27/09/2013
0Две публикации на близкие темы подобранные Олегом Сторчоусом и размещенные на сайте Лесное право. Они появились очень вовремя и надеюсь будут востребованы лесоводами. М.П.
Перевірки правоохоронців: як правильно зустріти за новими правилами
Перелік різноманітних перевіряючих, які цікавляться документацією бізнесових структур, – має тенденцію до збільшення. Попри усі реформи, менше перевіряючи не стає. Так, крім податківців, відразу кілька відомств також займаються економікою і можуть проводити власні перевірки: СБУ, прокуратура, податкова міліція і органи МВС – Державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ), Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ). Як виглядають їх можливості для перевірок бізнесу після останніх змін у законодавстві?
Законом України від 13.04.2012 внесено цілу низку важливих змін до законів "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" тощо. Як же тепер мають виглядати перевірки цих органів?
Почнемо з міліції, МВС. Відповідно до ст.11 Закону "Про міліцію" (після усіх внесених змін) співробітники міліції вправі приступити до проведення перевірки суб"єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.
Якщо вже прийшли, то які дії можуть вчинятись до отримання відповідного дозволу суду? Стаття 11 Закону "Про міліцію" дозволяє в присутності понятих та керівників підприємств – вивчати документи, що свідчать про правопорушення (поняття більш ширше ніж поняття злочину), за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії. із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.
Без рішення суду не можна витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції.
Що стосується запитів, то співробітники міліції можуть одержувати безплатно від підприємств на свій письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), але лише у справах про злочини (саме про злочини, а не про будь-які правопорушення), що знаходяться у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю діє на підставі відповідного Положення, затвердженого наказом МВС України від 3.09.12. №769 (далі – Положення). Цей наказ видано вже після прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), але до набуття ним чинності. При цьому має виконуватись вищезгаданий Закон "Про міліцію", інші законодавчі акти. Пункт 4.1. вказаного Положення встановлює права ДСБЕЗ. Ці права аналогічні загальним правам міліції, встановленим у ст.11 Закону "Про міліцію". Слід також окремо виділити право викликати громадян і посадових осіб у справах про злочини та у зв’язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні. Варто звернути увагу на відокремлення у тексті "справ про злочини" від "матеріалів, що знаходяться у провадженні". Є також право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення за фактом порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції ДСБЕЗ.
Стосовно Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ), то тут, крім вищезгаданих законодавчих актів, спеціальним законом є Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю". У ст.12 цього Закону визначені права таких спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, як МВС та Служби безпеки України. Зокрема, передбачено право на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо – не пізніш як протягом 10 діб.
УБОЗ може в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність для їх перевірки витребувати та одержувати від підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи. Витребовувані документи та інформація повинні бути подані негайно або не пізніш як протягом 10 діб.
Співробітники УБОЗ мають право за письмовим розпорядженням керівника відповідного спеціального підрозділу входити за службовими посвідченнями на територію, у приміщення, склади та сховища підприємств, організацій і установ, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю. Судячи з усього дозвіл суду для цього не потрібен.
Натомість за постановою та з санкції відповідного прокурора на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, але вже в порядку передбаченому КПК. Ці дії можливі і до отримання відповідної санкції, але лише у невідкладних випадках – в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані у розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, з наступним повідомленням прокурора протягом доби. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (тобто лише за рішенням суду).
Усі вищезгадані силові структури мають керуватись також Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність". Тут у ст.8 передбачені права підрозділів, які здійснюють таку діяльність. Стосовно перевірок встановлено право порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. Мають право ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій – виключно на території таких підприємств, установ та організацій.
Потребують дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому КПК), – витребування документів та данних, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених КПК.
Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 КПК.
Органи прокуратури здійснюють перевірки згідно із Законом України "Про прокуратуру". Відповідно до ст.19 цього Закону прокуратура, серед іншого, здійснює і нагляд за додержанням законів, що стосуються економічних відносин. Перевірки проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів – також з власної ініціативи прокурора.
Перевіряючі з прокуратури мають право безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено. Мають право витребовувати з підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення. мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Можуть письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою, отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.
Перевіркам також спеціально присвячена ст.21 Закону "Про прокуратуру". Слід зауважити, що перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань. Це є певним обмеженням прав прокуратури на власні перевірки. Втім шляхом системного аналізу норм закону можна дійти висновку, що подібне обмеження не стосується перевірок з власної ініціативи прокурора.
Зрозуміло, що перелік бажаючих перевіряти бізнесові структури, їх повноважень цією публікацією не вичерпується і ми повернемось до них у майбутньому.
Автор – Сергій ТЕНЬКОВ
Джерело – Юридичний вісник України №4, 26 січня – 1 лютого 2013
http://lespravo.org.ua/art/278-Perevirki_pravoohoronciv__yak_pravilno_zustriti_za_novimi_pravilami/
Перевірки податкової міліції, до чого готуватися ?
