Как то не удобно, пояснять отличному директору, что дело в размещении лесосек и выбранной форме ведения лесного хозяйства.
Во многих районах Украины сплошные рубки "прижались" к населенным пунктам и слились в огромные "поля" лесосек на разной стадии смыкания и зарастания , что хорошо видно на космических снимках. Люди, без всякого лесного образования, могут отличить спелый лес от молодняков и им не все равно. Поэтому жалуются. Это типичная для Украины ситуация. У нас нет дифференцированного подхода к планированию и ведению лесного хозяйства. Работаем по советскому стереотипу… но это, конечно, не вина директора лесхоза. Он лишь винтик изшившей себя СИСТЕМЫ…Кстати, штамп "“Садимо більше, ніж пиляємо!” в Карпатах и Полесье использовать не стоит. Это лишь показатель убогости применяемых ситем ведения лесного хозяйства, которые основаны почти исключительно на сплошнолесосечных рубках и не используют возможности естественного возобновления. М.П.
До редакції надійшов лист:
“18 вересня ми були у лісі по дорозі на Щорс за городами зліва і побачили плачевну картину: пиляють красиві здорові зелені берези. Їх хочуть спиляти усі на площі 2,5 га. Це знищення лісу, шкідництво. У нас буде, як на Закарпатті. Будуть ливні, буде топити, від урагану нас не врятувати, а скільки ліс дає кисню! Це останній ближній куточок лісу, куди ходять люди, в основному пенсіонери, по гриби. У нас нема машин і велосипедів, це наш єдиний найближчий куток. Ліс валять по наказу директора лісгоспу. Це ми знаємо з перших вуст. Нас у лісі було чоловік 12, і ліс пиляли у нас на очах. Звертаємося до органів, щоб заборонили повал, його і так уже весь знищили. Люди з цього живуть, а головне, знищують природу, ліс росте довго, навіть ваші правнуки можуть не діждатися, поки він виросте. Наказано вирізать всі берези, залишити тільки дуб. Жителі Корюківки Морозова, Филичева та ін."
Кореспондент із вищенаведеним листом звернувся за відповіддю на нього – до директора державного підприємства “Корюківське лісове господарство” Петра Погребняка. Він пояснив наступне:
– Ліс пиляють не за наказом директора, а на основі лісорубного квитка, який видається на підставі матеріалів лісовпорядкування. Лісгоспу визначена розрахункова лісосіка по кожній породі.
– Ось, дивіться, – Петро Петрович показує велику книгу “Матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду”. У цій товстій книзі є розділ “Суцільні рубки”, де вказано і 55-ий квартал Андрониківського лісництва (ліс, про який іде мова у листі), де й вирубують 2,3 га. На підставі цих матеріалів і виписано “Лісорубний квиток”. Є ще план ділянки, відведеної під рубки головного користування. І є відомість переліку дерев, які підлягають рубці – тобто купа різних документів. Потім є матеріально-грошова оцінка, якою визначається – скільки ділової деревини і дров одержимо, все це оцінюється у грошах. І яку суму повинні сплатити державі згідно з таксовою вартістю деревини на пні… І лише тоді виписується лісорубний квиток й рубається. І так – на кожну ділянку, а їх по лісгоспу дуже багато…
– А що буде на тій ділянці, про яку турбуються люди, котрі написали листа?
– Якщо там зрубають все, то є два варіанти поновлення насаджень. Перший – створення лісових культур, другий – природне поновлення. Якщо за умовами зволоження і придатності грунтів там може рости сосна, то будуть її садити. А коли ні – то відбудеться природне поновлення, берези самі виростуть. Проведеться обстеження цієї площі й зробляться висновки, яким чином відбуватиметься лісопоновлення. Цікаве інше – чомусь люди не помічають, що висаджуємо щороку дерев більше, ніж рубаємо. Ось цього року посадили на 38 гектарах земель, які вже не використовуються у сільському господарстві, та ще на 224 гектарах своїх. Самі готуємо насіння сосни, ялини, жолуді та інше, вирощуємо у розсадниках, садимо…
А стосовно того, чи треба рубати, чи ні – ліс же росте і помирає, як усе живе. Береза рубається у 61 рік і старше. Вищезгадані насадження досягли такого віку, тому й рубають їх. А вік рубки встановлюється на основі наукових досліджень і затверджується на урядовому рівні. Лісгосп двічі-трічі на рік планово перевіряють відповідні інспекції. Тож махати сокирою, як кому схочеться – такого не допускається.
