ПРО ЛІС, ДОРОГИ І ЛЮДЕЙ…

Керівник ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» Степан Антонович НУСБАУМ на початку нового року з допомогою місцевих ЗМІ вирішив розповісти громаді про результати діяльності підприємства за 2013 рік.

 – Спершу – про цифри. Наскільки вдалим із погляду економіки був 2013-ий?

– Сумлінна злагоджена праця усього нашого колективу в минулому році дала гарний результат – 66,7 млн. грн. ми отримали від реалізації продукції. Таким чином нам вдалось виконати план приросту реалізації на 10%. У 2014-ому плануємо збільшити цей показник ще на 15%. Разом з тим зросте і ціна продукції, адже відповідно до змін у законодавстві практично удвічі зростає коренева плата, яка є однією зі складових, що формують вартість.

Від усіх видів рубок догляду заготовлено 119,6 тис. м куб. деревини. Це більше, ніж у 2012 році, на 1,4 тис. куб. Та потрібно розповісти і про проблеми. Внаслідок катастрофічного всихання деревини хвойних порід вперше в історії підприємства довелось провести рубок догляду і оздоровлення лісів більше, ніж рубок стиглого лісу. Таким чином, висихаючі насадження відвели і розробили в ліміт головного користування, а стиглі лісосіки залишили на розробку у 2014 році.

– А як щодо насадження нового лісу?

– Ведення лісового господарства – це безперервний процес. Постійно поєднуються вирубка і насадження дерев, і відбувається омолодження лісу. У 2013 році насадили лісові культури на території 202 га: на зрубах – 152 га і на деградованих землях, непридатних для сільськогосподарського використання й переданих в постійне користування, – 50 га. Загалом на заходи зі створення лісових культур за 2013 рік витрачено 1,7 млн. грн. Крім того, ми дбаємо про збереження лісів. Тому систематично проводимо масово-роз’яснювальні роботи з населенням. Лісгосп забезпечений двома системами відеоспостреження за лісовими масивами. Це допомагає значно зменшити кількість лісових пожеж, випадків незаконних рубок, крадіжок лісопродукції і браконьєрства. За цим же постійно слідкує і лісова охорона.

– Яких змін зазнав процес переробки лісопродукції?

– Наше підприємство – одне із небагатьох у галузі, де здійснюється глибока переробка деревини, у тому числі – сушіння. У минулому році нам вдалось виготовити і реалізувати 245,3 тис. кв. м паркету на суму 14,6 млн. грн., виготовити 2485 кубометрів дров колотих сухих на суму 1,3 млн. грн., а також 2,4 тис. м куб. заготовок пиляних дубових і ясенових, 1,9 тис. м куб. заготовок пилених для євро піддонів, 4,1 тис. м куб. пиломатеріалів. Більша частина продукції суха, що також дає збільшення суми реалізації.

Вагоме досягнення колективу – збільшення протягом кількох років потужностей сушильного господарства з 285 до 880 кубічних метрів. Завдяки цьому вже третина переробленої деревини реалізується у сухому вигляді. Тобто, інвестування коштів йде фактично у малозатратне виробництво. Адже для сушіння деревини ми використовуємо тепло від спалювання відходів деревообробки, які раніше необхідно було утилізувати. Ціна висушеної пилопродукції – на порядок вища, ніж вологої. Особливо це важливо при експорті. Адже волога деревина дорожче обходиться при перевезенні, а оскільки за це платив покупець, то ми були змушені хоча б на самій продукції знизити ціни. Нині ж, коли витрати на транспортування значно менші, то ми можемо трохи підняти ціну за продукцію. Таким чином у виграші – і продавець, і покупець. Завдяки автоматизації, процес переробки цінних порід (дуба, ясена) став практично безвідходним. Нині підприємство виготовляє новий для України вид паркету. Зауважу, що у Європі він уже не перший рік користується неабияким попитом, тож проблем зі збутом у нас немає. Найбільше його реалізуємо у Німеччину й Австрію. Його особливість полягає у тому, що висота дощечки 0,8 см, що удвічі менше за українські стандарти. Європейці ж вважають використання «товстого» (до 2 см) паркету – бездумним нищенням природи. Та й для нас, скажу відверто, це вигідно. Бо паркет ми продаємо не кубометрами, а квадратними метрами.

