ВИПУСКАЮТЬ ЗВІРІВ НА ВОЛЮ

             Кілька днів дощ лив, як з відра. Я вже передумав їхати в Мальованське лісництво, де мали випускати з вольєра на волю десять диких кабанів. Аж тут небо проясніло, потеплішало.

             Операцію розпочали самі звірі, — сміється в телефонну слухавку головний лісничий Шепетівського лісгоспу Олександр Заблоцький. — Вночі попід сітку пролізло шість тварин. Ще чотири будемо випускати сьогодні.

             Коли ми приїхали до майже семигектарного вольєра, що розташувався неподалік автотраси серед старезних сосен, то одразу виявили сліди втікачів. Земля серед дерев, прямо на дорозі біля ставка, на подвір’ї лісництва була перерита й скопирсана: кабани шукали черв’яків, іншу живність.

             Як на зло, знов замжичило, пустився сильний дощ. Перевдягаємося в камуфляжний одяг, взуваємо чоботи, щоб дружно гнати кабанів, як каже мисливствознавець району Олег Сікорський, «на переправу» — відкрите місце, де за деревами зачаївся фотокореспондент Ігор Алексюк. Добру годину понад тридцять малих і кілька дорослих тварин вислизали з нашого цепу й не йшли на галяву, де їх можна було б сфотографувати. А от граціозна козулька, що невідомо як перестрибнула через металеву загорожу у вольєр і живе тут, потрапила в кадр. Правда, як виявилося пізніше, знімок виявився розмитий.

             Оскільки кабани були налякані людськими голосами, ударами палиць по стовбурах дерев, вигнати чотирьох із них на волю того дня так і не вдалося. Молодий, кремезний лісничий Мальованського лісництва Сергій Туракевич розповів нам, що вольєр побудували дев’ять років тому. Вже раз звірів випускали на волю. Цьогоріч, як говорилося вище, у відкриті угіддя потрапить ще десять кабанів.

             Прохідним автомобілем пробираємося розгрузлими від дощу квартальними просіками, час від часу пішки заглиблюючись у ліс. Звіра — чимало, повсюди видніються сліди кабанів, розрита земля, деінде — баюри, в яких свині приймали болотяні ванни. Навідалися ми й на відгодівельний майданчик, де в сніжну пору диких тварин підгодовують, виставляють їм солонців.

             Треба сказати, що і в інших лісництвах Шепетівського лісгоспу дбають про звірів. Цьогоріч вже заготовлено 10 тонн зерновідходів, 5 тисяч листяних пучків, 3 тонни сіна, 500 кілограмів гарбузів. А ще ж будуть картопля, буряки, кукурудза.

             Розвивають мисливство всі дев’ять підприємств управління лісового та мисливського господарства, — говорить його головний мисливствознавець Віталій Красов. — Крім шепетівчан, вольєрним розведенням диких кабанів займаються Ізяславський, Славутський та Летичівський лісгоспи. В інших підприємствах дбають про примноження дичини, забезпечуючи їй ситу зимівлю, захист від браконьєрства. Приємно зазначити, що на охорону і відтворення дичини виділяється все більше й більше коштів. У цьому році ця сума становить майже 300 тисяч гривень — на 50 тисяч більше, ніж торік. Через те чисельність звірів зростає, хоча й не такими темпами, як нам хотілося б. Треба ще підняти на вищий рівень боротьбу з браконьєрством.

             Дичини найбільше у лісах управління. Є вона й в угіддях, відданих УТМР та інших користувачів. Останній облік показав, що на Хмельниччині маємо 1779 кабанів, 4140 козуль, 53 лосі.