Чергове засідання колегії обласного управління лісового та мисливського господарства начальник В.В.Тищенко розпочав з поінформування директорів державних лісогосподарських підприємств і працівників апарату управління про питання, що розглядалися напередодні на колегії Держлісагентства та стосувалися введення єдиної системи електронного обліку деревини та планів з будівництва лісових доріг.
На колегії йшлося про стан кадрового забезпечення на десяти підпорядкованих управлінню підприємствах. Зокрема було зазначено, що проводиться відповідна робота з кадрового забезпечення лісогосподарського виробництва та здійснюється підготовка і підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів, професійне навчання робітників.
Триває профорієнтаційна робота серед учнівської молоді. Але робота з покращення якісного складу керівників низових структурних підрозділів підприємств облуправління, а саме – серед лісничих і майстрів лісу, ведеться недостатньо.
Порівняльний аналіз рівня освіти майстрів лісу Херсонського ОУЛМГ у 2012-2013 роках, за словами завідувача сектору кадрової роботи Ірини Цвєт (вона проаналізувала ситуацію з підбором кадрів на даний час на лісогосподарських підприємствах області) показав, що у порівнянні з минулим роком рівень освіти у майстрів лісу зменшився. Найкращі показники по рівню фахової освіти серед майстрів лісу (90%) – у ДП «Збур’ївське ЛМГ». В той же час в декількох лісомисливських господарствах спостерігається зменшення кількості майстрів лісу за фаховою освітою. Сьогодні у вищих навчальних закладах (денна форма) за спеціальністю лісове господарство навчаються 23 студенти, а без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах здобувають освіту 40 осіб.
Низьким залишається і відсоток закріплення випускників галузевих навчальних закладів на підприємствах управління. Причина – незабезпечення молодих спеціалістів житлом (всього з вищою освітою працюють 12 молодих спеціалістів, у 2013 році прибуло 4, а вибуло 2 молодих спеціаліста).
З метою майбутнього кадрового забезпечення підпорядкованими підприємствами управління постійно проводиться співпраця з навчальними закладами в районах. Так, за 8 місяців цього року працівниками лісової охорони проведено 40 тематичних зустрічей зі школярами 7-11 класів загальноосвітніх шкіл. Крім того, 511 учнів були залучені до вирощування посадкового матеріалу в розсадниках та створення лісових культур на землях лісового фонду у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» та інших.
В області працюють 21 учнівське лісництво, а це – 573 учня. У порівнянні з минулим роком кількість учнів в лісництвах збільшилася на 12 відсотків, в ДП «Голопристанське ЛМГ» членів учнівських лісництв стало більше на 80 осіб.
Якщо говорити про здобутки майбутніх лісівників, варто згадати наступне. Минулого року на Всеукраїнському зльоті юних лісівників в Івано-Франківську команда Старосільської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоолександрівського району посіла ІІІ командне місце та команда Малокопанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Голопристанського району посіла ІІІ місце на Всеукраїнському зльоті трудових об’єднань у галузі лісового господарства, що відбувся у Києві.
В цьому році УІІ-ий Всеукраїнський зліт учнівських лісництв загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів України проходив у столиці. Херсонську область представляла команда юних лісівників Малокопанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Голопристанського району, бо саме ця команда здобула перемогу навесні у ІІ обласному зльоті юних лісівників. ІІ місце за виставку-презентацію досягнень учнівських лісництв «Ліси України в дитячих долонях» і почесну грамоту отримало шкільне лісництво «Олешки» Малокопанівської ЗОШ на урочистому закритті Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв. А лісничий шкільного лісництва Валерія Медведок зайняла ІІ місце за свою науково-дослідницьку роботу «Використання волого накопичувачів при створені лісових культур у Гладківському лісництві ДП «Голопристанське ЛМГ».
На колегії обласного управління прийнято за результатами обговорення прийнято загальне рішення активізувати профорієнтаційну роботу серед членів учнівських лісництв та сільської учнівської молоді, підвищити дієвість професійної орієнтації молоді та добитися максимального залучення членів учнівських лісництв – випускників шкіл до навчання у вищих навчальних закладах. Також для лісогосподарських підприємств залишається актуальним у роботі залучення до заочного навчання у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва працівників державної лісової охорони, працевлаштування молодих спеціалістів згідно отриманої кваліфікації та вирішення їх житлово-побутових умов.
З метою забезпечення лісогосподарських підприємств висококваліфікованими кадрами, поліпшення якісного складу керівних працівників і спеціалістів, підвищення професійного рівня робітничих кадрів на колегії затверджено план заходів щодо покращення кадрової роботи на державних підприємствах. Директори ДП мають розглянути на технічних нарадах питання кадрового забезпечення та надати управлінню плани заходів з покращення кадрової роботи.
Під особистий контроль керівників ДП віднині взято призначення на посади головних лісничих, головних бухгалтерів та головних економістів підприємств, лісничих тільки після погодження з управлінням, а майстрів лісу – відповідно до кваліфікаційних вимог, визначених Довідником кваліфікаційних характеристик професій.
