Холодноярські ліси: від минувшини до майбутнього

Немає ближчої для душі нашого народу людини, ніж Тарас Григорович Шевченко. Той, хто відображав суть і думи людські, хто словом вставав проти неправди і пригноблення, впокорення і несправедливості, продовжує залишатися головним Поетом України, її пророком і щиросердним розрадником.У наступному році ми відзначатимемо 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка. Це будуть по-справжньому всенародні урочистості, до яких усі ми готуємось. Пошанувати Великого Кобзаря — це значить продовжити його творчість, силу його духу, яка енергетично наповнює нас, у віки! І для нас — тих, хто живе сьогодні, і хто житиме опісля, — це потрібно.

Багато написано про життя і поезію Тараса Шевченка. Немало споминів про нього передається з покоління в покоління. Деякі з них уже стали легендами.

Приміром та, яка пов’язана з цілющим джерелом, що поблизу села Михайлівка Кам’янського району. За переказами, саме з нього пив воду Тарас Шевченко, коли мандрував у Холодний Яр. Це був 1843-ий рік. Подорож поета відбувалася влітку, коли спека проникала навіть крізь густе листя дерев. Саме біля цієї чистої води, яка, як вважали селяни, додавала сили, й зупинився поет на перепочинок.
Чи так це було, чи ні, але з давніх-давен місцеві люди пов’язують це джерело саме з Великим Кобзарем.

Працівники Грушківського лісництва ДП «Кам’янське лісове господарство» дослухалися цих розповідей і кілька років тому створили тут рекреаційну зону, яку назвали «Тарасова криниця».

Грушківські лісівники закріпили схили яру, в якому знаходиться джерело, розчистили русло струмка, а над самим джерелом збудували криницю — щоб вода від опалого листя не засмічувалася. До упорядкування цієї місцини запросили учнів Михайлівської спеціалізованої школи-інтернату, спільно з якими на схилах яру посадили молодий ліс. Зараз тут прохолодно навіть у найспекотніші дні.
Великий вклад у спорудження цього місця відпочинку вніс майстер лісу Грушківського лісництва Григорій Іванович Ковтун. Він сам створив дизайн і разом із лісівниками збудував криницю, під навісом якої встановив невеличкий бюст Шевченка, опорядкував озерце тином з глечиками, поставив столи та лавки — щоб відвідувачам було де відпочити. Тиша і спокій панують тут, перегукуються в деревах птахи, легко струменить вода, ніби сама поезія піднімається з земних глибин до світла.
У 2007-му році цей рекреаційний пункт отримав друге місце у всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел» і статус державної пам’ятки природи місцевого значення.

Слід сказати, що й відпочивальників буває тут немало. Люди приїжджають звідусіль, у тому числі з Кам’янки, Черкас, інших областей. Їдуть передусім за цілющою водою, але не оминають увагою і те, з чиїм ім’ям пов’язане це джерело. Зринають у пам’яті вірші Тараса Шевченка, лунає серед лісу його поезія. «Тарасова криниця» енергетично насичує і тіло, і душу. І в цьому її дивовижність.

— Сьогодні, — розповідає директор ДП «Кам’янське лісове господарство», яке входить до складу Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, Віталій Верес (на фото), — на території нашого лісгоспу діє 17 рекреаційних пунктів. Торік один із них було відкрито і поблизу урочища «Тарапун».

Наші ліси, передусім Холоднояр’я, приваблюють своєю красою, історичною значимістю відпочивальників з усіх усюд. В тому числі — і з-за кордону. Тут повставала Коліївщина, народжувалась козацька слава, діяла Холодноярська республіка, в Мотронинський та Лебединський монастирі, які теж розташовані в наших лісах, йшли прочани з найвіддаленіших місць України. Тут були бази партизан, які боролися проти фашистських загарбників. У Холоднояр’ї росте славетний «Дуб Залізняка», якому вже понад 1100 років. А приміром урочище «Тростянка» пов’язане з перебуванням у ньому видатного композитора Петра Чайковського, де, як вважають, у нього й народився задум майбутнього балету «Лебедине озеро».

