Запорізька сенсація

Край, де осіння посадкова кампанія ще триває.

Запорізькі лісівники «сенсаційно» вибороли четверте місце у неформальному рейтингу обласних управлінь лісового та мисливського господарства, що посадили найбільше сіянців дерев у рамках мільярдної програми Президента України. Лісівники Запорізького краю посадили понад 4,3 мільйона дерев, склавши гідну конкуренцію традиційно лісовим областям, а саме: Житомирщині, Волині й Київщині і навіть випередили львів’ян.

– Дійсно, ми встановили своєрідний рекорд, – розповів начальник Запорізького ОУЛМГ Володимир Селюк. – У рамках програми Президента «Зелена країна» фактично за два місяці осені цього року, ми посадили понад 4,3 мільйона дерев і створили більше, ніж тисячу гектарів нових лісів. Дерева садили рівномірно по всій території нашої області. До речі, ми навіть перевиконали план із посадки дерев, що нам поставили у Держлісагентстві (план «Зеленої країни» становив 4067,5 тис. шт.). Крім того, підпорядкованими лісогосподарськими підприємствами області посаджено на землях інших користувачів 190,4 тисячі штук сіянців та саджанців (при плані – 186 тис. шт.)

Із закінченням календарної осені лісокультурні заходи у нас ще не закінчились. Працюємо активно ще й в грудні. Бо наш південний клімат ще дозволяє нам проводити залісення. На жаль, літо й осінь були дуже сухими. Мало опадів, отже, сухий ґрунт. Це лише на межі осені та зими з’явилась вологість, тож ми отримали можливість якісно підготувати ґрунт.

До Нового року сподіваємося посадити ще 600–800 тис. шт. сіянців. Взагалі, з нашими особливостями клімату осіння лісокультурна кампанія у нас традиційно проходить набагато успішніше, аніж весняна.

– Володимире Івановичу, зараз в області відбувається реорганізація лісгоспів. Чи не вплинуло це на роботу, зокрема, під час масштабного залісення території краю? Чи вплине у майбутньому?

– Скажу так, що на даний момент процес ще триває. Ситуацію 2021 року та варіанти на 2022 рік поки що детально не можна коментувати. Але специфіка нашої області, як я вже розповідав, у тому, що з 2016 року ми опинилися без державного фінансування. Тоді й довелося самим оптимізувати підприємства, аби зберегти кадровий і ресурсний потенціал. Під реорганізацію потрапили лісгоспи з площею до десяти тисяч гектарів. Слід зауважити, що реорганізовані підприємства не припиняють свою лісогосподарську діяльність, а лише приєднуються до іншої юридичної особи. Всі структурні підрозділи продовжують функціонувати. В 2018 році колишній наш Приморський лісгосп було приєднано до Бердянського, а в 2021 році колишній Кам’янсько-Дніпровський до Мелітопольського. Також до кінця 2021 року буде завершена процедура реорганізації державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство». Для нас головне завдання – зберегти людей – простих трудівників лісу.

Під час оптимізації частина працівників самі звільнилися і пішли на іншу краще оплачувану роботу. Також були вивільнені працівники пенсійного віку. Але основний кадровий потенціал на цих реорганізованих підприємствах ми таки зберегли. Всі лісництва як працювали, так і працюють, люди виконують усі службові обов’язки. У Бердянському держлісгоспі працює 43 співробітники, на підприємстві після реорганізації створено 23 нові робочі місця. У Мелітопольському лісгоспі працює 115 працівників, з них 47 нових робочих місць, які створені після об’єднання. Завдяки реорганізації та оптимізації чисельності нам вдалося не лише уникнути заборгованості зі сплати податків і заробітної плати, а й підвищити початкову заробітну плату – з абсолютно неконкурентних 6500 гривень до 11050 гривень. Для лісівників через складну ситуацію, яка склалася у південних областях – це важливий крок. І нині реформовані лісгоспи повністю виконали всі завдання з проведення масштабного залісення території області.

– Які держлісгоспи Запорізької області спрацювали найактивніше під час лісокультурних заходів?

– Бердянським лісгоспом посаджено 948,7 тис. шт. садивного матеріалу на площі 150 га, лісівники ДП «Запорізьке лісомисливгосподарство» посадили 46,4 тис. шт. саджанців на площі 9,6 га, Мелітопольський лісогосп на 291,3 гектара посадив 1,8 млн саджанців, Пологівський лісомисливгосп – майже 1,3 млн шт. садивного матеріалу на площі 265 га.

– Чи виникали або нині є якісь труднощі під час цієї лісокультурної кампанії?

– Головна наша проблема типова для всього Південного Сходу України – це відсутність власних коштів для забезпечення виконання поставлених цілей та завдань. Але в цьому році була проведена надзвичайно велика робота із депутатами Верховної Ради України, зокрема, з народним депутатом Артемом Кунаєвим, який є членом Бюджетного комітету. І ось завдяки цій співпраці нам уперше в нашій історії сучасного лісового господарства області вдалось отримати з державного бюджету країни десять мільйонів гривень. Ці кошти пішли напряму саме на залісення.

– Фактично Запорізька область не надто багата лісами, тож цифра у 4,3 мільйона сіянців досить вражаюча.

– Лісистість нашого краю становить 3,9% при оптимальних 5% і є найнижчою в Україні – 15,9%. А ще по нашій області боляче вдарили минулі роки та реформи. Через відсутність коштів із 2016 року були зупинені роботи зі створення нових захисних насаджень на малопродуктивних і деградованих землях. Не було можливості здійснювати упереджувальні захисні заходи в лісах, що підвищило ризик виникнення осередків шкідників і хвороб лісу.

Для прикладу, з 2010 по 2015 рр. на території Запорізької області було засаджено 9227 гектарів нових лісових насаджень, у 2016 році, у зв’язку з припиненням державного фінансування лісогосподарських заходів, засаджено 83 гектари лісу, в 2017 – всього 6 гектарів лісу. Лише у 2018 році після прийняття обласної Програми розвитку лісового господарства лісогосподарськими підприємствами області створено лісових культур на площі 616 га. У 2019 році – 471 га, у 2020 році – 444 га.

– Чи виділяли землю під майбутні ліси територіальні громади області?

– Станом на перше грудня цього року, лісогосподарські підприємства області отримали рішення від ОТГ «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення» на 224 га. Лишається питання де взяти кошти на виготовлення технічної документації та оформлення новоприйнятих земельних ділянках.

Зараз, завдяки нашій постійній співпраці з місцевими територіальними громадами, ми отримали інформацію про ще як мінімум дві тисячі гектарів земель в області, що доцільно використати під майбутні ліси. Ми будемо й надалі працювати в цьому напрямку.

– А які породи дерев найчастіше садили запорізькі лісівники?

– Територія державних лісогосподарських підприємств Запорізького краю відноситься до зони сухого Степу. Тому основні наші лісотвірні породи – сосна кримська та звичайна, дуб черешчатий, акація біла, гледичія колюча, ясен звичайний, в’яз дрібнолистий та чагарники, серед яких маслина вузьколиста, клен татарський і аморфа кущова. Такі культури менш вимогливі до ґрунтово-кліматичних умов, дають кращу приживлюваність, сприяють зменшенню протиерозійних процесів, збільшенню затримання вологи в ґрунті.

У цьому році ми посадили 35% дуба звичайного, 35% робінії псевдоакації, 13% – сосни кримської та звичайної, 12% – ясена звичайного і 5% – інші (маслина вузьколиста, клен татарський, аморфа кущова) лісотвірні породи.