Міжнародна науково-практична конференція вчених, викладачів, аспірантів та студентів «Лісівнича освіта і наука: історія, сучасний стан та перспективи розвитку»

Положительные сдвиги на лесохозяйственном факультете очевидны и они радуют…Тревожит одно: если резолюции конференции будут реализованы и воспитанные на европейских "понятиях" молодые лесоводы придут на производство, то… Будет  нужен талант, – уровня Шукшина, чтобы написать ремейк рассказа "А поутру они проснулись"… Удивило то,  что лесфак ХНАУ якобы оказался значительно старше факультета в Киеве… Впрочем это чисто мужские разборки, – женщины выясняют кто моложе…  М.П.

Міжнародна науково-практична конференція вчених, викладачів, аспірантів та студентів «Лісівнича освіта і наука: історія, сучасний стан та перспективи розвитку» відбулася 16–19 жовтня 2013 р. у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва.

У конференції взяли участь 100 науковців, викладачів, аспірантів і студентів із України, Польщі, Російської Федерації (зокрема Республіки Дагестан), які представили 62 доповіді, опубліковані у окремому збірнику.

Особливий інтерес викликала доповідь голови департаменту лісокористування Варшавського Університету наук про життя (Life Sciences) і координатора робочої групи ІЮФРО з питань лісової освіти (Education in Forest Sciences) професора П. Пасхаліс-Якубовича. Він наголосив, що для вирішення проблем відносин «людина-ліс-лісівництво» поряд із базовими предметами, які вивчають на лісогосподар¬ських факультетах, необхідно приділяти увагу фундаментальним предметам, які розширюють світогляд студентів, зокрема пов’язаних із навколишнім середовищем, урегулюванням інтересів збереження природних екосистем і лісового господарства, а також із лісовим і природоохоронним законодавством, лісовою політикою, туризмом, створенням і захистом насаджень населених пунктів, інформатикою, ергономікою, гігієною безпеки тощо.

Міжнародна ініціатива робочої групи ІЮФРО з питань лісової освіти (IUFRO Learning Initiatives) – це різновид літньої школи. Основною метою такої школи є ознайомлення студентів і молодих фахівців з усіх континентів із сучасними аспектами управління лісовим господарством, які не входять до традиційних програм, зокрема стосовно впливу клімату на ліс і реакції лісових екосистем, прийняття логічних рішень щодо ціноутворення при заготівлі й транспортуванні деревини, використання дистанційного зондування та ГІС-технологій. Відбір учасників проводиться науковим комітетом ІЮФРО на основі надісланих резюме. 
Доповідь проф. М. Засади, заступника декана з наукової роботи факультету лісового господарства Головної школи сільського господарства у Варшаві була присвячена проблемам вищої лісової освіти у Польщі та Євросоюзі. Проф. М. Засада та декан лісогосподарського факультету ХНАУ ім. В.В. Докучаєва доцент А.М. Полив’яний склали проект Угоди про співпрацю зазначених факультетів.

Зліва направо: П. Пасхаліс-Якубович, А.М. Полив’яний, М. Засада

Дослідженнями доцента кафедри історичних і соціально-політичних дисциплін ХНАУ О.М. Голікової було доведено та документально підтверджено, що факультет лісового господарства цього ВНЗ бере початок від лісівничого училища у Варшаві, створеного 17(29) жовтня 1816 року за указом російського імператора і короля польського Олександра І. Це означає, що факультет є значно старішим, ніж вважали раніше, коли датою його створення вважали 1840 рік – рік приєднання до Маримонтського землеробського інституту Варшавської школи лісничих. Одержані дані свідчать, що факультет лісового господарства Харківського НАУ є першим в Україні й одним із найперших у світі академічним лісівничим навчальним закладом.

Тематика секційних засідань конференція охопила такі напрями лісової освіти, науки та практики: лісівнича освіта і наука: соціально-історичний аспект; типологічне різноманіття та продуктивність лісів; облік шкідників і хвороб, прогнозування та захист лісу; лісові культури, фітомеліорація та захисне лісорозведення; екологія довкілля та природо-заповідна справа; економіка та менеджмент у лісовому господарстві; лісова таксація та застосування ГІС-технологій; природне відновлення лісів: проблеми та перспективи; озеленення та ландшафтний дизайн; лісова селекція та генетика.