У зв'язку з прийняттям нового Кримінально-процесуального Кодексу України, а також змін в діючий Податковий Кодекс України (Закон № 5083 від 05.07.2012 р.) істотно змінилася процедура та порядок проведення перевірок органами податкової міліції. Здавалося б, Закон № 5083 розширив повноваження представників податкової міліції, додавши в діючий Податковий кодекс, розділ XVIII2 «Податкова міліція», а також фактично надав їм аналогічні посадовим особам ДПС (державна податкова служба) права. Однак, при найближчому розгляді це не зовсім так. Існують деякі обмеження, встановлені спеціальними нормативно-правовими актами щодо повноважень податкової міліції, про які піде мова в рамках даної статті.
Податкова міліція є окремим підрозділом Податкової служби, основним завданням якого, є боротьба з податковими правопорушеннями. Для виявлення таких правопорушень представники податкової міліції уповноважені проводити перевірки. Згідно чинного ПКУ органи ДПС проводять перевірки в межах своєї компетенції. Ключовим розходженням між проведенням перевірок податковою міліцією та органами ДПС, є, обов'язкова наявність ознак оперативно-розшукового чи кримінальної справи щодо платників податків, що, в бюджетній або податковій сфері.
Але незважаючи на прийняті зміни до ПКУ, зокрема ст. 350.1., Ст. 20.1.4 ПКУ, не варто забувати, що податкова міліція не має всіх прав ДПС, їх права при проведенні податкової перевірки обмежені, зокрема, правилами, встановленими пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 ст. 11. 12-15 (1) «Про міліцію». У перерахованих статтях, в цілому, йде мова про те, що органи податкової міліції мають право зажадати від підприємств, установ будь-які документи, необхідні для справи, що перебуває у провадженні міліції. Більше того, фактично органи міліції (сюди відносяться і органи податкової міліції ст. 351 ПКУ, ч. 24 ст. 11 ЗУ «Про міліцію») вправі приступити до перевірки суб'єктів господарювання за умови наявності направлення на проведення перевірки, за формою встановленою Міністерством Внутрішніх Справ .
Як і у випадку з представниками ДПС, підставою для допуску податкової міліції для проведення перевірки, є пред'явлення:
• направлення на проведення перевірки;
• копії наказу про проведення перевірки;
• службових посвідчень осіб, зазначених у направленні на проведення перевірки.
Відсутність хоча б одного із зазначених документів є підставою не допуску до проведення перевірки представників податкової міліції.
Ще одне важливе питання, на який варто звернути увагу – порядок вилучення документів. У ново прийнятому Кримінально-процесуальному Кодексі України відсутнє визначення «вилучення». Замість цього визначено поняття обшуку – ст. 234 КПК. Передбачається, що обшук проводиться з метою виявлення і фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального злочину, пошук знаряддя кримінального злочину або майна, яке було видобуто в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Перелік підстав для проведення обшуку є вичерпним на підставі постанови слідчого судді (ч. 2 ст. 234 КПК).
Тим-не-менш, податкова міліція має право вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, включаючи зразки сировини і продукції. По-перше, виключно за рішенням суду, по-друге, в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка. У разі необхідності, до ухвалення такого рішення суду – податкова міліція, у присутності вище перелічених осіб вправі вивчати документи, робити з них копії (за рахунок відповідного органу міліції) надаючи перевіряється особам, опис документів, з яких були зняті копії.
У теж час, стаття 20.1.2 ПКУ передбачає, що податкова міліція під час проведення перевірок, має право вимагати від платників податків робити копії документів свідчать про порушення вимог податкового законодавства, належним чином скріплені підписом і печаткою підприємства, що перевіряється.
Проаналізувавши обидві норми, що регулюють повноваження податкової міліції можна зробити висновок, що вимагати від платника податків складати копії документів, з підписами і печатками не доцільно, так як суперечить процедурі встановленої п. 23 ст. 11 ЗУ «Про міліцію». Оскільки органи податкової міліції здійснюють права, передбачені ПКУ, за умови дотримання правил, передбачених ЗУ «Про міліцію». Отже, якщо в органів податкової міліції виникне необхідність знімати копії з документів – робити це за рахунок відповідного органу міліції, в присутності понятих, керівника, і з наданням опису таких скопійованих документів платнику податків.
Додаткового роз'яснення вимагає стаття 20.1.4. ПКУ, відповідно до якої податкова міліція має право проводити перевірки платників податків (крім Національного Банку України) в порядку, встановленому ПКУ. Звідси виникає помилкове припущення, що відтепер представники податкової міліції мають аналогічні права, спільно з посадовими особами ДПС. На підтвердження сказаного звернемо увагу на норму 78.3 ПКУ, яка прямо забороняє податкової міліції брати участь у проведенні планових та непланових виїзних перевірках платників податків, що проводяться органами ДПС, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків, що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, і в порядку, передбаченому ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими законами України.
З цього випливає висновок, що права, передбачені пп. 20.1.2, 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПКУ, можуть бути реалізовані посадовими особами податкової міліції із застереженням. По-перше, виключно при веденні податковою міліцією оперативно-розшукових справ, по-друге, у разі розслідування кримінальних справ, порушених стосовно платників податків, і по-третє, дотримуючись правил, передбачені пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27 , 28, 30 ст. 11. 12-15 (1) «Про міліцію».
Джерело – EBS Digest
http://lespravo.org.ua/art/279-Perevirki_podatkovoi_milicii,_do_chogo_gotuvatisya_/
