Волинянин вигодовує лісових тварин… удома

Ярослав Подляшаник має у господарстві диких свиней і козулю, а вночі прискакують ще й зайці.  Про незвичне господарство пише видання «Вісті Ковельщини».

 «Це справді поселенці із лісу, – розповідає 'лісової' ферми Ярослав Подляшаник. – А почалося все з того, що знайшов на мисливських угіддях пораненого звіра. Мабуть, хтось із мисливців, помітивши дикого невеличкого вепра, вистрелив у нього, а поранена тварина зникла у густих заростях. Не розумію, чому не заборонять мисливцям у лісових угіддях вбивати невинних звірів. Шкодую, що може настати час, коли онуки і правнуки лісових звірів зможуть побачити тільки на екранах телевізорів.

Ярослав Васильович, помітивши підраненого, закривавленого, знесиленого звіра, забрав його додому. Спочатку не вірив, що кабанзможе звикнути до місцевих умов. Помістив пораненого недалеко у невеличкому гайку, що біля садиби, де вже утримував кілька свійських тварин. Як міг, виходжував принесеного з лісу 'знайдиша', підгодовував сирою картоплею, качанами кукурудзи, жолудями. Най більше полюбляв кабанчик корінці дерев, гриз стовбури. Згодом одного гостя з лісу, як підріс і набрав ваги до ста кілограмів, випустив у ліс. Утримував на 'лісовій' фермі й дику свиноматку, котра народила поросят, яких тепер він має не менше десяти. Адже такі свині, які відгодовує господар, напівдикі і цілорічно живуть просто неба. Їдять траву, коріння, яке шукають під ногами. Таким чином нагулюють смачне м'ясо, яке вважається кориснішим за звичайну свинину, бо в ньому менше холестерину, більше вітамінів і мікроелементів.

А якось на подвір'я забігла дика козуля: чи випадково, чи, може, втікала від мисливців. «Бачу, проситься тварина до людей, – згадує господар. – Прокидаюся вранці, а вона знову стоїть біля воріт, ніби благає захистити її. Так і залишилася в обійсті.Ви, можливо, й не повірите, що козуля так звикла до кожного з нас, що навіть спала з нами, як член сім'ї, у ліжку.»

Згодом для козулі господар підшукав самця. І вона народила двоє козуленяток. Маленькі, рухливі, вони бігали у дворі, призвичаївшись до людей. Але через деякий час козуля занедужала і померла від старості.

 Біля приміщення, що прилягає до невеличкої пилорами, по траві бігають кролі, а ввечері або швидше вночі, можна побачити й зайців.