16/06/2022
0Василий Гончар не производит впечатление “белого и пушистого”, но то, что с ним происходит явно выбивается за пределы правового поля. К сожалению это украинская традиция, которая в военное время похоже буйно расцветает, в лесной сфере в том числе. Интересно, каково истинное отошение к происходящему гроссмейстеров кадровой политики из Гослесагентства? Невольно вспоминается Баллада о прокуренном вагоне… Помните: “И никого не защитила. Вдали обещанная встреча, И никого не защитила. Рука, зовущая вдали”… Как там дальше?… Впрочем не важно… По любому, – “Ирония судьбы или…” Нет: – “с легким паром” – это уже Полесская специфика….
Жалуясь на то, что на Гончара организована ” потужна атака” автор статьи почему-то решает пойти в контратаку на Николая Орендовича, который при всем желании не мог уволить начальника ОУЛМГ. Его единственная вина заключается в наличии собственной позиции и профессиональной мотивации, что , видимо, настолько редко в наше время, что у мелких людей вызывает отторжение. Помимо прочего, судя по утреннему звонку моего друга, который хорошо знает Николая, журналист врет. Не было уголовных дел против отца Николая и не от той партиии он участвовал в выборах… и т.д. Ложь в одном предложении, рождает недоверие ко всему тексту…
В целом всё выглядит довольно печально. На фронте ежедневно гибнут те, кто должен строить наше будущее, а на Буковине начинается грязная борьба за кресло. Действующего лидера увольняют непонятно за что, но за подписью зама по цифровизации, а потенциального на всякий случай заранее поливают грязью. Всё это похоже на клановую борьбу и может закончится назначением варяга. Впрочем, лесникам Буковины к варягам не привыкать. … Наш варяг – это ещё хороший вариант… 2014 показал, что может быть и хуже…
Я сам не владею ситуацией и не собираюсь в ней разбираться. Надеюсь найдутся люди которые всё нам объяснят. Ясно одно с кадровой политикой в стране большие проблемы. Надо избавлять от всех проявлений кумовства и клановости, отвыкнуть от подковерных назначений и увольнений, а также научиться объективно оценивать, поощрять и наказывать…
Пока перевожу эту статью в раздел новости. М.П.
Щоби під час війни подерибанити буковинські ліси.
Саме для цього була організована потужна атака на керівника обласного управління Держлісагентства Василя Гончара за участю кількох народних депутатів і обласних чиновників.
Це при тому, що мало не щодня СБУ відкриває провадження проти посадовців Чернівецької ОВА за мародерство з гуманітаркою.
Як писав місцевий сайт “Букінфо”, ділки, об’єднавшись в потужне угрупування, підключивши навіть зацікавлених нардепів, вирішили наскоком, доки міністр екології Руслан Стрілець ще повністю не зорієнтувався на посаді, рейдернути найпринадніші гектари буковинських лісів.
Перед цим був проведений потужний артилерійський обстріл міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця. Міністерство і Держлісагентство бомбардували цілим потоком нашвидкоруч сфабрикованих скарг. Ініціювали перевірки, які у результаті нічого серйозного не підтвердили. Далі пішли на лобові атаки прямо у кабінеті новопризначеного міністра з вимогою прибрати керівника Чернівецького обласного управління, який не влаштовує тих, хто хоче подерибанити ласі шматки буковинського лісу.
Відбувався відвертий цинічний тиск, всупереч реальному стану речей. А він свідчить, після вивчення переліку показників та здобутків, що нападки були спрямовані проти успішного, ефективного, професійного, але дуже непоступливого лісовим рейдерам керівника.
Така масована, безпідставна та безпардонна атака на авторитетного очільника управління збурила колектив, який знається на правді і категорично відкидає огульну критику. Тим більше вважає, що для зміщення людини з посади нема жодної вагомої причини, а все відбувається на догоду лісовим мародерам.
Колектив переконаний, що подібні дії та безпричинне звільнення Василя Гончара підривають не тільки ділову репутацію очільника, а і їхню. Бо всі лісівники Буковини активно працюють на забезпечення ЗСУ найнеобхіднішим – від лісоматеріалів до техніки та фінансів, а також до відправки своїх кращих молодих працівників на фронт.
Це крім того, що успішно проводиться і головна робота на збереження та прирощення лісових багатств краю.
Тому люди написали колективне звернення до міністра Руслана Стрільця, побоюючись, що той піддасться тиску лісових мародерів. Адже йшлося про спробу приватизувати під приватні структури, під виглядом комунальних, цілу Буковинську рів’єру – лісові масиви вздовж русла Дністра у Чернівецькому, колись Заставнівському районі. Звернення на захист Василя Гончара підписали понад 1 600 працівників апарату та лісгоспів. Увага – 1 600 працівників стали на захист свого керівника! Хіба це не аргумент?
