Проект ЗАКОНА УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок

Кабинетом Министров внесен законопроект ужесточающий требования к изменению целевого назначения земель ПЗФ.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля 
під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок
___________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3—4, ст. 27):
1) у статті 20:
абзац перший частини шостої після слова “допускається” доповнити словами “(крім випадків, визначених абзацом другим частини сьомої цієї статті)”;
частину сьому доповнити абзацом такого змісту:
“Зміна цільового призначення земель природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення, а також заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків для цілей, не пов’язаних з їх збереженням та використанням, забороняється, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання відповідні земельні ділянки вилучаються і передаються у постійне користування для розміщення об’єктів національної безпеки і оборони.”;
2) частину третю статті 97 виключити.

2. Статтю 54 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 502; 2010 р., № 11, ст. 112) доповнити частиною такого змісту:
“Зміна меж, категорії та скасування статусу природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення, а також заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків для цілей, не пов’язаних з їх збереженням та використанням, забороняються, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання відповідні земельні ділянки вилучаються і передаються у постійне користування для розміщення об’єктів національної безпеки і оборони.”.

IІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Голова
Верховної Ради України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок)

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект акта розроблено на виконання пункту 84 Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р.
Проектом акта передбачається доповнити частини шосту та сьому статті 20 Земельного кодексу України з метою заборони зміни цільового призначення земель природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення, а також заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків для цілей, не пов’язаних з їх збереженням та використанням, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання відповідні земельні ділянки вилучаються і передаються у постійне користування для розміщення об'єктів національної безпеки і оборони.

Вищенаведені території та об’єкти природно-заповідного фонду (їх заповідні зони) потребують особливого захисту, оскільки:
а) мають загальнодержавне та національне значення;
б) згідно зі статтями 15, 18, 20, 31, 33 та 35 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» створюються з повним вилученням ділянок землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю із господарського використання;
в) є унікальними, мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну та іншу цінність і займають відносно незначну площу.

Зокрема, згідно зі статтею 15 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» природні заповідники – це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів. Відповідно до статей 18, 21, цього Закону режим заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

На сьогодні, в Україні налічується 4 біосферних заповідники, 19 природних заповідників, 47 національних природних парків, а також 18 ботанічних садів, 7 зоологічних та 19 дендрологічних парків загальнодержавного значення. Таким чином, дія передбачених законопроектом положень загалом поширюватиметься на 114 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, або 1,47% від їх загальної кількості, яка становить 7739 одиниць.

При цьому, загальна площа перелічених об’єктів (за виключенням площі заповідних зон національних природних парків, яку через відсутність у значній кількості випадків проектної документації з організації їх територій точно визначити не можна) становить 320 983,9 га (у тому числі: 205 295, 7 га – 19 природних заповідників; 1781,1 га – 18 ботанічних садів загальнодержавного значення; 119,6 га – 7 зоологічних парків загальнодержавного значення; 1448,5 га – 19 дендрологічних парків загальнодержавного значення; 112 339 га – заповідних зон біосферних заповідників, включаючи акваторії) або 0,53% від загальної площі території країни, що складає 60354,8 тис. га.

Навіть якщо додати до цього загальну площу 47 національних природних парків України 1215 824,3 га (у складі яких заповідні зони займають відносно невелику частину) то дія законопроекту і тоді поширюватиметься не більш ніж на 2,54 % території країни.
Запропонована норма дозволить посилити вимоги щодо збереження найбільш цінних об’єктів природно-заповідного фонду, які мають загальнодержавне та національне значення, що відповідатиме визначеному статтею 5 Земельного кодексу України пріоритету вимог екологічної безпеки, як одному з основних принципів земельного законодавства.

Відповідно, з метою узгодження норм Закону України «Про природно-заповідний фонд України» із нормами Земельного кодексу України, статтю 54 цього Закону пропонується доповнити частиною щодо заборони зміни меж, категорії та скасування статусу природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення, а також заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків для цілей, не пов’язаних з їх збереженням та використанням, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання відповідні земельні ділянки вилучаються і передаються у постійне користування для розміщення об'єктів національної безпеки і оборони.

