21/09/2013
0ПРИБЕРЕЖНІ ТЕРИТОРІЇ ДОНУЗЛАВА МОЖЕ БУТИ ВТРАЧЕНО ДЛЯ ЛЮБИТЕЛІВ ЦЬОГО ПЕЙЗАЖУ, НА ЯКОМУ ГОЛОВНЕ МІСЦЕ ЗАЙМАЄ НАЙГЛИБШЕ У КРИМУ ОЗЕРО. ВИНОЮ ТОМУ — ХАОТИЧНА Й НЕЕКОЛОГІЧНА ЗАБУДОВА Й БЕЗСИСТЕМНИЙ РОЗВИТОК РЕКРЕАЦІЇ І ТУРИЗМУ… / ФОТО З САЙТА WIKIPEDIA.ORG
Кримська республіканська асоціація «Екологія і мир» виступила з заявою на захист Західного Криму — території довкола озера Донузлав, природне середовище якого, на думку вчених, підпадає під хижацьке знищення. Заяву підписали голова асоціації, президент Кримської академії наук, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Віктор Тарасенко, а також кримські академіки — доктор біологічних наук Андрій Ена і доктор географічних наук Август Оліферов. Кримські екологи вважають, що лише втручання уряду України з метою зміни форм і методів освоєння цього регіону може врятувати його від втрати унікальних природних ресурсів.
Учені нагадують, що у вересні 2011 року указом президента Віктора Ющенка було припинено роботи з будівництва величезного транспортно-промислового комплексу «Донузлав», спроектованого без урахування заходів із захисту екології регіону. Передбачалося, що через ТПК «Донузлав» мало проходити щороку понад 100 млн тонн вантажів, зокрема сипучих залізорудних концентратів і нафтопродуктів, здатних завдати невиправної шкоди екології озера Донузлав. Тоді, як відомо, здоровий глузд переміг. Підготовку вбивання природи Західного Криму було припинено, а вчені Кримської академії наук приступили до розробки альтернативної концепції розвитку Західного Криму як перспективного курорту загальнодержавного значення.
За дорученням Уряду АРК, вчені КАН 2011 року провели комплексні дослідження територій Західного Криму з урахуванням його природно-кліматичних, соціально-економічних і екологічних особливостей. В основу досліджень було покладено доктринальні ідеї державної цільової Програми соціально-економічного розвитку АР Крим до 2020 року. Результатом цієї роботи стало обѓрунтування пріоритетних напрямів поетапного розвитку території Західного Криму, зазначають автори заяви.
Реальність полягає в тому, що західний регіон Криму через тривале існування в цьому регіоні військових баз і військових частин багато десятиліть був закритим, з обмеженим доступом продуктивних сил і ресурсів. У результаті Західний Крим відстав у розвитку від інших регіонів приблизно на 70-80 років. Сьогодні, якщо слідувати Стратегії-2020 щодо розвитку Криму, він потребує планомірного розміщення об’єктів курортно-рекреаційно-туристичної галузі —будівництва нових санітарно-курортних і оздоровчих комплексів, культурно-розважальних центрів, спортивних комплексів, створення нових туристичних об’єктів і маршрутів, розвитку сучасної транспортної інфраструктури — аеропортів, морських портів, залізничних станцій і доріг, екологічно чистого електротранспорту, а також створення сучасного житлово-комунального господарства — забезпечення населення й відпочивальників якісною питною водою, утилізації ТПВ і очищення стічних вод, а особливо —збереження природно-заповідного фонду, енергозабезпечення й розвитку альтернативних джерел енергії, розвитку промисловості високих інноваційних технологій. Саме відповідно до цих вимог Стратегії й був розроблений проект нового великого природоохоронно-рекреаційного комплексу — Національного природного парку «Донузлав». Особлива увага в ньому приділена охороні природних ресурсів, зокрема так званих «Кримських золотих пісків», пляжів завдовжки десятки кілометрів, гідромінеральних і мінеральних ресурсів, збереженню біологічної різноманітності, розширенню природоохоронної мережі.
НПП «Донузлав» як природний рекреаційно-курортний комплекс повинен зайняти центральне місце в усьому Північному Причорномор’ї: і за своїм географічним розташуванням — акваторія найглибшого на Кримському півострові озера Донузлав із прилеглими до нього унікальними прибережно-степовими ландшафтами, і за своєю екологічною значимістю для всього кримського курорту, і за рівнем розвитку для всього Півдня України. НПП «Донузлав» за задумом науковців повинен стати ядром, що об’єднує і координує природоохоронну мережу регіону та започатковує стійкий розвиток регульованого туризму.
Проте ситуацію тут ускладнюють дві реалії.
По-перше, на думку учених КАН, регіон може слугувати лише для інтенсивного рекреаційно-туристичного використання — кліматотерапія, туризм, створення на озері великого міжнародного яхт-центру, розвиток водноспортивного туризму, створення умов для стійкого риборозплідного комплексу для рідкісних і цінних видів риби, розвиток заповідної мережі наукового туризму на принципах національного природного парку. При цьому будь-які інші види, що порушують екологічне благополуччя регіону і форми практичного освоєння Донузлав’я, — промислово-транспортні види природокористування, видобуток будівельного піску, безсистемна забудова пляжних зон і прибережних територій і так далі! —є загрозою втрати природних ресурсів і як наслідок втрати Евпаторійсько-Донузлавським регіоном привабливості для будь-якого інвестування, особливо в розвиток курортної галузі. Тому органам влади необхідно терміново розробити екологічно обѓрунтовану схему просторового розміщення будівництва туристичних готелів, пансіонатів, спорткомплексів, екологічних центрів, водноспортивних причалів та інших видів рекреаційної інфраструктури для стійкого розвитку регіону.