На секційних засіданнях конференції значною мірою були представлені доповіді молодих учених, магістрантів і студентів. Саме цей контингент узяв активну участь під керівництвом викладачів факультету у підготовці польової екскурсії у державне підприємство «Скрипаївське навчально-дослідне лісове господарство» для ознайомлення з дослідними об’єктами.
Незважаючи на безперервний дощ, який виправдав прогнози синоптиків, польова програма була виконана повністю. Оргкомітет конференції потурбувався про дощовики для всіх учасників, намети для споживання бутербродів і кави.

Дощ лісівникам не заважає

На екскурсії завідувач кафедри лісівництва, канд. с.-г. наук, доцент А.Н. Салтиков висвітлив історію створення лісів на сипучих пісках Сіверського Дінця і показав Аракчеївські ліси віком понад 160 років.

Викладач кафедри лісоуправління та лісоексплуатації С.М. Бугайов продемонстрував використання ГІС-технологій у навчальному процесі.
Учасникам було показано досліди з технології вирощування лісу – різні варіанти рубок догляду (низовий комбінований, французький), а також 55-річні культури швидкого приросту, закладені проф. Б.І. Гавриловим – перші досліди з плантаційного вирощування лісу (доцент кафедри лісових культур і меліорації, канд. с.-г. наук, доцент О.П. Андрущенко, доцент кафедри лісівництва, канд. с.-г. наук, доцент Ю.М. Поташов, завідувач кафедри лісівництва, канд. с.-г. наук, доцент А.Н. Салтиков).

Ґрунтовий розріз

Останнім об’єктом був дослід з проведення поступових рубок у свіжих суборах борової тераси Сіверського Дінця, на якому також показані перспективи використання природного поновлення під час ведення лісового господарства (завідувач кафедри лісівництва, канд. с.-г. наук, доцент А.Н. Салтиков).

Підведення підсумків і прийняття резолюції конференції відбулося у актовому залі Скрипаївського лісництва. У обговоренні взяли участь гості з Польщі, Луганського національного аграрного університету, Скрипаївського навчально-дослідного лісгоспу, завідувачі кафедр лісогосподарського факультету ХНАУ, студенти.

Підведення підсумків

Учасники польової екскурсії – закінчення конференції, навіть дощ ущух

У прийнятій резолюції варті особливої уваги такі пункти:

– вважати за доцільне стимулювати вивчення студентами іноземних мов з метою сприяння кращому доступу до зарубіжних здобутків з лісової науки й активізації участі у міжнародних проектах, тренінгах та інших заходах, зокрема у програмі робочої групи ІЮФРО – освіта у лісових науках;

– схвалити участь у конференції молодих учених, аспірантів і студентів. Вважати за доцільне проведення конкурсу наукових робіт виконавців цих категорій з урахуванням не тільки актуальності теми та якості підготовки матеріалів, але й побудови виступу.
– вважати за доцільне приділення уваги у навчальних планах вивченню лісознавчих дисциплін, особливо з питань, пов’язаних із актуальними напрямами сучасної науки (оцінювання й моніторинг біорізноманіття лісових територій для визначення їх охоронного статусу; соціальні, культурні та економічні аспекти ведення лісового господарства й використання лісових ресурсів; використання біомаси та біоенергії лісу; адаптація лісів і лісового сектора до змін клімату та пом’якшення наслідків можливого впливу змін клімату на ліси та лісове господарство; біологічні основи захисту лісу від шкідливих організмів; пом’якшення наслідків впливу рекреації, пожеж, господарської діяльності на стан лісів).

– запропонувати пріоритетну проблематику для обговорення на наступній міжнародній конференції, яку проводитиме лісогосподарський факультет ХНАУ, – "Лісова освіта, наука та лісове господарство в умовах зростання антропогенного впливу".