Вроде тема интересная, а заметка пустая. О технологии почти ничего, цифр нет, утверждение о том что есть "значний економічний ефект" приходися воспринимать на веру. Впрочем все привыкли: эффект от бирок и Лесовичков тоже "значний" и тоже без цифр… Единственное содержательное пятно, сеянец -акселерат пришпиленный к плакату… По заметке создается впечатление, что опытом делились не черкасские лесники, а представитель Гослесагентсва…М.П.
Днями у Смілянському лісгоспі під керівництвом заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України Віталія АТАМАНЧУКА відбувся семінар на тему: «Створення і вирощування лісових культур дуба звичайного садивним матеріалом із закритою кореневою системою». У заході взяли участь представники Житомирського, Київського, Кіровоградського, Полтавського, Сумського, Чернігівського обласних управлінь лісового та мисливського господарства, а також співробітник УкрНДІЛГА Володимир УГАРОВ. Очолили регіональні делегації перші заступники начальників облуправлінь.
Розпочався семінар у Будянському лісництві, де заступник голови Держлісагентства привітав усіх присутніх з початком роботи. Вибір Смілянського лісгоспу для проведення такого заходу став невипадковим. Заступник голови наголосив, що Черкаське обласне управління є другим в країні за кількістю вирощування дубових насаджень.
«В лісових господарствах обласних управлінь культури дуба створюються різними методами, різним способами. Один із них добре представлений тут, на Черкащині, у Смілянському лісгоспі. Ці культури вирощуються вже не один рік, тож є певний набутий досвід і економічні показники, що є надзвичайно важливими для кожного підприємства», – зазначив Віталій Іванович.
Наголосив заступник голови Держлісагентства й на робочому характері зустрічі. «Сьогодні наш семінар пройде, як виробнича нарада, де ми повинні спілкуватися, ознайомлюватися, і, відповідною, зробити певні висновки. У кожного регіону є свої особливості вирощування посадкового матеріалу дуба звичайного. Тому сьогодні хотілося, щоб ми, в першу чергу, спілкувалися між собою й ділилися думками з приводу побаченого. Можливо, для когось цей етап пройдений, для когось – початковий, а хтось має вже й певний досвід і певні результати», – звернувся до присутніх Віталій АТАМАНЧУК.
З технологією вирощування лісових культур дуба звичайного садивним матеріалом із закритою кореневою системою ознайомив присутніх директор Смілянського лісгоспу Юрій СЕГЕДА. Цей метод успішно застосовується лісництвами вже протягом шести років. Юрій Юрійович розповів про перевагу вирощених у такий спосіб сіянців – після проростання паросток не треба викопувати, обрізати корінь, як у випадку, коли сіянець вирощують у розсаднику. У пакеті формується міцна коренева система, яка не пошкоджується при пересадці в ґрунт, оскільки землю навколо неї не обтрушують.
За словами директора Смілянського лісгоспу, вирощений таким способом посадматеріал приживається набагато краще та швидше росте, ніж саджанці, створені традиційним способом. Крім того, ця технологія забезпечує й значний економічний ефект.
Протягом семінару, учасники мали змогу оглянути лісові культури різних років, вирощених садивним матеріалом із закритою кореневою системою, в Будянському та Смілянському лісництвах, та переконатися в ефективності такого способу.
Під час пленарного засідання учасники семінару активно спілкувалися та ділилися враженнями від побаченого, розповідали про власні методи посадки лісових культур, що якнайкраще підходять для їхніх ландшафтних умов. Перед лісівниками виступив представник науково-дослідного інституту лісового господарства та агролiсомелiорацiї ім. Г.М. Висоцького Володимир УГАРОВ, який детально зупинився на питанні використання контейнерів з агроволокна для вирощування лісових культур із закритою кореневою системою.
Завершуючи семінар, заступник голови Держлісагентства належно оцінив роботу Смілянського лісгоспу та відзначив високий професіоналізм й ентузіазм директора Юрія СЕГЕДИ. Також Віталій АТАМАНЧУК зазначив, що подібні семінари стануть постійними, адже вивчення кращого досвіду лісогосподарських підприємств є надзвичайно важливим для подальшого розвитку галузі. Відповідний графік проведення наступних робочих зустрічей вже складений та затверджений Держлісагентством.
2 коментаря
kverkur
На жаль не описана технологія створення самих культур і не вказано категорії лісокультурних площ на яких вони створюються .
Напевно більш за все, що ці культури створюються на місці колишніх зрубів. Так от цікаво було б дізнатися як технологічно іде посадка сіянців. Адже коренева систему у цих сіянців має довжино не менше ніж 20см. Якщо їх саджати під лопату на дубових зрубах, та в умовах Д2 і враховуючи наявність залишків кореневих систем від попередньо зрізаних дерев, то напевно це уже і не така легка фізична робота, а отже і затрати тут будуть не малі, а висадити потрібно хоча б тисяч 4 сіянців. Чи може при підтовці посадкового місця застосовуються якість механізми, наприклад ямобури. Про це невідомо.Що садженець з закритою кореневою буде рости краще, то зрозуміло, бо він не був пошкоджений, як це буває при вирощування сіянців дуба в лісорозсадниках в умовах відкритого середовища.
Проте ще кращі результати можна отримати просто створюючи лісові культури дуба жолудем, хоча і там є свої мінуси, повязані з пригніченям сіянця трав"яною рослинністю і природно-поновленими іншими лісовими породами, а також загрозою знищення жолудя дикими кабанами.
Проте в будь якому випадку термін вирощування дуба у 6 років нічого не означає що лісовідновлення лісосіки дубом буде успішним. Основним у вирощуванні дуба є догляд, суть якого заключається в регулюванні кількості інших порід природного поновлення. І цей процес повинен тривати років до 10 (майже суцільне через рік вирубування інших природно поновлених порід), а в подальшому успіх справи буде залежити тільки від своєчасності та якості проведення рубок догляду (десь років до 35) і у випадку з запізненням з цим процесом, або неякісним його виконанням вся праця піде на смарку. Уже після 35 років дуб не боїться загрози від інших порід. Я бачив такі культури- проте праця затрачена на їх створення колосальна. Це не сосну саджати. Ось саме у догляді і будуть основні витрати на вирощування дубових насаджень. Ось за створення дубових культур на місці колишніх зрубів в умовах Д2-Д3 не гріх давати звання Заслуженого лісовода, а не за створення соснових культур на місці колишніх сільгоспполів.
Проте директор Смілянського лісгоспу Юрій СЕГЕДА , з яким мені особисто доводилося зустрічатися ще в молодості, людина ціленаправлена і волява, а тому я впевнений, що культури дуба під його контролем будуть створені.
лісовод
Про економічну складову вирощування такого посадматеріалу нічого не сказали свідомо. Адже це повністю ручна праця. А хто колись бачив, як субстратом наповнюють поліетиленовий пакет, той прекрасно розуміє яка це нелегка і, головне, низькопродуктивна, робота. При цьому не говоримо про лісівничу складову, а саме про формування кореневої системи саджанців, яка є також далеко не ідеальною, що може вплинути на ріст майбутніх культур.
Але маємо, що маємо. Можливо варто замислитись над тим, щоб не будувати "лісовичків", а на зекономлені кошти закупити сучасні лінії з вирощування посадматеріалу.
Comments are closed.