24/05/2022
0Іван Агатій: Йому поліція про пні, від яких мерехтить в очах, а він про вольєри та оленів
Ліс нині, ця жива душа Матері-природи, гибне та марніє, бо в галузі не бачать головного, видаючи бажане за дійсне.
Цей неприємний, але такий на часі справедливий вердикт стосується передусім генерала від лісу та звіра, якого, на щастя, поки ще не в усіх лісових виділах повистріляли Василя Гончара. Раз-по-раз чуєш, читаєш, що той ліс рубають, розкрадають, що аж гай шумить. А він, цей Гончар, знову про другорядне-відкриття чергового вольєру. Зокрема в угіддях Берегометського лісництва Берегометського лісомисливського господарства на площі, де тому оленю (звиняй, дуже прошу) ніде дупу повернути. Бачте як: поліція (дай, Господи, їй кріпкого та милого здоров’ячка) про затримання фур із краденим лісом, з приводу чого треба гупати у дзвони від Берегомета до Чернівців, а Василь Борисович тимчасом про своє. І не зчуємось, як такі, як він зварганять у Держкомлісу йому за «заслуги» ще й сяку-таку подяку. Тому, забиваючи клепку людям другорядним, Гончар, свідомо не бачачи в своїй роботі головного, й виконує її абияк. Тобто, аби з рук. Про що, власне, переконують озвучені поліцією неодноразові випадки розкрадання деревини, розглядати які притомилися навіть в судах.
А поки добродію Гончар, ви відбуваєте свою роботу, поки вас без музики не спровадили з генеральської посади раджу кинути свій ясний взір й на таке не рядове явище, як страшенна засміченість лісів та перелісків. Де? Нотуйте: насадження в лісах Турятки, Синівців, Порубного, Виженки, Цецино… продовжувати? Тому раджу бесаги на плечі – і не гаючи часу, рушати та щось робити. Аби, Василю Борисовичу, бодай хоч чимось прислужитися лісу, який, по зробленому вами, є десятим ділом і це тоді, коли ви вигулькуєте у ранзі начальника облуправління від лісу та звіру всілякого.
Але нехай вже, коли вам кортить щось втяти про тії вольєри, буде як вам цього хочеться, бажається. Он у лісах побіля Нової Слобідки на вашій рідній Сокирянщині щойно запримітили не якогось там рядового хижака, а справжнього шакала. Одному з яких члени УТМР укоротили віку торік біля села Новоселиця, що на Кельменеччині. А із цим, Василю Борисовичу, що міркуєте робити? Ініціюйте виловити та заперти рідкісного звіра у черговий вольєр. Це ж ваша тема. А з розкраданням лісу якось вже допоможе поліція розібратись.
Іван Агатій, заслужений журналіст України, природознавець
ВАСИЛЬ ГОНЧАР: “У добропорядних людей існує внутрішній закон не ображати ні словом”
У добропорядних людей існує внутрішній закон не ображати ні словом, ні ділом будь-яку людину, бо то є важкий гріх. Проте ця норма не стосується колишнього кореспондента газети «Буковина», «природознавця» (так він себе іменує) Івана Агатія, тривале і безмірне зловживання алкоголем у якого не те що мінімізувало, а повністю витравило здатність реально оцінювати дійсність та тверезо мислити. Такий висновок напрошується після прочитання його пасквілю в інтернетресурсі BukNews «Йому поліція про пні, від яких мерехтить в очах, а він про вольєри та оленів», опублікованого 21 травня нинішнього року. Не володіючи реальною ситуацією у лісовому господарстві краю, не маючи жодних доказів та конкретних підтверджень, цей «правдоруб» звинуватив мене у всіх мирських гріхах, порадивши брати «бесаги на плечі – і не гаючи часу, рушати та щось робити».