Чинною редакцією частини третьої статті 97 Земельного кодексу України регламентовано, що проведення розвідувальних робіт на землях заповідників, національних, дендрологічних, ботанічних, меморіальних парків, поховань і археологічних пам'яток дозволяється у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України.

Це фактично створює правову колізію, з огляду на таке.

Відповідно до статті 45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території природних заповідників, серед іншого, забороняється стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, порушення ґрунтового покриву, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування тощо. Обмеження господарської діяльності визначені цим Законом і щодо інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

У зв’язку із зазначеним, навіть за рішенням Кабінету Міністрів України не може бути дозволено провадження діяльності, яка суперечить закону.

У випадку, якщо проведення розвідувальних робіт не суперечитиме цільовому призначенню земель (статтями 91, 96 Земельного кодексу України регламентовано, що власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням) та режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду (наприклад, у разі проведення відповідно до законодавства розвідувальних робіт в межах господарської зони національного природного парку), то такі роботи можуть здійснюватися на підставі угоди з власниками землі або за погодженням із землекористувачами (як встановлено чинною редакцією частини першої статті 97 Земельного кодексу України, зміни до якої не вносяться).
Аналогічна ситуація має місце і щодо об’єктів охорони культурної спадщини.
У зв’язку із зазначеним проектом акта пропонується частину третю статті 97 Земельного кодексу України вилучити.

2.Мета і шляхи її досягнення
Проект акта розроблений з метою посилення вимог щодо збереження цінних природоохоронних територій та охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок.

3.Правові аспекти
До нормативно-правових актів, які діють у цій сфері суспільних відносин, належать: Земельний кодекс України, Закон України «Про природно-заповідний фонд України» та інші.

4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту акта не потребуватиме додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів
Проект акта погоджено Мінфіном, Мінекономрозвитку, та Держпідприємництвом без зауважень.
Отримано висновок Мін’юсту від 26.07.2013 за результатами правової експертизи проекту акта без зауважень, але із застереженням щодо проблем вилучення земель для суспільних потреб чи з метою суспільної необхідності.
Аналогічне зауваження було висловлено і Мінагрополітики.

За результатами розгляду законопроекту на засіданні Кабінету Міністрів України 18.09.2013, Урядом схвалено проект акта (пп.3 п.2 Протоколу № 55), доручивши Мінприроди разом з Мінагрополітики та Мін’юстом доопрацювати його з урахуванням результатів обговорення, зокрема доповнити положеннями щодо можливості прийняття рішення стосовно використання відповідних земель для суспільних потреб чи з метою суспільної необхідності.

Доопрацьований за результатами міжвідомчої узгоджувальної наради від 01.10.2013 проект акта погоджено Мінагрополітики та Мін’юстом без зауважень.

6. Регіональний аспект

Проект акта стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць та передбачатиме, у разі його прийняття, позитивний ефект для довкілля за рахунок збереження і забезпечення невиснажливого використання цінних природоохоронних територій, а також підвищення рекреаційного і туристичного потенціалу регіонів.

6.1. Запобігання дискримінації
Проект акта не містить положень, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції
У проекті акта відсутні положення, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення
Проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів
Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу
Прийняття та виконання вимог Закону дасть змогу покращити стан збереження природно-заповідного фонду, а також створити передумови для недопущення зловживань під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок цінних природоохоронних територій.

Усунення правової колізії щодо проведення геологорозвідувальних робіт на землях природно-заповідного фонду дозволить зменшити ризики щодо впровадження відповідних видів господарської діяльності

Для громадян – позитивний ефект за рахунок створення передумов для покращення стану довкілля та збереження цінних природоохоронних територій.
Проект акта відповідає принципам державної регуляторної політики.

11. Прогноз результатів
Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок) сприятиме збереженню цінних природоохоронних територій та покращенню стану довкілля.

Міністр О.А. Проскуряков