28/03/2022
0Запорізькі лісівники нині фактично роз’єднані, розділені навпіл через війну. Більша частина підприємств опинилась у тимчасовій окупації… Але й у таких надскладних умовах вони працюють, зокрема, бережуть ліси від вогню.
– Фактично з перших днів російського вторгнення в Україну наша область стала ареною активних бойових дій. Особливо Приазов’я. Після реорганізації у нашій області є три держлісгоспи – ДП «Мелітопольський лісгосп», ДП «Бердянський лісгосп» та ДП «Пологівське ЛМГ», до якого приєднали колишній ДП «Запорізьке ЛМГ», – розповів начальник Запорізького ОУЛМГ Володимир Селюк. – Всі наші підприємства та лісництва з інфраструктурою, на жаль, опинились на тимчасово окупованій території. Це майже 296 наших працівників. Лише колишнє ДП «Запорізьке ЛМГ» із двома лісництвами – на українській території. Але й там зараз лінія фронту.
– Чи Вам відомо, яка ситуація з колегами в окупації?
– Звісно, ми всі дуже переживаємо за колег і колективи. По можливості намагаємося підтримувати з усіма зв’язок. Звісно, про якусь господарську діяльність чи посадку нових лісів в умовах окупації й мови не може йти. Тож люди, які, незважаючи на все, виконують свої обов’язки, намагаються зберегти і врятувати наші підприємства та державний лісовий фонд Запорізької області.
На жаль, у нас вже є загиблий працівник. Наскільки мені відомо, окупанти розстріляли нашого тракториста з Мелітопольського лісгоспу, коли він їхав повз їхній блокпост на власному автомобілі. Дізнатись про обставини трагедії детально теж поки немає змоги. Є у нас і матеріальні пошкодження інфраструктури й будівель по Пологівському лісгоспу та його лісництвах. Не критичні, але є таке. Збитки підрахувати теж немає можливості.
– До всього негативу війни та окупації ще варто додати пожежонебезпечний період. І загроза пожеж зростає через бої, обстріли, бомбардування.
– Так. Саме тому наші працівники навіть на окупованих територіях намагаються робити все можливе, аби не допустити нищівних лісових пожеж. Бо у нас і без війни загальна площа державного лісового фонду в області була чи не найменшою в країні – 76,8 тис. га. А в окупованих районах самі соснові ліси, що дуже уразливі до вогню. От у Енергодарському районі, де захоплена атомна електростанція, спалахнула лісова пожежа. Просто дивом співробітники нашого ДП «Мелітопольське лісове господарство», а конкретно – Кам’янського лісництва, не допустили, щоб пожежа з низової швидко перейшла у верхову. Я щиро вдячний нашим працівникам за мужність та самовідданість.
На прифронтовій території ситуація теж дуже складна. Але запорожці працюють, не шкодуючи сил. Тож протидія лісовим пожежам нині наше основне завдання.
– Чи є хоч якась можливість підтримати колег у скрутній ситуації?
– Готуємо гуманітарний вантаж – продукти, речі повсякденного вжитку для тих, хто тимчасово в окупації, їхнім рідним й близьким. Зараз це питання перебуває на особливому контролі у нашій обласній військовій адміністрації.
До речі, незважаючи на війну, всі наші працівники обласного управління та держлісгоспів у повному обсязі отримали заробітну платню за лютий та аванс за березень. У жодному разі не забули й не забудемо нікого.
– А як працюють запорізькі лісівники на українській території?
– Наші лісництва, які знаходяться не в окупації, виконують усі необхідні мобілізаційні завдання, а також допомагають Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, територіальній обороні області, місцевим громадам. Це і поставка палива, заготівля дров і ще багато чого. Управління також працює – хто на робочому місці, хто онлайн. Копітка робота триває. Тримаємось гуртом, бо мусимо берегти один одного та наші ліси.
Так запорожці садили нові ліси ще до війни
Микола ЯВОРСЬКИЙ,
ЕКО-інформ,
“Лісовий і мисливський журнал”,Газета “Природа і суспільство”