І працівники, і профспілки, і громадські організації – члени громадської ради при обласному управлінні вимагали від міністра чіткої державницької позиції, а головним чином розібратися у тому, що відбувається у Чернівецькій області. З’ясувати, які наміри у тих, хто хоче дорватися до державних лісів.
Серед головних ініціаторів відставки Василя Гончара був перший заступник голови ОВА Богдан Ковалюк, причетний до розкрадання гуманітарки, щодо чого зараз розслідуються кримінальні провадження.
Буквально днями обшуки пройшли і у його кабінеті, і в кабінеті голови Чернівецької ОВА Сергія Осачука.
Ковалюк якраз заставнівський, а його тато головує у Вікнянській ОТГ, з якої добре проглядається ліс понад Дністром. Отже принади та цінність прибережної лісової смуги, як і її перспективні можливості, аж до відкриття туристичного хабу, їм обом добре відомі.
“Ще до війни, 29.02.2021 року, Богдан Ковалюк звертався до Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства з проханням погодити питання про вилучення земельних ділянок загальною площею 57643,1819 гектарів та передачу їх у власність територіальних громад”, – зазначає парламентська газета “Голос України”.
Атаку на Василя Гончара розробили настільки ретельно, що навіть вже вибрали зіц-голову – такого собі Миколу Орендовича.
Чоловіка так обнадіяли, що він ще до звільнення Гончара вже почав об’їздити підрозділи у районах та агітувати за свою кандидатуру, обіцяючи всім підряд посади заступників. Чим намагався розхолодити колектив і підірвати дисципліну.
Місцеві ЗМІ пишують, що агітувати за себе Орендович вміє, оскільки раніше йшов на вибори технічним кандидатом народного депутата Івана Рибака до Верховної Ради, а невдовзі в обласну від “Перемоги Пальчевського”. Окрім того, два рази навіть брав участь у конкурсі безпосередньо на голову Держлісагентства, а ще на його заступника. Також пропонував себе очільником управлінь не лише Чернівецької, а й Івано-Франківської та Закарпатської областей.
Що й не кажіть, “Блок Петра Порошенка” був хорошою кадровою кузнею, якби не часті недольоти на місцях. Останній раз 30-річного кар’єриста збили на льоту кримінальні провадження проти його батька, теж лісівника. Причому, не одне.
Тож опосередковано дискредитованому Миколі Орендовичу теж довелося звільнитися, але амбіції він не полишив. Схоже, війна підгадала йому новий шанс, вже з рук нинішніх народних депутатів.
“Ось такий було заготовлено бліц-кріг, за детально розписаною схемою, під прикриттям війни, у виконанні добротно організованої групи.
Бо до тиску на міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця підключилися буковинські нардепи Олена Лис і Максим Павлюк, які, у свою чергу, ще й задіяли авторитет лідерки партії “Слуга народу” Олени Шуляк.
Залежний від кулуарних домовленостей з партійцями міністр не встояв, і прийняв безпідставне, невиправдане рішення про звільнення Василя Гончара з посади. Всупереч позиції і колективу, і громадської ради при управлінні.
“Але чи влаштовує те, що відбулося, громадськість Буковини, котра очевидно потерпає за стан обласних лісів?
І головне, чи влаштовує усе це державу та державних людей у Києві, котрі дбають про Україну, а не свою кишеню?”, – запитував сайт “Букінфо”.
Бо окрім колективу, на підтримку Василя Гончара виступили і депутати обласної ради, люди з різних регіонів Буковини, котрі знають реальний стан справ і бачили різних керівників лісового господарства.
У своєму зверненні вони вимагали від міністра Руслана Стрільця не поспішати з невиваженими рішеннями, детально розібратися у ситуації та вирішити її на користь держави і людей, які дбають про захист її інтересів. Таким депутатський корпус вважає Василя Гончара. Лист на його захист підписали 2/3 складу облради за мінусом відсутніх і призваних до ЗСУ.
Схоже, нам всім потрібно чітко розібратися, що ми збираємося робити: чи разом з путіним дерибанити українські ліси, що орки успішно роблять на Сході країни?
Чи разом з нашим президентом боронити Україну і втілювати його програму “Зелена країна” та висаджувати нові масиви, як це робив Василь Гончар, доки купка пройдисвітів не вирішила рейдернути буковинські ліси?
Ще одне звернення на підтримку Василя Гончара підписали і лісівники, які сьогодні захищають Україну у ЗСУ, знищуючи російського окупанта.
Але це для Руслана Стрільця виявилося слабким аргументом. Залежність від депутатів, котрі націлилися на лісові масиви, переважила.
Що ж, тепер Василь Гончар намагатиметься отримати сатисфакцію у судах. Рано чи пізно правда все одно переможе.
