05/04/2022
0Їхні тіла з поля бою забрав батько, який і сам став добровольцем у війні із Росією.
На Прикарпатті попрощалися з двома братами Бутусіними – Романом та Леонідом. Вони загинули пліч-о-пліч, боронячи від російських окупантів Чернігівщину. Самі – росіяни. 2014 року їхні батьки, втікаючи від репресій путінського режиму, переїхали в Україну. Голова родини одразу добровольцем пішов воювати в АТО. На фронті він і зараз. Тіла своїх синів зміг забрати додому, лише коли поле їхнього останнього бою звільнили від рашистів.
Про це йдеться в ТСН.
Сотні людей прийшли попрощатися з братами – Роману Бутусіну було 24 роки та Леоніду – 21. У невеликому містечку на Прикарпатті їх надзвичайно поважали. «Кров ваша, мої дорогі, улюблені діти, вона пролита недаремно. Це буде запорукою нашої майбутньої перемоги. І повстання всередині самої Росії. Я все ж думаю і сподіваюся, що совість прокинеться у цих мужиків, які називають себе росіянами», – так на відео Олег Бутусін, який і сам воює, зняв на місці останнього бою своїх синів.
Він сам знайшов їхні тіла та по крупинках зібрав інформацію про цей бій. Сили з окупантами, каже, були нерівні. Роман та Леонід загинули пліч-о-пліч на Чернігівщині, обороняючи село Лукашівка. «З нашого боку било 2 танки Т-64. А з їхньої – до 40 одиниць техніки. Вони підбили БМП 2 супротивники – це як мінімум. Знаючи їхній характер, я зрозумів, що вони билися до кінця», – каже батько.
З багатодітною сім’єю Бутусіних ТСН познайомилася 8 років тому. Коли вони з російського Владивостока, втікаючи від переслідувань путінського режиму, оселилися на Прикарпатті. Себе вони називали російськими націоналістами та були в опозиції до тамтешнього режиму. За те, що не мовчали, ФСБ главу сім’ї оголосила у розшук.
Однак переїхати саме до України, каже Олег, їх все ж таки спонукала війна на Донбасі. Він одразу пішов воювати добровольцем у лавах «Правого сектору». А найстарші сини Роман та Леонід вступили до Академії Сухопутних військ. І хоча з часом почалися проблеми зі здоров’ям, і вони могли уникнути фронту, все ж контрактниками пішли боронити Україну. «Вони були військовими до мозку кісток. Вони все вивчали, їм било все цікаво. Вони вміли стріляти з усього», – переконує чоловік.
У багатодітній родині Бутусіних ще 10 дітей. Підростають інші сини. Григорій – студент, але зараз добровольцем з батьком також їздить на передову. Ще двоє менших хлопчиків теж мріють про військову кар’єру і зараз вчаться у профільному ліцеї.
