З вольєра – у дику природу.
Лісівники Полтавського держлісгоспу віднедавна займаються вольєрним розведенням зайців з метою подальшого випуску у природу.
– Думка зайнятись розведенням саме зайців виникла у нас досить давно. Бо ж чисельність цього віднедавна звичайного мисливського виду поступово скорочується. В першу чергу, через розораність полів, насичення їх мінеральними добривами та отрутохімікатами, – розповідає директор Полтавського держлісгоспу Олександр Холодний. – Площа наших мисливських угідь, загалом, становить близько 11 тисяч гектарів, з яких переважна більшість – польові. Тож питання дуже гостре й нагальне. До того ж за результатами цьогорічної таксації у наших угіддях нараховується 588 зайців. Чисельність поки що оптимальна, але хотілось більше.
Саме тому, влітку у наших угіддях у Полтавському районі ми відвели площу, майже шість соток, під майбутній вольєр. Обгородили його міцною сіткою та встановили паркани, аби жодна лисиця, здичавіла кішка чи собака не прокралась. Маточне поголів’я придбали у наших колег із Лубенського держлісгоспу. Вони вже давно успішно вирощують зайців та випускають їх у природу. Ми придбали у лубенців вісім особин – трьох самців та п’ять самок віком до двох років. Це найкращий репродуктивний вік, тож сподіваємось уже наступного року отримати як мінімум два приплоди. Спеціально зробили для вухатих штучні гнізда, аби тваринкам було зручно ховатись якомога далі від сторонніх очей. А ще територія вольєра – суцільні кущі, невеликі дерева – звичайна зона мешкання зайця. Відвідування вольєра навіть нашими працівниками вкрай обмежене, аби зайці в жодному разі не звикали до людей.
Вухані добре прижились у нас. Умови у вольєрі такі ж, як і в природі. Апетит теж добрячий – у їхньому меню овочі, вітаміни, мінерали. Обов’язково сіль. Наші працівники навіть під час годівлі намагаються якнайменше тривожити тваринок. Розкидаємо харч, а далі вже вухані виходять зі свого прихистку харчуватись.
Вісім особин – це оптимальна чисельність на цей час, враховуючи площу нашого вольєра. Якщо наші зайці будуть успішно розмножуватись, будемо розширювати площу. Та й випускати вихованців, аби наші поля та ліси не були порожніми, а мисливці мали б гарне полювання.
Підготував
Володимир РОМАНЕНКО,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”