На Вінниччині лісівники готують кормові запаси для тварин

Лісівники Вінниччини почали косити дикорослу траву та люцерну, зрізати молоді гіллячки дерев. З цього потім буде сіно та гіллячковий корм для зимової підгодівлі диких тварин.

Про це розповіли у Вінницькому обласному управління лісового та мисливського господарства.

У лісництвах ДП «Тульчинське ЛМГ» за сезон заплановано заготовити 19,5 тонн сіна. На сьогодні мають уже 2,6 тонни. А заготівля гіллячкового корму майже завершена, є понад 17 тис. шт. (заплановано 23,5 тис. шт.).

«Як відомо, заготівля сіна триває практично всю теплу частину року. І це дуже трудомістка робота, вона потребує відповідальності, уважності та значних фізичних витрат при косінні косами. Щоб трохи зменшити навантаження на руки, минулого року підприємство придбало роторну косарку для заготівлі сіна. Косарка працює в комплексі із трактором.

Правильно висушити, вчасно зібрати і скласти сіно на зберігання в сухе провітрюване приміщення – теж важливо. Сіно тут не пріє, залишається пахучим, правильно зберігається до холодів і смакує зайцям чи козулям», – йдеться у повідомленні.

Сіно та гіллячковий корм важливі складові зимового меню диких тварин. Адже у лісових угіддях підприємства мешкає доволі багато тварин. За даними зимового обліку нараховується 160 кабанів, 1010 козуль, 1388 зайців-русаків, 175 куниць лісових, 134 тхори, 167 борсуків, 68 видр, 172 куріпки сірої, 213 фазанів звичайних, 6 ланей, 4 кота лісового та інші тварини.

Також пізніше лісівники заготовлятимуть кукурудзу в качанах, зерновідходи, зернові снопики, коренеплоди. Закуповують сіль та дбають про наповнення водою лісових водопоїв протягом усього року.

«Ще мають лісівники практику створення кормових ремізів – спеціальні ділянки, де висівають для тварин багаторічні трави, зернові, які залишають для тварин незібраними, приміром, кукурудзу. Тут звірина може самостійно добувати корм, не пошкоджуючи взимку молоді лісові культури. Багато лісгоспів висаджують ремізи із топінамбуром. Це багаторічна трав’яниста рослина, яку називають земляною грушею через солодкі корені-бульби з високою поживністю, цінним складом. Ними люблять ласувати кабани, а перериваючи ґрунт у пошуках ласощів, тварини сприяють природному розмноженню рослини», – додають у лісовому господарстві.