Якби Іван Агатій поцікавився б реальним станом справ у лісовому господарстві краю, то довідався б, що держлісгоспи, діяльність яких координує Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства, максимально спрямовують роботу лісозаготівель так, щоб відійти від суцільних способів рубок. У нашій області мають найширше застосування наближені до природи рівномірно поступові рубки, із застосуванням яких проводиться понад 70 відсотків всього обсягу лісозаготівель. Проведення рівномірно-поступових рубок дає можливість суттєво зменшити негативний вплив, порівняно з суцільними рубками на навколишнє середовище, знизити витрати на створення нових насаджень, скоротити строки вирощування деревостанів. Особливо важливо, що новий ліс створюється посівом насіння місцевого походження і в процесі природного відбору зберігається природне поновлення, найбільш пристосоване до умов місцезростання. В подальшому рубками догляду в молодняках формується належний склад насаджень. Насадження не вирубується одночасно, а в декілька прийомів, чим мінімізується негативний вплив на навколишнє природне середовище.Тепер щодо використання деревини. Торік лісгоспи заготовили та реалізували 535 тис. куб. м ліквідної деревини, що майже удвічі менше від обсягів, які заготовляли 10-20 років тому, а за 4 місяці нинішнього року лісогосподарські підприємства ЧОУЛМГ заготовили лише 119 тис. куб. м ліквідної деревини. Підтвердженням раціонального використання природного потенціалу може служити такий приклад: в області приростає в середньому за рік 4,4 кубометри деревини на одному гектарі вкритої лісом площі. Простий арифметичний розрахунок свідчить, що за рік в лісах області приростає майже один мільйон кубометрів деревини, тоді коли річний обсяг всього лісокористування (заготівля деревини) становить не більше 600 тисяч кубометрів, тобто простими словами кажучи приростає більше як вирубується. То де тут пні «мерехтять в очах», як це подає невіглас від лісу Іван Агатій. При цьому нам, безумовно, слід розвивати глибоку переробку деревини, непочатий край роботи також у використанні відходів лісопиляння та деревообробки. Слід краще використовувати туристично-рекреаційний потенціал лісів, заготівлю та переробку продукції побічного користування лісовим ресурсами аж до виготовлення кінцевого продукту.І ще про дбайливе ставлення колективів лісгоспів до лісу, його відтворення і посадку нових насаджень. Колективи державних лісогосподарських підприємств провели заходи з лісовідновлення на загальній площі 1265 га при завданні 1170 га, в тому числі створено 323 га лісових культур при плані 300 га, збережено 909 га природного поновлення при планові 870 га. Заходи з лісорозведення проведено на загальній площі 86 га при завданні 85 га, у тому числі висаджено 32 га нових лісів та проведено заходи із самозаліснення на площі 54 га нелісових земель державного лісового фонду. Всього упродовж цьогорічної весняної лісокультурної кампанії було висаджено 2 мільйони 447 тисяч одиниць садивного матеріалу.А ви, пане Агатію, стверджуєте, що «Ліс нині, ця жива душа Матері-природи, гибне та марніє, бо в галузі не бачать головного, видаючи бажане за дійсне». Це ви у своїй писанині видаєте те, що вам примарилося у п’яному угарі за реальність. Як ото в одному з матеріалів у газеті «Буковина» про нібито плачевний стан справ в Берегометському лісомисливському господарстві, коли ви там для збору фактів не були, з колишнім його директором Миколою Ракевичем не спілкувалися, але наводили пряму мову цього поважного керівника. Люди мусили приїжджати з Берегомета до Чернівців і вимагати спростування недостовірних фактів.
А тепер скажу про «засміченість лісів та перелісків». На території державного лісового фонду краю створено понад 100 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 70 тисяч гектарів, туристична та рекреаційна принада яких беззаперечна. До речі, за площею заповідності наша область знаходиться у першій п’ятірці по Україні. А на території державного лісового фонду працівники держлісгоспів облаштували майже 100 рекреаційних пунктів, цього року плануємо і вже почали роботи зі створенню чотирьох комплексних місць рекреації та відпочинку нового типу. Там є всі умови для відпочинку, є місця для збору сміття. Однак люди є різні, смітять де попало. В тому числі й на берегах річок і струмків, на узбіччях автошляхів, стихійні смітники є майже у всіх населених пунктах краю. Отже, судячи з ваших натяків, спроваджувати з «генеральських посад» належить і керівника Служби автомобільних доріг, і директорів Дністровського басейнового управління водних ресурсів, Басейнового управління річок Прут і Сірет, більшості керівників територіальних громад та старостів. Але ж культура і чистота наших територій залежить від кожного з нас, кожного буковинця.
Нас, лісівників, теж дуже непокоять самовільні рубки. І ми всіляко боремося з ними. Торік працівники державної лісової охорони виявили 46 випадків незаконних рубок обсягом 231 куб м на суму збитків майже 1, 5 млн. грн., з яких у 8-ми випадках збитки відшкодовано порушниками добровільно, решта справ направлено у правоохоронні органи на розслідування та притягнення порушників до відповідальності. Цього року працівники державної лісової охорони виявили вже 15 випадків незаконних рубок обсягом 95 куб. м на суму збитків 897 тис. грн. Всі справи направлено у правоохоронні органи на розслідування та притягнення порушників до відповідальності.Нині дуже ретельно ведеться облік заготовленої деревини. Її реалізація здійснюється через електронні торги, тому жоден кубометр заготовленої деревини не може реалізуватися безконтрольно. І це «заслужений журналіст України» мав би знати. І писати обґрунтовано, а не, як у народі кажуть, «біг пес через овес».Зараз, до вашого відома, не вельми шановний Іване Агатію, в лісовій галузі здійснюються позитивні реформи, які сприяють підвищенню продуктивності праці, раціональному використанню деревини, оновленню технічного парку. І ми трудимося не в надії, що «зварганять у Держкомлісу за «заслуги» ще й сяку-таку подяку», а щоб підтримувати зелене шатро краю, насаджувати нові ліси, дбати про наших працівників. До слова, якщо середня заробітна платня на державних лісогосподарських підприємствах торік становила 9675 грн, у першому кварталі нинішнього року – 10612 грн, то у квітні – 11488 грн.
У лісовому господарстві немає другорядних питань, всі головні. Зокрема і створення вольєрів у Берегометському лісомисливському господарстві, і збільшення поголів’я зубрів, і зимову підгодівлю тварин, і посадка нових лісів… Всі плани і завдання намагаємося виконувати якнайкраще. І це відзначають керівники Державного агентства лісових ресурсів, і крайова влада.
А такому поважному ресурсу як BukNews варто було б прискіпливіше ставитися до перевірки авторських дописів, зокрема й до таких авторів як Іван Агатій.
