Прежде всего хочу поблагодарить инсайдеров, выславших размещенный ниже материал на почту сайта “Открытый лес”. Он безусловно представляет большой интерес и дает возможность многое прочитать между строк.
Прежде чем приступить к анализу отмечу, что оценку начальникам ОУЛМГ дает руководитель Гослесагентства, а заместителям сами начальники. Кто оценивал заместителей в областях, где должность начальников ОУЛМГ вакантна я не знаю, но скорее всего оценку также делал Юрий Болоховець. Отраслевых генералов, получивших высшие оценки можно разделить на две группы:
- протерианская гвардия, прошедшая школу управления (послушания?) во времена Януковича, – Бондарь, Чигринец, Ревенко, Пешко;
- руководители новой волны – Квартирко, Сахнюк, Дзюбенко, Бойко, Анищенко.
Отличные оценки своим замам выставил только Олег Яремко. Я ожидал, что более высоко будут оценены замы и в других управлениях, например Золотой, Турянская, Громяк, Целень…но этого не произошло…
Два начальника ОУЛМГ получили негативные оценки. Это Олег Яремко и Татьяна Касич. Если фамилия начальника Тернопольского управления довольно часто мелькает в новостях раздела “Криминал, коррупция, конфликты” и его оценка особенного удивления не вызвала, то Татьяна Григорьевна до настоящего момента выглядела практически идеальным руководителем, достойно управляющим самой тяжелой и многострадальной в лесном отношении областью Украины. Совсем недавно о Татьяне похвально отзывалась Оксана Оприск в статье “Успішні жінки «чоловічої» галузі”. У меня её высокая оценка не вызывала ни малейших сомнений. Недавний визит в Херсонскую область Председателя Гослесагентства также прошел на позитивной волне.
Какие последствия несет негативная оценка? Еще неделю назад, в пресс центре Верховной Рады Юрий Болоховец заявил об увольнении Яремко, что в целом не вызвало каких-либо возражений в СМИ. Вопрос только один: Что будет с его замами, получившими самые высокие оценки от своего босса, а значит помогавшие ему во всем, в том числе и в том, за что его оценили негативно и собираются уволить?
Совсем иные эмоции вызывает инсайдерская информация о том, что весьма жесткое предложение уволиться по собственному желанию от руководителя отрасли получила и Татьяна Касич. В воздухе повисает вопрос: “За что?”. Уж не за то ли, что Татьяна Григорьевна, имеющая большой практический опыт реорганизации лесхозов путем присоединения, предупреждала своих коллег о подводных камнях и рисках этого процесса, предлагая заранее подумать как их обойти и минимизировать возможные потери? По моей информации все это делалось исключительно на внутренних совещания в Гослесагентстве и никогда не выносилось на всеобщее обсуждение. Разве в демократическом государстве за такое наказывают?
Впрочем не будем забегать вперед и заниматься предположениями. Надеюсь скоро ситуация проясниться и мы узнаем правду.
Пока замечу, что по закону о Госслужбе, руководителя, впервые получившего негативную оценку, нельзя уволить. Согласно этого же закона, поставленная оценка должна быть обоснована. Кто мне не верит, – почитайте выдержку из закона, размещенную ниже.
Просьба ко всем, кто в теме – прояснить ситуацию и высказаться по существу. Немного позднее мы вернемся к обсуждению оценок руководителей ОУЛМГ.
В заключение хочу выразить свою неизменную симпатию Татьяне Касич. Я уволился много раньше, чем Татьяна Григорьевна стала начальником ОУЛМГ, но внимательно слежу за Херсонской область, а следовательно и за успехами Т.Г. Касич, которые были очевидны ещё в бытность её руководителя лесозащитной станции… Хочу пожелать уважаемой Татьяне здоровья, спокойствия и душевных сил и заверить в том, что она не одна…
М.П.
Приложение
ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну службу
Стаття 44. Оцінювання результатів службової діяльності
1. Результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар’єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
2. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов’язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
3. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії “А”, здійснюється суб’єктом призначення.
4. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб’єкта призначення.
5. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
6. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.
7. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
8. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
9. Отримання державним службовцем відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для його преміювання та переважного просування по державній службі відповідно до цього Закону.
10. У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону.
11. Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
…..
Стаття 11. Захист права на державну службу
1. У разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
2. Керівник державної служби на вимогу державного службовця для перевірки викладених у скарзі фактів утворює комісію у складі не менше трьох осіб.До складу комісії включаються в однаковій кількості:представники керівника державної служби, визначені ним із числа державних службовців цього державного органу;представники державного службовця, визначені ним із числа державних службовців цього державного органу;представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, делеговані рішенням цього органу, а в разі відсутності профспілкової організації – представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.
3. Керівник державної служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).У разі утворення комісії відповідно до вимог частини другої цієї статті письмова відповідь (рішення) керівника державної служби має ґрунтуватися на висновку комісії.
4. У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
5. За результатами розгляду скарги центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, надає державному службовцю вмотивовану відповідь не пізніше 20 календарних днів з дня надходження скарги та в разі встановлення факту порушення прав державного службовця направляє відповідному державному органу обов’язкову для виконання вимогу про усунення відповідних порушень.
6. Якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби
7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, за фактом подання скарги ініціює та проводить службове розслідування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою перевірки фактів, викладених у скарзі.У разі виявлення порушень прав державного службовця або створення перешкод у їх реалізації винні у порушенні посадові особи повинні бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.Порушені права державного службовця підлягають безумовному поновленню, а перешкоди в реалізації цих прав – усуненню.
8. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.