14/02/2014
0Заметка о важности учета ТУМ в ходе проектирования лесных культур. Приятно, что лесничий думает и видит прошлые ошибки. Хотя судя по фото на участке выпал не только дуб, но и сосна. Если это так, то посадка ели, даже 3-4 летних саженцев, может разочаровать. На мой взгляд при первичном облесении таких участков выгоднее садить березу, затем, – лет в 9-12 её очень сильно разреживать, оставляя 350-500 лучших стволов и уже под полог высаживать ель. М.П.
Лісівники Тернопільщини готуються до посадки лісів
Лісівники Тернопільщини готуються до весняної лісокультурної кампанії з посадки лісу. 2014 року державний лісовий фонд буде відновлено на 700 гектарах. Ще на 20 гектарах з’являться нові ліси на грунтах, які малопридатні або й зовсім непридатні до ведення на них сільськогосподарських робіт. Посадка нових лісів матиме надважливу функцію – захисну й створюватиметься в основному з сосни звичайної, як породи-піонера. Захисні ліси створюють з метою охорони грунтів і зменшення негативного впливу природних й антропогенних факторів.
За видами зростання лісових деревних і трав’янистих рослин можна визначити й склад і тип грунту, який найбільш сприятливий для найкомфортнішого їх росту і найбільш продуктивних насаджень. Тернопільщина входить до зони лісостепу, а за типологічним районуванням віднесена до зони холодного Поділля. Проте її північна частина, а це Кременеччина й Шумщина – це вже зона Малого Полісся.
У ДП «Кременецьке лісове господарство», лісовий фонд якого зосереджено на півночі нашої області, переважають боріальні й суббореальні ліси. Грунти там піщані й більш сприятливі для зростання в цих умовах сосни звичайної.
На заході області, де з розміщується лісовий фонд Бережанського лісомисливського господарства, грунти більш багаті і родючіші, більша кількість вологості, тож і переважають тут буковими лісами. Межа букового ареалу проходить аж до району Теребовлі.
Хоча, й на півдні області, у районі Скала-Подільського лісництва ДП «Чортківське лісове господарство» – є залишки букових лісів. Окремі «останці» бука зустрічаються і на території природного заповідника «Медобори» у Вікнянському лісництві.
Найбільш поширеним типом лісорослинних умов області є свіжа грабова діброва і тому основною лісотвірною породою є – дуб звичайний.
Неправильне складання проекту лісів може стати причиною захворювання деревини
Як зазначає заступник начальника Тернопільського облуправління ЛМГ Ігор Гуменюк, кожній ділянці присвоєно квартал, виділ, номерне позначення. Окрім того, вона має встановлені тип лісорослинних умов та індекс вологості. «В залежності від багатства грунту, його вологості, ми визначаємо, які лісові породи там можуть найліпше рости, – продовжує заступник начальника ТОУЛМГ. – На кожну лісокультурну ділянку обов’язково складається проект лісових культур. Як правило, цей проект складає лісничий і затверджує головний лісничий лісового підприємства. Складання даного проекту – робота скрупульозна й не пробачає помилок, адже термін вирощування лісу – 100 років. Тобто, якщо будуть допущені помилки одразу при створенні таких лісів – ця помилка триватиме в часі. Наведу приклад. У післявоєнний період створювалося дуже багато нових лісів в області. Було посаджено багато соснових лісів на староорних землях. Сосна на них масово пошкоджується кореневою губкою, інтенсивно відпадає. Ясеневі насадження пошкоджуються бактеріальним раком. Це зумовлено тим, що ясен вимагає багатого і вологого грунту, якщо умови гірші, ясен пошкоджується, втрачає приріст. Тобто при складанні проекту було допущено помилку, яка далася взнаки через сім десятків років».
Тож, попереду в лісівників Тернопілля багато роботи – спочатку на папері спроектувати ліс, а згодом втілити його в життя, посадивши.
На фото: 2013 рік. Посадка лісу в Раковецькому лісництві ДП «Кременецьке лісове господарство». Цей ліс створювали на непридатній для ведення с/г робіт землі Колоднянської сільської ради ялиною звичайною. На півтора гектара майбутнього хвойного лісу покладено захисну функцію.
Вибрали для цієї ділянки саме ялину звичайну, бо вона не є вибагливою до грунту. Чотири роки тому тут було висаджено саджанці дуба звичайного з сосною звичайною, проте дуб не прижився. І хоча деякі дубки на ділянці зростають, проте грунт занадто виснажений і для цієї примхливої породи (дуба звичайного – авт.) він не годиться», – повідомив головний лісничий ДП «Кременецьке лісове господарство» Сергій Колінчук. «За років п’ять, – продовжує Сергій Сергійович, – ялина добре підтягнеться, а за десять уже зростатиме гарний хвойний ліс».
