27/09/2013
0У користуванні держпідприємств Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства перебуває майже 27 тисяч гектарів рекреаційно-оздоровчих лісів, що становить 17,6 відсотків лісового фонду підприємств. До прикладу, в Україні ця цифра сягає 1320,7 тисяч гектарів або 19,3% лісового фонду. Про це поінформував на нещодавній колегії головний спеціаліст відділу мисливського господарства, контролю і захисту лісу Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Абрамчук.
У межах даних лісів знаходяться цінні природні комплекси, ландшафти, об’єкти з рідкісними видами флори, водоспади, карстові печери і ін. Саме тому рекреаційно-оздоровчі ліси використовуються населенням здебільшого для туризму, оздоровлення і відпочинку. Першочерговим завданням лісогосподарських підприємств є проведення заходів зі збереження, відновлення й охорони цінних природних об’єктів, пропаганди дбайливого ставлення до природи, створення умов для відвідування цих об’єктів з метою оздоровчого, освітнього й культурного розвитку населення.
Згідно з матеріалами інвентаризації, яка проводилася 2010 року, в області нараховувалося 5 рекреаційних пунктів, які були в основному непридатними для обслуговування через їх занедбаний стан. На сьогодні ж таких об’єктів у області нараховується дванадцять із них п’ять – відновлено та сім – збудовано нових. Площа зони рекреації цих об’єктів становить 9,4 гектари, пропускна можливість, тобто кількість людей, які можуть відпочивати одночасно на даних об’єктах, – 300-350 осіб.
Так, у Бережанському лісомисливському господарстві знаходиться один рекреаційний об’єкт площею 1,5 гектара, пропускна можливість – 50 осіб, у Бучацькому лісгоспі є 3 рекреаційних пункти площею 0,9 гектара – 80 осіб, у Кременецькому лісовому господарстві – один 0,2-гектарний рекреаційний об’єкт, де одночасно можуть відпочити 20 осіб, у Тернопільському лісгоспі є 3 рекреаційні пункти площею 0,5 гектари із пропускною можливістю 50 осіб, у Чортківському лісовому господарстві є три рекреаційні пункти, загальна площа яких становить 6,3 гектара. Тут одночасно можуть перебувати 100 осіб. Така велика площа зумовлена тим, що у рекреаційний об’єкт Чортківського лісгоспу входить і рекреаційна зона Гермаківського дендропарку.
Занедбаний стан рекреаційних об’єктів – відбиток «культурного» відпочинку мешканців
На жаль, мешканці Тернопільщини ще не звикли відпочивати культурно, аби нічого не зламати, не понівечити, не залишити після свого відпочинку на території об’єкта купи незібраного сміття чи бодай автографа на новенькій лавці, столику, дбайливо змайстрованому лісівниками для них же, чи навіть вишкребти щось нецензурне на дереві поблизу лісової відпочинкової зони.
У цьому я переконалася під час розмови з лісничим Микулинецького лісництва Тернопільського лісгоспу Богданом Косінським. Рекреаційний пункт «Ялинка», площею 0,1 гектара, уже не в такому гарному стані, як 2011 року, коли саме був збудований. Гарна місцина, обгороджена і зі смаком обставлена меблями, з мангалом, місцем для сміття, ігровим майданчиком для малечі. Здавалося б, користуйтесь на здоров’я! Лишень залишіть іще комусь після себе… Не готові наші краяни відпочивати з культурою. І чи будуть колись готові?! Питання, скоріше, риторичне. Лісівники, звичайно прибирають ті місцини від сміття, підремонтовують зламані засоби для відпочинку. Але…
Платні послуги значно б поліпшили загальну картину…
Платні послуги за 2012-2013 роки на рекреаційних об’єктах держпідприємств ТОУЛМГ практично не надавалися. На території природно-заповідного фонду створено і функціонують сім екологічно-просвітницьких маршрутів, тобто екологічних стежок. Винятком є природний заповідник «Медобори», на який припадає три екологічні стежки, де надаються платні послуги.
«Культуру» треба охороняти, а отже, на відвідування рекреаційних відпочинкових зон потрібно ввести часткову плату.
Чималий досвід у цьому питанні можна перейняти в кримських лісівників, відвідування рекреаційних відпочинкових об’єктів яких є стовідсотково платними. Кошти відвідувачів спрямовують для розвитку інфраструктури на цих об’єктах, охорону та належний догляд за місцем відпочинку.
Це дозволить не лише тримати у гарному стані наявні рекреаційні відпочинкові зони, а й збільшувати їхню кількість. А отже, і ліси будуть чистішими, і лісівники спокійнішими, особливо у пожежонебезпечний період, коли мешканцям так кортить відпочити на тих лісових ділянках, відвідування яких заборонено.