Проте, по-друге, життєві реалії виявляються прозаїчнішими і більш приземленими. У бізнесменів і чиновників, підкреслюють науковці, у тому числі, в рекреаційному освоєнні території, свій меркантильний підхід. Найбільш перспективні землі в 2-кілометровій смузі і ресурси, включаючи пляжі Кримських золотих пісків, вже виявилися розпайованими. На велику частину оформлені земельні держакти або угоди довгострокової оренди на 49 років. Унікальна південна коса Донузлавського пересипу, своєрідна серцевина пляжів Кримських золотих пісків Західного Криму вже поділена на комерційні ділянки під міні-готелі і дачні котеджі.
На жаль, нинішня хаотична забудова Південної коси Донузлавського пересипу ніяк не узгоджується зі стратегією стійкого еколого-соціально-економічного розвитку Західного Криму, розробленою науковцями КАН на доручення Уряду АРК. У цьому процесі непланового освоєння Донузлава не враховується екологічний вплив цього будівництва на довкілля, навіть не оцінені можливі загрози руйнування Південної коси Донузлавського пересипу зимовими штормами у зв’язку з її неминучим перевантаженням важкими багатоповерховими будовами. Науковці підкреслюють, що в процесі хаотичного будівництва заборів й огорож, приватизації пляжів не враховуються світові тенденції соціалізації приморських територій, адже «Кримські золоті піски» мають служити кримчанам, народові України q гостям курорту, а не бути забетонованими й зацементованими в основі хаотичних нагромаджень котеджів і готелів.
І найголовніше — рослинний покрив Донузлавського піщаного пересипу являє собою трав’янисті рослинні співтовариства, зокрема приморські луги з великою різноманітністю солестійкої флори, занесеної до Червоної книги України. І річ у тому, що місце проживання цих рослин саме тут, на піщаному субстраті слугує єдиним місцем, де можуть виростати ці приморські види. На відміну від рослин, що мешкають у внутрішньоконтинентальних районах, приморські види поширені лише на вузькій смузі вздовж моря, що робить їх найвразливішими під час господарського освоєння цих територій. Крім того, всі приморські види володіють слабкою конкурентоспроможністю і можуть зникнути при заселенні пляжів іншими, стійкішими рослинами, які супроводжують господарське освоєння територій. Серед таких, найвразливіших мешканців Донузлавського піщаного пересипу є види, занесені до Червоної книги України. Це популяції восьми червонокнижних видів: Астродакус приморський — вразливий причорноморський літоральний ендемік, рідкісний вид Редька приморська, ендемік Вайда приморська, Люцерна приморська, Катран морський, Гоніолімон червоніючий, Кермек чурюкський, Мачок жовтий та деякі інші. Водночас, згідно із Законом України «Про Червону книгу», наявність цих видів робить незаконними будь-які перетворення на території, де вони зустрічаються. Серед чинників, що представляють загрозу для їх природнього росту, в «Червоній книзі України» зазначаються руйнування місць проживання внаслідок господарської (зокрема будівельної) діяльності і надлишковий рекреаційний прес. Тобто ці обмеження безпосередньо стосуються донузлавского регіону, забудова якого суперечить Закону України «Про Червону книгу», і тому має бути припинена, бо її продовження — це злочин.
Учені зазначають, що безпосередньо біля пересипу з боку озера вже декілька років ведеться видобуток піску, кар’єр розташовано в гирловій, найбільш широкій і мілководій частині озера. Товщина шару відкладень піску досягає тут 10 і більше метрів, тому й глибина кар’єра варіюється від 5-7 до 10-12 метрів. Видобуток піску виробляється варварським методом рефулювання шляхом засмоктування водно-піщаної суміші через трубу діаметром 275 мм до трюму баржі. Пісок осідає в трюмі, а пульпа — вода і суспензії — виливаються за борт через спеціальні отвори. Спеціальна експертиза встановила, що до 25 % піску, який добувається, повертається знову до води. Наслідком рефулювання є помутніння води, замулювання дна, збільшення глибини і зміна підводного рельєфу. Внаслідок видобутку піску, тут виявлено руйнування і пригноблення донних биоценозів, скорочення кормових площ для окремих видів риби — бички, зеленушки, морські собачки і інші види, які внаслідок цього гинуть. При середньорічному обсязі видобутку піску в 1 млн. кубометрів, збільшення кар’єру становить 8-10 гектарів, відповідно на стільки скорочується площа для існування цих видів риб.
Видобуток піску в озері Донузлав призводить не лише до скорочення рибних запасів і корму, порушується сталий природний профіль дна. З цієї причини пісок сусідніх пляжів хвилями і течіями переноситься до озера, послаблюється сам берег моря, і при сейсмічних переміщеннях (а це сейсмонебезпечний регіон) може призвести до катастрофи — прориву і подальшого розмиву піщаної коси морськими штормами. Під час чергового землетрусу на стінці кар’єру, прилеглій до пересипу, може статися підводний зсув, який спровокує руйнування пересипу.
І найголовніше — така хаотична забудова і безсистемний розвиток рекреації та туризму, з неекологічною забудовою прибережних територій, зі знищенням пляжів та інших цінних рекреаційних ресурсів, ставить під загрозу загальне благополуччя і перспективи Євпаторійсько-донузлавського курорту, оскільки при втраті рекреаційних властивостей це буде вже не курорт, а звичайний приморський степ. Тому, необхідна розробка генерального плану розвитку територій із врахуванням рекомендацій учених КАН та інших наукових центрів Криму і України, що дозволило б уникнути негативних наслідків безсистемної забудови прибережної зони і зберегти унікальні природні ресурси, ландшафт, біорізноманітність і природно-заповідний фонд цього унікального регіону у всій Україні.
