат. «близький до загрозливого стану» – NT). В деяких з таких дерев (дуби), особливо за умов наявності внутрішньої порожнини, може оселятися рідкісний жук-самітник (Osmoderma eremita) – вид, занесений до Червоної книги України (далі ЧКУ) ( кат. «вразливий») та Червоного списку МСОП (далі ЧСМСОП) (кат. «близький до загрозливого стану» – NT). При проведенні СРС потрібно залишати не менше 5% – 7% від дерев верхнього ярусу (залишати здорові плюсові дерева, фруктові дерева та великі дерева з дуплами.) (Ці дерева також є місцем мешкання рідкісних видів – плоскотілки червоної, жука-самітника, великого дубового вусача (Ceranbyx cerdo) (ЧКУ – кат. «вразливий», ЧСМСОП – какт. «вразливий вид» – VU). Окремі великі дерева, що ростуть посеред суцільної рубки, є привабливими як місце гніздування для таких рідкісних видів, як орел-могильник (Aquila heliaca) (ЧСМСОП – кат. «вразливий вид» -VU, ЧКУ – кат. «рідкісний», додаток 2 Бернської конвенції та додатки 1, 2 Бонської конвенції), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) (ЧКУ – кат. «рідкісний», додаток 2 Бернської конвенції та додатки 1, 2 Бонської конвенції), скоба (Pandion haliaetus) (ЧКУ – кат. «зникаючий вид», додаток 2 Бернської конвенції та додатки 1, 2 Бонської конвенції) та змієїд (Circaetus gallicus) (ЧКУ – кат. «рідкісний», додаток 2 Бернської конвенції та додатки 1, 2 Бонської конвенції).

4. Ліквідація захаращеності.

4.1 Ліквідація захаращеності здійснюється лісокористувачами шляхом прибирання природно поваленого сушняку (з відхиленням стовбура більш як на 30 градусів від вертикальної осі).

4.2 На територіях природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється з врахуванням вимог проектів організації території об'єктів природно – заповідного фонду та положень про них, що не суперечать чинному законодавству, а також з урахуванням п.1.6. цих правил.

Ліквідація захаращеності проводять лише вздовж доріг, екостежок, туристичних та екологічних маршрутів, біля баз відпочинку та інших подібних об`єктів рекреаційної діяльності, біля житлової забудови тощо. (в інших місцях – це шлях до скорочення її обсягів менших, за критичні, і відповідно до зменшення біорізноманіття).

Ліквідація захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Захід проводиться окремо, якщо проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне, у лісах де проведення рубок головного користування забороняється при наявності більше ніж 3 10 (мінімальна кількість для підтримання лісової екосистеми) метрів кубічних на 1 гектар мертвої деревини, в інших лісах – більше 5 25 (рекомендації Всесвітнього фонду охорони дикої природи WWF) метрів кубічних на 1 гектар.

Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об'єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.

4.3 У лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, захисних смугах уздовж залізниць і автомобільних доріг та інших особливо цінних лісових насадженнях ліквідація захаращеності проводиться позачергово.

4.4 Спеціальні роботи щодо запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу плануються та здійснюються на підставі вимог і рекомендацій Мінагрополітики.

4.5. При проведенні ліквідації захаращення залишати сухостойні та лежачі дуби, буки та ялини із діаметром стовбуру від 45, 40 та 35 см відповідно. (Оскільки такі дерева є місцями мешкання глобально рідкісного жука плоскотілки червоної (Cucujus cinnaverinus) – виду, занесеного до ЧКУ (кат. «вразливий»), ЧСМСОП (кат. «близький до загрозливого стану» – NT). В деяких з таких дерев (дуби), особливо за умов наявності внутрішньої порожнини, може оселятися рідкісний жук-самітник (Osmoderma eremita) – вид, занесений до ЧКУ ( кат. «вразливий») та ЧСМСОП (кат. «близький до загрозливого стану» – NT).

5. Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.

5.1 Якщо заготовлена і неокорована деревина (у вигляді лісоматеріалів або стовбурів) залишається на місці її заготівлі на строк більше 10 календарних днів, а також на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані вживати заходів до запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами шляхом:

суцільного (для хвойних порід) або часткового (для листяних порід) корування круглих лісоматеріалів і стовбурів та складання їх у штабелі згідно з вимогами відповідних стандартів;

обробки круглих лісоматеріалів біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено.

Спосіб захисту деревини визначається власниками лісів та постійними лісокористувачами.

5.2 Заходи для запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб та їх шкодочинності.

5.3 Заселені шкідниками лісоматеріали або стовбури негайно окоруються з подальшим спалюванням кори чи обробляються відповідними інсектицидами.

Якщо лісоматеріали заселені комахами, проти яких корування і хімічна обробка малоефективні або неможливі, здійснюється термінова переробка деревини.

5.4. Після вивезення деревини територія складів, вантажних пунктів та інших місць її зберігання очищається від кори, трісок та інших залишків деревини.

5.5 Заходи для запобігання заселенню деревини шкідливими комахами і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини:
у період з 1 жовтня по 31 березня – до 1 квітня, а в гірських лісах Криму і Карпат – до 15 квітня;
у період з 1 квітня по 30 вересня – протягом 10 днів з дня її заготівлі включно.

5.6 Перевезення лісоматеріалів, заселених стовбуровими шкідниками, допускається тільки після їх корування або обробки інсектицидами.

6. Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів.

6.1. Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева IV-VI категорій стану.

6.2 Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насаджень нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20-30 відсотків зі складом) і підлісок при цьому зберігаються.

Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III-V класів бонітету з повнотою нижче 0,9 і міжряддями шириною більш як 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.