Всі ці основні питання потребують невідкладної уваги та прийняття першочергового вирішення, бо про вжиті заходи на держпідприємствах, наголосив начальник управління Віктор Тищенко, в управління необхідно доповісти до першого грудня.
Також колегія управління розглянула стан лісокультурного виробництва на підпорядкованих підприємствах та проаналізувала початок осінньої лісокультурної кампанії. Станом на 1 жовтня у підвідомчих підприємствах на обліку перебуває 7527,4 га лісових культур, з них 992 га – створені в 2013 році. Враховуючи складні кліматичні умови цьогорічного літа (за даними обласного гідрометеоцентру понад 80 діб в області не було опадів за виключенням того, що в деяких районах дощі були незначними, а при встановленні глибини залягання вологи було з'ясовано, що подекуди питома волога знаходиться на глибині понад 1,5 м), підприємства були попереджені про проведення попереднього обстеження лісових культур з метою визначення площ лісових культур, що підлягають списанню.
За матеріалами попередньої інвентаризації списанню підлягають 300 га незімкнених культур. 956,8 га культур (або 13 %) оцінено як незадовільні. Відповідно виробничо-фінансових планів під час осінньої лісокультурної кампанії заплановано створити всього 261 га лісових культур (з них більше половини – 140 га – в ДП «Новотроїцьке ЛГ»), а також – створити 20 га полезахисних смуг та провести доповнення лісових культур на площі – 598 га.
Оскільки на колегії Держлісагентства України була розглянута робота підприємств з питань рекреаційної діяльності, робота зі створення рекреаційних пунктів в області була проаналізована і на засіданні колегії Херсонського ОУЛМГ. Начальник обласного управління В.В.Тищенко підкреслив, що організація рекреаційної діяльності повинна сприяти економічному розвитку лісогосподарських підприємств та давати реальний дохід, а соціально – екологічні функції лісових насаджень мають бути такими ж важливими, як і отримання деревини. Так само керівник обласного управління зробив акцент, що продовження роботи зі створення рекреаційної інфраструктури в лісах та розгляд можливості створення на рекреаційних пунктах зоологічних вольєрів для зацікавленості відвідувачів – першочергове в роботі керівників держпідприємств у жовтні.
Аналізувався на колегії і стан ведення мисливського господарства підвідомчими підрозділами, яке в системі обласного управління станом на перше жовтня ведуть 6 державних підприємств на площі 117 318 га.
Доповідаючи, завідувач сектором мисливського господарства обласного управління Денис Гончарук відмітив, що оскільки головним показником діяльності мисливського господарства є фактична чисельність мисливських тварин, то у порівнянні з минулим роком загальна чисельність парнокопитних тварин зросла і становить 1500 голів.
Від чисельності мисливських тварин залежить і результативність полювань та реалізація ліцензій і відстрільних карток і, як наслідок, – надходження від ведення мисливського господарства. На жаль, засвідчив доповідач, самоокупність мисливських господарств державних підприємств значно нижча середнього показника по Україні, який становить 49%.
Отримувати максимальний економічний ефект на порівняно невеликій площі дає можливість вольєрне дичерозведення, зазначив Д.Гончарук і підкреслив, що при правильній організації на вольєрне розведення копитних тварин не впливають браконьєри та хижаки, які в природних умовах серйозно лімітують чисельність їхніх популяцій, а інколи зводять нанівець зусилля та роки роботи колективу мисливського господарства.
Завдяки вольєрним господарствам за порівняно короткий проміжок часу можна примножити кількість дичини в угіддях, прилеглих до вольерного господарства. Згодом ці вольєрні господарства мають стати центрами з розведення і розселення диких копитних тварин по всій країні. Про перспективність цього напряму свідчить і той факт, що на сьогодні в країнах Європи на площі близько 50 тис. га у вольєрах щорічно вирощується понад 700 тис. гол. копитних тварин.
Тож, наявність власного племінного матеріалу та значних площ угідь відкриває широкі перспективи для інтенсивнішого дичерозведення на Херсонщині, підвів підсумки Денис Гончарук і поінформував, що на даний час вольєрним розведенням мисливських тварин з послідуючим випуском їх в мисливські угіддя області відбувається в незначних обсягах. Основний стримуючий чинник – низькі фінансові можливості більшості мисливських господарств та недостатнє бажання керівників мисливських господарств займатися дичинорозведенням.
За результатами більш ніж серйозної розмови на колегії директорам держпідприємств вказано на недостатній рівень організації роботи по веденню мисливського господарства. В найкоротші терміни в лісомисливських господарствах необхідно розпочати будівництво вольєрів для утримання та розведення мисливських тварин та постійно приділяти увагу організації та проведенню заходів, направлених на регуляцію чисельності хижих та шкідливих тварин. Визначивши пріоритетні напрямки по розведенню видів мисливських тварин, – здійснити необхідні заходи щодо значного підвищення самоокупності ведення мисливських господарств.
