01/10/2013
0Розповідають, що білі гриби чоловік мусив везти додому трактором, бо за раз знайшов їх аж 96 кілограмів!
Пора збирання грибів у розпалі. Поліщуки цілими родинами йдуть до лісу, адже збір його дарів – суттєва підмога для селянського господарства. Особливо коли врахувати, що в селах чимало безробітних. Свій узяток люди реалізують трьома шляхами: продають на базарах, здають закупівельникам (у Ковелі білі першого сорту приймають по 25 гривень за кілограм, другого – по 15) або вивозять «на трасу». Останнє доступне жителям лише тих сіл, що розташовані поряд із великими автодорогами. Бо тільки там можна сподіватися на грошовитого шанувальника білих чи красноголовців.
…Буцинське перехрестя у Старовижівському районі є однією з таких собі показових точок: якщо під навісом жодного продавця з відрами чи кошиками, то в ліс можна й не потикатися. Але нині там повний набір для любителів смаженини чи грибної юшки: відерця вишикувалися в ряд, як солдати. За п'ятилітрове молоденьких боровиків просять 80 гривень, старших, із великою шапкою – 70. Уже чищені маслюки або польські гриби можна купити по 30 гривень, красноголовці — по 40. Але продавці готові торгуватися.
— Щось не вельми зупиняються. Білорусів поменшало. Доведеться нести гриби додому й сушити. Он уже один наторгувався, – жителька села Буцин Алла Дричик киває на свого колегу, який починає поволі збирати кошики з прилавка.
Доки Микола Масюк, Петро Євтушик та інші торгували, Петро Ярмолюк пройшовся лісом і повернувся не з порожніми руками: кілька молодих білих грибочків та два великих, один з яких вагою близько 300 грамів! Дійсно, нинішня осінь радує тих, хто життя не уявляє без тихого полювання. Не дивно, що професіонали збирають за один раз цілі кошики білих або, як їх іще називають у деяких селах, справедливих грибів. Решту вони просто оминають, адже на них заробітки значно гірші.
Гонка за гривнею породжує справжні легенди. На Старовижівщині розповідають, що один чоловік за раз знайшов 96 кілограмів білих! Бідному грибникові довелося миттю змотатися додому і їхати до лісу чи то возом, чи то трактором. Звісно, хтозна, скільки лісових дарів було насправді. Проте на всяк випадок автор не вказує села, біля якого розташований той просто-таки чарівний ліс. А раптом це правда? Ще й сам наступного разу спробую удачі.
На фото: Улов Алли Дричик та Миколи Масюка задовільнить найвибагливіших покупців.