В осередках стовбурових шкідників, судинних і некрозно-ракових хвороб порубкові рештки підлягають обов'язковому спалюванню.

Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт забороняється пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, в тому числі за межами лісосік.

Зберігання деревини в лісі допускається за умови додержання вимог, зазначених у пунктах 5.1-5.4 розділу V цих Правил.

Дерева (деревостани), що передаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів та постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.

Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (деревостани) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також деревостани, пошкоджені стихійними природними явищами та техногенними впливами, в яких відсоток дерев І і II категорій стану не досягає 75%.

6.7 До початку проведення заготівлі живиці та деревних соків у насадженнях вирубуються сухостійні та всихаючі дерева, а також ліквідується захаращеність.

Якщо у насадженнях, де ведеться підсочування, виявлено сухостійні та всихаючі дерева в обсягах, що перевищують природний відпад, власниками лісів та постійними лісокористувачами за участю інженера-лісопатолога державного спеціалізованого лісозахисного підприємства встановлюються причини цього явища. Спеціальна комісія, передбачена пунктом 3.3 розділу III цих Правил, оцінює санітарний стан насадження та приймає рішення про необхідність припинення підсочки, здійснення оздоровчих заходів або проведення дострокової рубки.

7. Санітарні вимоги в лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції.

7.1 У лісах, що належать до санітарно-гігієнічних та оздоровчих категорій, а також в інших насадженнях, які використовуються з рекреаційною метою, постійні лісокористувачі регулюють рекреаційне навантаження шляхом організації території, а також вживають санітарно-оздоровчих та інших заходів для захисту лісу з урахуванням особливостей структури і використання цих насаджень.

Під час здійснення всіх видів рубок вирубуються переважно фаутні і сухостійні стовбури, залишаючи дерева з рідкісними декоративними властивостями, навіть за наявності ознак патології, які не ослаблюють їх життєздатності та не створюють загрози зовнішньому середовищу, про що робиться відмітка в матеріалах відводу дерев під рубку та в лісорубному квитку.

На територіях природно-заповідного фонду, в лісах населених пунктів та зелених зон, в особливо цінних лісових масивах, поряд з виконанням вимог цих Правил може проводитись індивідуальний захист дерев: лікування ран, зрізання окремих усохлих і пошкоджених гілок, вилучення плодових тіл грибів, пломбування дупел тощо. (Ніякого пломбування дупел! Це – знищення біотопу кажанів – тварин, занесених до ЧСМСОП та ЧКУ. Згідно чинного законодавства, знищення біотопів є порушенням закону, передбачене покарання аж до тюремного ув`язнення.)

8. Державний контроль за дотриманням Санітарних правил у лісах і відповідальність за їх порушення.

8.1 Державний контроль за дотриманням цих Правил здійснюється Держекоінспекцією, Держлісагентством та їх територіальними органами відповідно до покладених на них завдань.

8.2 Постійні лісокористувачі щорічно подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держлісагентства, а також спеціалізованим лісозахисним підприємствам і станціям санітарні огляди, в яких відображають санітарний стан лісів і деревини, що зберігається в них, виконання заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів, зазначають основні порушення цих Правил, заходи щодо запобігання чи ліквідації їх наслідків.

Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та територіальні органи Держлісагентства надсилають Держлісагентству узагальнені санітарні огляди разом з річним звітом.

8.3 За вчинені підприємствами, організаціями, установами та громадянами порушення цих Правил встановлюються такі розміри стягнень за заподіяну шкоду:

за проведення суцільної санітарної рубки насаджень без попереднього обстеження їх спеціальною комісією або з обстеженням, але без лісопатолога спеціалізованої служби лісозахисту (міжрайонного інженера лісопатолога), а також на територіях природно-заповідного фонду без представника уповноваженого органу у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці – десятикратна нормативна вартість зрубаної деревини;

за не вивезення з лісосіки деревини в установлений термін або залишення її на місцях рубок, на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень (за винятком деревини, зрубаної під час лісовпорядкування, проведення наукових досліджень, інших вишукувальних робіт), якщо залишена деревина не захищена від шкідників та хвороб – двократна нормативна вартість цієї деревини;

за несвоєчасне очищення або з порушенням вимог лісового законодавства місць рубок від порубкових залишків, захаращення просік, доріг, смуг, завширшки 30 метрів, що прилягають до лісосік – за кожний гектар неочищеної або захаращеної території – половина нормативної вартості деревини, зрубаної з одного гектара лісосіки (сплата суми стягнення не звільняє лісозаготівельника від проведення очищення місць рубок у визначені терміни); за винятком територій, на яких встановлено перебування видів флори, фауни та мікобіоти, занесених до ЧКУ та ЧС МСОП, а сама територія внесена до Державного кадастру тваринного / рослинного світу або такий факт перебування рідкісного виду зазначено в матеріалах поточного / основного лісовпорядкування. В ЧКУ, кадастрі тваринного / рослинного світу або в матеріалах лісовпорядкування прописано режим збереження місць існування рідкісних видів; допущення захаращеності можливе у випадку, коли це є умовою збереження рідкісного виду (відповідно до вище зазначених режимів). В межах ПЗФ додатковими документами є «Проект організації території» та «Літопис природи», у яких виділені особливо цінні ділянки перебування рідкісних видів та місць їх існування та встановлено режим використання певної території із врахуванням умов збереження популяції.

за порушення термінів проведення санітарних рубок – трикратна нормативна вартість деревини, що підлягає вирубуванню;
за несвоєчасне виявлення лісокористувачем осередків шкідників із загрозою об’їдання 25 і більше відсотків листя, хвої: у листяних насадженнях – нормативна вартість, а у хвойних – двократна нормативна вартість деревини втраченого у зв'язку з цим приросту насаджень (додаток 6 цих Правил).