02/02/2022
0
Генетичні резервати – основа майбутніх лісів.
Нині на державних лісогосподарських підприємствах Львівщини завершується інвентаризація (обстеження) об’єктів постійної лісонасіннєвої бази (ПЛНБ). Десь вона, як скажімо, у Бродівському лісгоспі, вже закінчена, а десь, наприклад, у Турківському чи Бібрському – на фініші.
У Турківському лісгоспі є ландшафтний заказник «Розлуч» (109 гектарів), і в ньому – генетичний резерват ялиці білої, створений для збереження цінних лісостанів природного походження, якому в Україні подібних немає.
У 13 кварталі Розлуцького лісництва днями вдалося зустрітися з головним лісничим Турківського лісгоспу Михайлом Леськівим, лісничим Володимиром Блажком та професором кафедри лісових культур і лісової селекції, доктором наук Миколою Лісовим. Науковець якраз брав участь в інвентаризації плюсових дерев – ялиці білої. За винятком одного – має тріщину – всі решта з одинадцяти дерев є в задовільному стані… Отже, будуть шишки. Буде й робота верхолазам, а зібрана продукція поїде до Брюховичів, у селекційно-насіннєвий центр на переробку.
А в Бібрці – 270 гектарів генетичних резерватів лісового бука та ще 115 га постійних насіннєвих його ділянок. Модрини європейської – 4 га постійних лісонасіннєвих ділянок і нещодавно заклали ще 5 га нових насіннєвих плантацій. Можна у Бібрському розжитися й на насіння дуба звичайного – 46 гектарів генетичного резервату і 85 гектарів постійних насіннєвих ділянок.
Тут, як і в Турці, мають угоду про співпрацю з науковцями Національного лісотехнічного університету. Доцент кафедри лісових культур Андрій Іванюк разом із працівниками лісгоспу оглядає селекційні об’єкти – генетичні резервати, постійні лісонасіннєві ділянки та плантації, плюсові дерева основних лісотвірних порід – бука, дуба, модрини, а також дугласії та граба. Нещодавно у деревостанах Свірзького лісництва Мирослав Пилипів разом із лісничим Тарасом Лобасом та інженером лісових культур Русланом Дацківим закінчили інвентаризацію лісових культур з метою визначення якості культур і проценту приживлюваності тих дерев, які були посаджені.
За результатами інвентаризації в усіх лісгоспах будуть напрацьовані відповідні рекомендації щодо подальшого догляду та використання цих об’єктів. До них лісівники ставляться вкрай відповідально. Хворі дерева вибраковують. Санітарні рубки проводяться виключно на підставі висновків науковців. У Турці, скажімо, вони становлять 25 відсотків. І в Бібрці, і в Турці застосовують також поступові рубки, плекаючи часто три-чотириярусні різновікові насадження.
І в Турківському, і в Бібрському лісгоспах чудово усвідомлюють, що насіннєві об’єкти є основною базою для заготівлі насіння, адже високопродуктивний ліс можна виростити лише з насіння з добрими генетичними властивостями.
Принагідно зауважимо, що нині лісові генетичні ресурси на території Львівського ОУЛМГ включають у себе генетичні резервати загальною площею 3521,7 га, плюсові насадження на площі 160,1 га, лісонасіннєві плантації площею 71,3 га, постійні лісонасіннєві ділянки площею 1053,5 га, 478 плюсових дерев і 89,1 га клонових лісонасінних плантацій (модрини європейської, сосни звичайної, ялини європейської, ялиці білої та дуба звичайного).
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”