Дати людям можливість доторкнутися до глибин історії, відчути епохальні події, які відбувалися в цих місцях, — таке завдання ставлять перед собою працівники Кам’янського лісового господарства, створюючи рекреаційні зони в місцях, пов’язаних з величною минувшиною нашого краю. Участь у цій роботі беруть лісівники всіх лісництв, які входять до складу нашого державного підприємства,

— Креселецьке, Грушківське, Комсомольське, Капітанівське, Макіївське.

— По кількості історичних та природних об’єктів ліси, підпорядковані вашому підприємству, взагалі унікальні.

— Це — правда. Тільки природно-заповідний фонд Холоднояр’я становить понад півтори тисячі гектарів. Статус гідрологічної пам’ятки місцевого значення мають джерело з оздоровчими властивостями та два найкрасивіших озера поруч із ним під назвою «Малярове». Тут же, в Грушківському лісництві, розташована «Непівська балка» — теж державна пам’ятка місцевого значення. Маємо заказник місцевого значення «Грушківський», де ростуть рослини, занесені до Червоної книги. Дивують рідкісними рослинами заказники «Зубівський», «Оля». Постійно приїжджають люди до джерела «Живун», цілющі властивості якого відомі в усій Україні.
В цілому у підпорядкуванні кам’янських лісівників 26 тисяч гектарів земель лісового фонду. Це велика робота — відтворювати, збільшувати і впорядковувати ці лісові масиви, оберігати їх від пожеж і браконьєрів, проводити санітарні рубки і рубки загального користування, саджати нові ліси на площах, звільнених від старих і хворих дерев. Усе це роблять наші працівники — професіонали своєї справи, трудові досягнення, фаховий рівень яких не­одноразово відзначався на обласному та всесоюзному рівнях.
Так, за дев’ять місяців цього року лісовідновлення було проведене на площі 58,1 гектара, створено нових лісів на площі 12,5 гектара. В посівних відділеннях наших розсадників висіяно 5,7 гектара посівів насіння основних лісоутворюючих порід. Проведено догляд за лісовими культурами на площі 800,7 гектара.

Ліс повинен розвиватися, продовжуватися у віки для наступних поколінь. Від того, як багато його буде й яким здоровим він виросте, залежить дуже багато. Передусім — чистота повітря, яким ми дихаємо, стабільність клімату, життєздатність усього живого на землі, цілющі властивості природи. Саме для цього ми, лісівники, і працюємо.

— Слід сказати, що досить успішно. Кам’янський лісгосп завжди займав лідируючі позиції в системі обласного управління лісового і мисливського господарства. За підсумками дев’яти місяців цього року, ви разом із Смілянським лісгоспом займаєте третю позицію.

— Працівники нашого колективу сумлінно виконують усі заплановані лісогосподарські заходи й виробничі завдання, і роблять це на високому професійному рівні. За що я всім їм щиро вдячний.

За дев’ять місяців ми заготовили понад 39 тисяч кубічних метрів деревини, в тому числі майже 24 тисячі кубічних метрів з рубок головного користування. За цей час підприємство реалізувало продукції і послуг на суму понад 18 мільйонів гривень, що на 4,1 відсотка більше, ніж за цей же період наступного року. Це дозволило нам збільшити фонд оплати праці на 103,5 відсотка, перерахувати понад 2,7 мільйона гривень єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, а до зведеного бюджету сплатити більше 2,6 мільйона гривень.

Освоювати лісовий фонд з найбільшою ефективністю для економіки країни та області й у той же час раціонально для самої природи — це головне завдання. Люди бачать, як ми висаджуємо нові ліси, як дбаємо про їхнє збереження і розвиток. Таку роботу вони поважають. Взагалі, хочу сказати, що ставлення до професії лісівника сьогодні суттєво змінилося. Цей важкий труд отримує ту повагу від суспільства, на яку й заслуговує. Бо й робимо ми добру справу — вирощуємо здоровий і продуктивний ліс — для блага держави, нашого народу, майбутнього.