11/01/2022
0Перший заступник Vitaliy Pun нещодавно доручив усім обласним управлінням лісового та мисливського господарства неухильно дотримуватися норм чинного законодавства в частині надання доступу до публічної інформації на запити фізичних та юридичних осіб (додається копія).
До слова, інший заступник в Держлісагенстві – Victor Smal займається цифровізацією, однак чомусь ці процеси не спрямовані на руйнування основних «схем». Більше того, рівень доступу до інфо, на моє переконання, залишається незадовільним, гальмує подолання корупції та розвиток галузі.
Отже, як виконали доручення керівництва з Києва місцеві лісівники?
Та «чхали» лісівники «на місцях» на доручення власного керівництва, коли мова йде про багатомільйонну дохідність та обслуговування багатомільярдних схем державної переробки лісу.Ймовірно, що масштабна дохідність від корупції у лісовій галузі посприяла утворенню «удільних корупційних кланів лісової галузі», пов’язала недобросовісними інтересами місцеві державні адміністрації, місцеву поліцію та лісівників. Це, на мою думку, і є та справжня «лісова мафія», яка набрала такої ваги, що «центральна державна влада» не може з ними справитися.
Прикро, що апетити та паразитування цієї «ліосової мафії» на базі державної власності лісгоспів прямо загрожує національній базпеці України, а належної та своєчасної реакції чомусь нема!
Подумуйте самі, як таке стало можливим?
Волинські лісгоспи зухвало пішли наперекір дорученню київського керівництва та знову демонстративно приховали публічну інформарцію про свою діяльність щодо державної переробки лісу та щодо розпорядження державною власністю, яка перебуває у них на праві господарського відання. Тобто чиновники лісової галузі засекретили інформацію, яка є суспльно важливою і такою, що може та повинна лягати в основу важливих адміністративно-розпорядчих управлінських рішень для лісової галузі?
Невже існує якась окрема «Волинська лісова республіка» з власними «порядками» та законами і для якої Київ – «не указ»?
Шаблонні та синхронні відмови надати доступ до публічної інформації про те, які деревообробні цехи державних підприємств передано в оренду та яке майно передано третім особам тощо – як це розцінювати?Примітно, що всі відповіді-відмови різних держаних суб’єктів господарювння майже однакові. Тобто виглядає так, що хтось скоординував вчинення правопорушення і написання текстів-відмов. Відомо, що офіційно координує діяльність лігоспів Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства. Чому не має жодної реакції на ці факти приховування суспільно важливої інформації? Схоже, головного лісівника Волині більше турбує з’ясування особистих стосунків з бізнесом, який критикує схеми, ніж виконання завдань уряду України та керівництва галузі. Більше того, Олександр Кватирко більше переймається власним визнання в наукових колах, отриманням наукового ступеня кандидата економічних наук, ніж системним вирішенням реальних проблем галузі.
Нагадаю, що уже чимало оприлюднено матеріалів про грубі зловживання лісгоспів у сфері ненадання доступу до публічної інформації. Навіть визнання судами протиправності дій лісгопів і зобов’язання останніх надати інформацію, на жаль, не призвело до відкритості у роботі чиновників і отримання запитуваних важливих даних. Як приклад, нагадаю:
https://www.facebook.com/100022110309460/posts/1084275915652742/?d=n
https://www.facebook.com/100022110309460/posts/1079953752751625/?d=n
Висновки?
Дуже прикро, що лісівники умисно приховують від суспільства публічну інформацію аби, на мій погляд, приховати багатомільярдні схеми корупційного розпорядження лісовими ресурсами.
Яку інформацію цього разу просили надати у лісгоспів?У запитах про надання інформації запитали про те, які саме деревообробні цехи лісгоспи Волині передали у оренду. Чому розкриття цієї інформації злякалися чиновники лісової галузі? І чому ці «цирки» з ненаданням доступу до публічної інформації продовжуються? Бо, на мою думку, при оприлюденні інформації про оренду деревообробних цехів чи схожої інфо можуть виявитися очевидні та беззаперечні ознаки багатомільярдної схеми державної переробки лісу та інших зловживань.Які саме ознаки інтелектуальних корупційних «схем», ймовірно, можуть «розкритими»?
1.Лісгоспи самі в себе «закупляють» ліс для переробки не на відкритих аукціонах за однаковими правилами, а за цінами в 3-4 рази дешевше ринкових.
2.Дешеву сировину державні підприємства у багатьох випадках самостійно не переробляють. Навпаки – власні деревообробні цехи передають в оренду комерційним структурам (зазвичай – наближеним до «керівництва» лісівників) у яких і замовляють «давальницькі» послуги. Саме таким чином збільшується витратна частина виробничого процесу та «вимивається» додана вартість. Затрати на виготовлення готової продукції майже дорівнюють кінцевій ціні продажу товару у бугхатерсбких проводках.
3.«Комерційні структури», які надають «давальницькі» послуги, тобто приймають участь у «схемі» – отримують від лісівників «привілеї», а саме: можливість закупляти сировину за вигідними умовами (читай – корупційними). Наприклад, ті, хто «співпрацює» з лісівниками, отримують ліс-сировину за цінами, суттєво нижчими ринкових в тому числі через застосування процедури так званого «попереднього огляду» деревини чи через продаж деревини за посередництва сумнівних торговельних площадок.
4.В подальшому, лігоспи виготовлену за «схемою» державної переробки готову продукцію (палетну заготовку) не продають на аукціонах відкрито та доступно, а екпортують за кордон за цінами в 2-4 рази нижчими ринкових.
Різниця між реальною ринковою вартістю лісових ресурсів та кінцевої продукції, яка з‘являється в результаті схеми «державної» переробки лісу, – ВЕЛИЧЕЗНА – десятки мільйонів євро.Саме вона (схематозна різниця) у формі кешу (десятки мільйонів) щомісячно осідає в чиновників-корупціонерів та учасників схем, а не приносить користі державним підриємствам, їх колективам, місцевим громадам та суспільству в цілому.
Чи не це є дуже небезпечним джерелом дестабілізації ситуації в Україні і замахом на знищення державності?
Що необхідно зробити аби виправити дану критичну ситуацією з лісовими ресурсами та забезпечити розвиток лісової галузі?
Потрібно негайно остаточно ухвалити закон «Про ринок деревини», яким забезпечити відкритий та прозорий ринок з однаковими правилами для усіх!
