Не всі лісники злодії

Казати про катастрофічне, безсистемне вирубування карпатських лісів нема підстав. Навпаки, впродовж останніх п'яти років заходи протидії незаконній діяльності в зелених масивах дещо поліпшили ситуацію. Чимала заслуга в цьому керівництва національних парків і заповідних територій, яке намагається спільно з іншими органами вберегти угіддя від злодіїв.

За правильністю ведення лісового господарства слідкує Державна екологічна інспекція в області. Зрештою, це лише одна з її функцій. А ще потрібно оберігати водні та земельні ресурси, надра, повітря… Словом, усе, що має стосунок до екології.

Про те, які є порушення, хто найбільше знищує ліси, розмовляємо з першим заступником начальника інспекції Ігорем Яківчуком. – За дев'ять місяців цього року ми провели 99 перевірок. У тому числі 78 позапланових на вимогу правоохоронних органів, з якими тісно співпрацюємо. Склали близько 400 протоколів про адміністративну відповідальність. На порушників наклали санкції більш, ніж на три мільйони гривень, – зазначив Ігор Яківчук.

Так, Державному підприємству "Кутське лісове господарство" за самовільну рубку 151 кубометра деревини нарахували збитки на суму 339 тисяч гривень.

Осмолодський держлісгосп за самовільну рубку 29 кубометрів заплатив державі 81 тисячу, косівське підприємство "Райагроліс" за 30 кубометрів – 124 тисячі, ДП "Болехівське лісове господарство" за 98 кубометрів – 262 тисячі, підприємству "Верховинський райагроліс" за 40 кубів нарахували 122 тисячі. Проте "чемпіоном" виявилося ДП "Ворохтянський лісгосп", яке самовільно вирубало 387 кубометрів. За це воно має сплатити 1 мільйон 437 тисяч гривень.

Якщо порівнювати з минулим роком, коли було нараховано понад 8 мільйонів гривень збитків, можна говорити про тенденцію до зменшення. Ми не лише боремося із самовільними рубками, а й стежимо за станом ведення лісового господарства.

У липні цього року почала діяти постанова Кабінету міністрів "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства по природо-заповідному фонду". Вона посилить боротьбу з правопорушеннями у лісовому господарстві, адже суттєво зросли штрафні тарифи.

Так, за незаконно зрізане дерево діаметром, заміряним біля шийки кореня, від 30-34 сантиметрів доведеться заплатити 836 гривень. Пень розміром 46-50 сантиметрів потягне на 1759 гривень. А кожний наступний сантиметр додаватиме до суми нові 55 гривень. Навіть за зрізаний кущ потрібно заплатити 55 гривень.

Зросли штрафні санкції за незаконне вбивство дичини. Лось обійдеться у 40 тисяч гривень, благородний олень – в 16,5 тисячі, кабан і плямистий олень – в 11 тисяч, заєць – у 938. Лисиця браконьєру коштуватиме 2605 гривень. Переконаний, це сприятиме покращенню ситуації.

– Науковці б'ють на сполох у зв'язку з тим, що в Карпатах всихають смерекові ліси.

– Це справді так. Одна з причин – зміна клімату і, як наслідок, висихання поверхневої кореневої системи смерек. Така картина спостерігається по всій території області. Виникає питання, як забрати віджилу деревину? Для цього треба будувати дороги. Інакше втратимо багато лісів.

Дороги дадуть можливість вести господарку на перспективу. Як їх потрібно прокладати, показали в Осмолодському та Гринявському держлісгоспах. Дорога повинна виводити до самої полонини і виконувати багато функцій. По ній доставлятимуть техніку для сучасної розробки деревини, посадковий матеріал.

– Ліс для місцевих мешканців із прадавніх часів мав дуже важливе значення, допомагав виживати. Як тепер населення ставиться до цього багатства?

– Важливо, щоб люди, котрі живуть у карпатській зоні, могли через певні процедури виписати собі деревину за пільговими тарифами. Голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк націлює на те, аби колишні колгоспні ліси віддати місцевим громадам. Нехай вони збираються і вирішують, а не мовчки спостерігають за нищенням природного скарбу. Слід відновити в кожному почуття власника. Тоді гірське село не буде заручником пилорам, як часто бачимо тепер. Щось же треба залишити прийдешнім поколінням?

Не менш важлива кадрова політика. Потрібні нові освічені спеціалісти.

Чомусь побутує думка, що всі лісники – злодії. Насправді це не так, є серед них чимало фанатиків своєї справи. Якщо одягнули лісника у форму, слід визнати, що то людина державна, захищена соціально і юридично. Так, як це у європейських країнах. Скажімо, в Польщі лісник клянеться на Біблії добросовісно виконувати свої обов'язки.

Треба повернути цій професії колишню шану. Тоді відпаде потреба шукати тих, хто нищать ліси.

На знімку: Ігор Яківчук.