06/02/2014
0На сайте Черниговского ОУЛМГ стали размещать материалы подготовленные ещё в советское время. Читайте. Это очень полезно. Тогда лесоводы, на мой взгляд, в значительно большей степени "служили народному господарству і людям". М.П.
Понад двадцять років – з початку 70-х до середини 90-х минулого століття – обласне управління лісового та мисливського господарства очолював Іван Степанович Іжевський. Ветеран Великої Вітчизняної війни, орденоносець, заслужений лісовод Української РСР, він своє життя присвятив лісовому господарству Сіверського краю.
Івана Степановича, якому минуло вже 93 роки, колеги називають "живою лісовою легендою".
* * *
Більш як на 600 тисячах гектарів розкинулися простори зеленого океану області. Майже 400 тисяч з них – це державні ліси, на яких господарює семитисячний колектив лісоводів. Їх працелюбними руками багато робиться для того, щоб багатства природи якнайкраще служили народному господарству і людям.
Немало добрих слів можна сказати про ентузіастів лісової справи. Понад 400 трудівників лісгоспзагів рапортували про дострокове виконання п'ятирічних висот. З випередженням часу працювали не лише окремі передовики, а й бригади, колективи. Достроково вийшли на запрограмовані на п'ятирічку рубежі трудівники Городнянського, Остерського та Прилуцького лісгоспзагів.
А що це означає практично? Хочеться послатися на кілька підсумкових цифр і фактів, які певною мірою характеризують і розмах роботи. У десятій п'ятирічці слід було поставити народному господарству 28 тисяч кубометрів ділової деревини. Завдання перевиконано на 20 тисяч кубометрів. Реалізовано понад п'ятирічне завдання на 300 тисяч карбованців промислової продукції, на 200 тисяч карбованців – товарів широкого вжитку.
Завдяки впровадженню наукових основ, творчому вирішенню комплексу лісогосподарських проблем кожний лісовий гектар дав 4,2 кубометри приросту ділової деревини, а взято з нього лише 2,8 кубометра. Отже, не бідніє зелене вбрання поліської землі.
Ефективнішою стала праця лісоводів. У розведенні і вирощуванні лісів – це впровадження наукових основ у насінництві і догляді за культурами, розширення породного складу, оперативне заліснення всіх ділянок, на яких було здійснено рубки головного користування. Це повертається великим економічним виграшем. За роки п'ятирічки на землях держлісфонду та колгоспів створено 10,3 тисячі гектарів нових лісів.
Завдання перекрито більш як на тисячу гектарів.
Здійснення заходів по догляду дозволили також істотно підняти долю заготівель ділової деревини від цих робіт у загальному обсязі лісозаготівель. Зараз вона становить більше 70%. Вибірка маси з гектара збільшилась на 5 кубометрів, а вихід ділової деревини доведено до 33,7 %.
Основну масу лісової продукції для народного господарства беремо з тих побічних джерел, які не тільки не збідніють, а навпаки – сприяють більш інтенсивному відтворенню лісових багатств.
Друга, не менш важлива проблема, над вирішенням якої творчо працюють лісоводи, – це комплексне використання деревини. Минув час , коли з ділянок головного користування і рубок догляду одержували лише ділову деревину, а все інше просто спалювалося. Зараз із хвої виготовляємо вітамінне борошно, гілля йде деревно-стружкові плити, а з пнів виготовляються смоли та скипідар. Для цього побудовані спеціальні цехи і заводи.
Немало зроблено і для раціональної розробки деревини, зменшення її втрат, відбору на технологічні цілі. Всі ці роботи тепер здійснюються на так званих нижніх складах, де процеси механізуються і здійснюються висококваліфікованими спеціалістами.
Більш інтенсивно стала використовуватися побічна продукція. Збільшилась заготівля і переробка ягід, грибів, лікарських рослин. Здійснюється відстріл диких тварин для промислової заготівлі м'ясної продукції.
Разом з тим хотілося б, щоб предметніше вирішувався комплекс проблем, зв'язаних з веденням лісового господарства і лісозаготівель. Залишається багато непродуктивної ручної праці як у лісокультурній роботі, так і в заготівлях та переробці деревини.
Візьмемо такі факти. Лісгоспзаги заготовляють насіння лісових культур не тільки для власних потреб. Його відправляємо навіть за межі республіки. А як здійснюється цей процес? Все робиться вручну. Не вистачає лісопосадочної техніки і для догляду за культурами.
Побудовано цехи для виробництва хвойного борошна. Маємо замовлення від комбікормових заводів. Сировини для цього вдосталь. Та заготовляється хвойна лапка вручну. Настала пора поставити перед машинобудівною промисловістю завдання: створити для потреб лісового господарства машини і механізми для комплексної механізації всіх лісокультурних робіт.
Хвилює й така проблема: лісозаготівлі здійснюються у перезволожених, а то й заболочених місцях. Техніки вистачає, щоб звалити ліс. А як доставити його до місць переробки? Потрібна техніка не тільки високопродуктивна, а й підвищеної прохідності. Адже до кожної лісосіки асфальтових доріг не прокладеш.
Практика показала високу ефективність комплексних господарств. Тобто таких, які займаються лісорозведенням, заготівлями і переробкою. Для цього вже створена необхідна база. Побудовані цехи і заводи, які виготовляють пиломатеріали різного асортименту і призначення, деревостружкові плити, щитовий паркет. Великий асортимент товарів широкого господарського вжитку і сувенірних виробів. Але це промислове виробництво тримається на морально застарілому і в абсолютній більшості фізично зношеному обладнанні.
Важливо використовувати лісові багатства в комплексі. А тому поруч з механічною слід налагодити і поставити на сучасну основу хімічну переробку. Ми можемо повною мірою задовольнити потреби в кормових дріжджах, концентрованих вітамінних хвойних брикетах, іншій продукції. Потрібна лише заінтересована і кваліфікована допомога.
Настав час навести порядок і в побічному лісокористуванні. Багато господарів займаються заготівлею лікарських рослин, заявляють про своє право на ведення мисливського господарства. І це породжує чимало природоохоронних проблем. Зокрема, штучно і без всякої необхідності винищуються найцінніші представники фауни і флори. Щоб покінчити з цим, треба, на нашу думку, встановити такий порядок, щоб у лісі був єдиний і за все відповідальний господар…
(За матеріалами обласної газети "Деснянська правда", 1981-й рік)
* * *
Читаючи ці рядки , відчуваємо: сьогодні нам дуже потрібні досвід і напрацювання чернігівських лісівників з тих, ще не таких далеких 80-х років…
