Інструмент відновлення тваринного світу

Резолюція Всеукраїнської Конференції – звернення до влади щодо перспектив вольєрного господарства в Україні.

Наприкінці жовтня у с. Радовичі Ковельського району Волинської області, на базі ферми з розведення благородного оленя ФГ «АМіЛа», Всеукраїнською асоціацією мисливців та користувачів мисливських угідь, за участі представників Держлісагентства, Міндовкілля, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), Міжнародної організації з розведення диких тварин (IDUBA) було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Європейський досвід і перспективи розвитку оленярства та ведення вольєрного мисливського господарства в Україні».

Науково-практичну конференцію відвідало понад 160 провідних вітчизняних мисливство­знавців, а також фахівців із Австрії, Латвії, Литви, Польщі, Португалії, Угорщини. Це безпрецедентний показник для української мисливської галузі. Також у Конференції взяли участь учені з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України, Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Білоцерківського національного аграрного університету і Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій Міністерства освіти і науки України.

На Конференції розглядались проблеми законодавчої бази діяльності оленячих ферм та вольєрних господарств в Україні, імпорту та експорту поголів’я, європейський досвід розведення трофейних тварин, особливості травлення і живлення оленів, полювання у вольєрі, як раціональне утримання якісного стада, паразитофауна благородного оленя та профілактика хвороб тощо. Своїм досвідом із розведення копитних мисливських тварин ділились фахівці з України та країн Євросоюзу.

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець, який був на онлайн-зв’язку з учасниками заходу, зокрема, сказав: «Щоб ми не робили, які б нормативно-правові акти не створювали, якщо на місцях не буде розуміння необхідності якісного ведення мисливського господарства, галузь буде абсолютно позбавлена перспективи її розвитку. Я вважаю, що сучасне ведення мисливського господарства без вольєрного розведення дичини практично неможливе. В цьому напрямку рухається увесь світ і ми це бачимо на власні очі».

Головною метою Конференції було отримати досвід вольєрного господарства і зрозуміти, як мисливським господарствам нашої країни використати ці знання.

У результаті обговорення Оргкомітет Конференції прийшов до певних висновків, які було викладено у вигляді Резолюції.

Учасники заходу, зокрема, відмітили стагнацію вольєрного мисливського господарства України і зазначили, що вона перебуває на зародковій стадії розвитку порівняно з країнами Євросоюзу, де нині збудовано десятки тисяч вольєрів і дичеферм, де розмножуються мільйони диких тварин. Так, нині в Україні повноцінно функціонує лише кілька ферм із розведення оленя, тоді як у дев’ять разів меншій за площею Латвії – 111, де утримується 18,5 тис. тварин. Це більше, ніж обліковано оленів в Україні в умовах природної волі загалом. Подібний підхід є всесвітньо визнаним екологічним інструментом, спрямованим на збереження біорізноманіття, зниження мисливського пресу на природні угруповання тварин, задоволення рекреаційних і продовольчих потреб громадян.

Також Резолюція Конференції вказує на нормативно-правову недосконалість і неврегульованість, порівняно з країнами Євросоюзу, умов ведення вольєрного мисливського господарства та функціонування дичеферм в Україні. На думку оргкомітету заходу, окремими народними депутатами – членами Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України і керівниками центральних органів виконавчої влади відбувається блокування нормотворчих ініціатив (наприклад, Законопроєкт № 3200-1 від 17.03.2020), спрямованих на європейську інтеграцію мисливської галузі України, зокрема, в частині ведення вольєрного мисливського господарства та функціонування дичеферм.

У Резолюції відзначено перманентну невизначеність Міндовкілля з державною Стратегією ведення мисливського господарства, популістичне загравання його колишніх керівників з так званими зоозахисними організаціями-грантоїдами. Невиконання Міністерством Рішення Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України про схвалення рекомендацій виїзного засідання Комітету від 18.12.2019 № 20/11 щодо розробки «Концепції розвитку мисливського господарства в Україні на період 2021–2025 роки».

Фахівці наголошують на відсутності державної Стратегії розвитку мисливського господарства, спрямованої на поетапне досягнення рівня його ведення та законодавчого забезпечення до стандартів країн Європейського Союзу.

Приділивши особливу увагу питанням державного супроводу розвитку оленярства і ведення вольєрного мисливського господарства в Україні, учасники Конференції закликали Верховну Раду України, з урахуванням сучасних тенденцій до масштабного розвитку вольєрного мисливського господарства в країнах ЄС і за участі провідних фахівців галузі, вдосконалити правові механізми ведення вольєрного мисливського господарства та штучного розведення дичини в Україні.

Також уся мисливська спільнота звертається до Президента України і просить його доручити Кабінету Міністрів України вжити невідкладних заходів щодо забезпечення євроінтегрованого розвитку лісового та мисливського господарств, захисту трудових і соціальних прав працівників та донорів цих важливих природоохоронних галузей. Також учасники заходу, керуючись Рекомендацією № 128 Постійного комітету Конвенції про охорону дикої флори, фауни і природних середо­вищ існування в Європі (Берн, 1979), наполягають на ініціюванні імплементації органами державної влади Європейської Хартії полювання та біорізноманіття (European Charter on Hunting and Biodiversity).

Експерти й науковці мисливської галузі просять Кабінет Міністрів України вжити необхідних заходів для термінового затвердження Стратегії розвитку мисливського господарства в Україні на період 2021–2025 роки.

Також у Резолюції учасники Конференції просять Уряд встановити послідовну прозору процедуру оформлення дозвільної документації на ввезення мисливських тварин в Україну з метою їх утримання, розведення, використання у мисливських вольєрах та розселення, а Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів доручити скасувати процедуру повторного карантинування мисливських тварин й відбору проб біологічних зразків на ветеринарні дослідження, які проводяться Держпродспоживслужбою на території України, за умови наявності в імпортера відповідної ветеринарної документації міжнародного зразка та підтвердження проходження процедур попереднього карантинування і відбору необхідних проб біологічних зразків на території країни-експортера.

В останній частині Резолюції учасники заходу звертаються до Міндовкілля з проханням доповнити «Порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах», затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 № 429, розділом щодо врегулювання питань утримання, розведення та використання мисливських тварин у стані неволі та напіввільного утримання в мисливських вольєрах.