06/04/2022
0Щоб протистояти зовнішньому ворогу сьогодні, як ніколи необхідно всіляко підтримувати підприємницьку діяльність – основу будь-якої економіки. Втрати промисловості колосальні. Завдання влади максимально сприяти бізнесу.
На жаль, запровадження продаж деревини виключно через електронні аукціони провокує подальше скорочення деревообробного виробництва через штучно створений ажіотаж, а також завищені стартові ціни аукціону. На сьогодні деревина у Європі нижча, ніж в Україні. Наприклад у Польщі бук (на фото), колоди 12 м, вихід шпону 60 %, коштували 110 євро куб. В нас так коштує сорт C та D, вихід з яких не більше 45 %.
Додатковий дохід державних лісгоспів у 71 млн. грн., від початкової вартості деревини, про якій пафосно звітує “Українська енергетична біржа”, за нашими прогнозами виллється у збитки підприємців у обсязі 90-100 млн. грн., які стали неконкурентними через невиправдано завищені ціни на сировину. Не кажучи про скорочені робочі місця і недоотримані податки.
Звісно, ж падіння виробництва відбувається у приватному секторі, бо державні лісгоспи, як і раніше, беруть деревину за собівартістю. А вона щонайменше у 2,5-3 рази нижча за ринкову. При цьому ефективність переробки у лісгоспах набагато нижча, ніж у приватника, який рахує кожну копійку.
На наше переконання рішення Держлісагентства про відміну прямих угод та повернення до 100 % аукціонів було помилковим. І не просто помилковим – це результат лобіювання інтересів Української енергетичної біржі, яка фактично монополізувала ринок деревини. Мета монополізації – отримати відсоток від усіх продажів круглого лісу.
Питання до Міндовкілля та Держлісагентсва: чому ви відмовилися від послуг електронних майданчиків, які в цей час пропонували вам проводити аукціони безкоштовно? Чому деревообробники повинні платити 1 % біржі, а не направляти ці кошти, наприклад, на військовим або гуманітарну допомогу?
Я з подивом читаю звернення «кишенькових» громадських організацій, які виникли нізвідкіля та раптово стали на захист електронних торгів після неодноразових закликів до Кабміну від реальних асоціації щодо повернення прямих угод.
Розрахунок простий: за місяць з початку відновлення торгів у березні через біржу буде реалізовано необробленої деревини на суму біля 1 мільярда гривень. Один відсоток від суми – 10 мільйонів гривень на рівному місці.
Справжні регіональні, галузеві асоціації, які об’єднують реальних деревообробників, працюють 5-10 і більше років, запропонували компроміс, якій закладений у законопроект «Про ринок деревини»: зрозумілий розрахунок стартових цін та не менше 50 % поставок за прямими, чітко регламентованими, угодами. Зрозуміла і перевірена практика, тією ж Польщею, яка успішно розвинула власну деревообробку, є конкурентною, успішною, СТАБІЛЬНОЮ.
Кричущий приклад: відмова ІКЕА від використання деревини українського походження. Таке рішення компанія пояснює “неможливістю перевірити легальність деревини” після 24 лютого. Дійсно, важко перевірити сировину, яка скуповувалася на електронних аукціонах по лоту по всій Україні і невідомо де її брати наступного місяця, кварталу. АЛЕ…
Але я впевнений: ті ж самі “Українські лісопильні” мали б аргументи для ІКЕА про збережені ланцюжки поставок ЛЕГАЛЬНОЇ деревини, якби мали ПРЯМІ угоди з постачальниками. Ті самі угоди, запровадження яких реальні підприємці, а не кишенькові ГО, вимагали у Кабміну, Міндовкілля та Держлісагентства на Всеукраїнських форумах деревообробників, численних круглих столах та зверненнях.
Яким чином Кабмін планує компенсувати втрату одного з найбільших у світі споживачів деревини?
До монополізації аукціонів «ліцензованою» «Українською енергетичною біржею», в аукціонах брали участь біля 12,5 тисяч учасників. Після примусового переходу на цю біржу кількість учасників скоротилася десь до трьох тисяч учасників. Наразі в торгах беруть участь біля однієї тисячі учасників. Підготовка і проведення аукціонів не стали кращими, плата за послуги зросла, збір необхідних документів для реєстрації і перереєстрації учасників – неймовірно складна і тривала процедура. Де «покращення»? Яке може бути ліцензування під час війни? Чому інші біржі не можуть заходити на ринок?
Окремо хочу сказати про Дежлісагентство. Стартові ціни, як і раніше, не відповідають ні ринку, ні здоровому глузду. Чому досі не розроблено формулу стартових цін з прив’язкою до ринку чи якогось середньозваженого показника? Чому досить немає типового договору, в якому будуть прописані обов’язки і відповідальність усіх сторін? Пане Болоховець, ви обіцяли провести реформу лісового господарства, оптимізувати витрати, зменшити собівартість. Де це все?
Одним з аргументів за проведення аукціонів є начебто випадки продажу деревини лісгоспами по заниженим цінам. Шановні громадяни, прошу із відомими вам фактами звертатися до Держлісагентства – у них є вся інформація та повноваження розібратися хто, а саме головне, кому продав ліс, по якій ціні і які нанесені збитки. Є у нас правоохоронні органи, яким це теж буде цікаво.
Нам не потрібен «сірий», «лівий», «дармовий» ліс. Позиція підприємців Львівщини, як і інших регіональних та галузевих асоціацій, єдина: нам необхідні справедлива ціна та правила торгівлі, які відповідають ситуації в країні. А вона така, що необхідно терміново сприяти стабільній роботі деревообробного бізнесу, а не наживатися, а тим більше воювати з підприємцем. Іншого шляху нема, як зробити підприємства конкурентоспроможними шляхом термінового переходу на прямі угоди продажу деревини за зваженими ринковими цінами і максимального спрощення усіх процедур.