– А з якими країнами ще співпрацює підприємство?

– Здебільшого, країни-партери закуповують у нас різну продукцію. Так, Китаю реалізовуємо усю сосну і 2/3 ялини (круглий ліс), Румунії – решту ялини і технічну сировину, Словакії – також технічну сировину. А що стосується внутрішнього ринку, то в Україні найбільшим попитом користується вільха й береза.

– Скажіть, які лісові культури нині вирощує підприємство і які з них, на Вашу думку, найбільш економічно вигідні?

– На території угідь ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» ростуть як широколисті, так і хвойні дерева. Найбільшу частку займають дуб, сосна, ялина, граб, ясен, береза, вільха, модрина. Кожне дерево, як і людина, має своє завдання, тобто приносить певну користь. А отже у деяких аспектах – незамінне. Разом ці види лісових культур створюють цілий комплекс, який не лише покращує і полегшує життя людей, а всієї флори і фауни. Щодо економічної вигоди, то найбільш оптимальна для виробництва – модрина. Адже це високоякісна деревина, яка не надто чутлива до вологи і спеки. Крім того, у процесі догляду за нею не потрібно витрачати багато зусиль. Її особливість у тому, що у перші роки посадки вона стрімко набирає росту. А це і є найбільш важкий етап вирощування дерев. За ними постійно треба доглядати, як за маленькими дітьми, а що швидше це «дитя» росте, то менше паразитів здатні йому зашкодити.

– Чи є оновлення в автопарку підприємства?

– З радістю повідомлю, що є. У минулому році ми вже почали вкладати кошти у закупівлю великовантажних автомобілів МАЗ, з обладнанням для навантаження деревини. Також придбали економічний ескаватор «КОМАЦУ». Варто сказати, що ці зрушення ми робимо з двох причин. Перша – зменшити навантаження на руки людей. Адже з часом нам потрібно відходити від хлистової вивозки. Такий спосіб перевезення деревини із лісу у нижній склад не лише незручне й економічно недоцільне, а й травматично небезпечне для наших працівників. Друга – будівництво лісових доріг. Оскільки останніми роками головним пріоритетом у роботі визначено будівництво лісових доріг, то нищити їх старими лісовозами просто згубно. Лише у минулому році протяжність лісових доріг у Новоград-Волинському лісгоспі збільшилась на 4,2 км, а ще збудували 5,2 км земляного полотна під постійні дороги для подальшої розробки у 2014 році.

– Безумовно, фінансова стабільність підприємства – це гарний показник, але як він впливає на економічний стан Ваших працівників?

– Отримуючи прибуток, ми прекрасно розуміємо, що це заслуга наших працівників. Тому і їхній дохід збільшується. Так, у минулому році середньомісячна заробітна плата зросла на 10%. Якщо у 2012-ому вона становила 2910 грн., то у 2013 – 3222 грн. А середньомісячний фонд оплати праці за десять місяців минулого року склав 1756,1 тис. грн. Звісно, хтось заробляє більше, а хтось менше. Так, технічні працівники (прибиральниці, сторожі) отримують мінімальну (по підприємству) зарплату – близько 1,5 тис. грн., а водії лісовозів і великогабаритних машин, у відповідності до складності роботи, – 6-8 тис. грн. Крім того, ми забезпечуємо працівників повним соціальним пакетом, а коли є можливість і заслуги – винагороджуємо преміями. Головне, що люди розуміють: чим краще працюєш – тим більше заробляєш.

Фото Ігоря БОРЕМСЬКОГО.