25/09/2013
0Така характеристика для Володимира Дмитровича Даниленка справедлива і в прямому, і у переносному сенсі. Адже професія кранівника дозволяє щодня спостерігати за виробничим життям із відстані пташиного польоту. Втім, як би високо не здіймався вгору, головне – міцно стояти на землі, адже робота ця не лише одна з найвідповідальніших, але і небезпечних.
За легкістю щоденних маневрів прихований досвід та роки наполегливої праці. Саме вони формують професійну майстерність, яка нині допомагає Володимирові Дмитровичу досягати виробничих вершин.
Сумлінність та відповідальність кранівника відзначають і в Лисянському лісгоспі, і на нижньому складі підприємства.
За словами директора лiсгоспу Володимира Штанька, з працівником їм пощастило, адже людина досконало знає свою справу та вміє працювати в колективі.
У лісовому господарстві Володимир Дмитрович працює уже десять років, шість з яких – кранівником. Так вже склалася доля, що весь свій трудовий фах пов’язав з роботою за кермом. Свого часу працював і на вантажівках, і на автокранах. Проте з такою технікою, як у лісгоспі, мав справу вперше. Втім, освоїв її, зізнається, досить швидко. – Головне працювати, працювати, і ще раз працювати, – такий, на думку кранівника, професійний секрет успіху.
Його щоденна робота полягає у розвантаженні лісовозних машин та завантаженні вагонів. За день має справу з тоннами лісопродукції. Тому щодня намагається працювати на хороший результат, адже його робота відображає спільні здобутки всього колективу.
